Робочий час і його види. Скорочений і неповний робочий час

Робочий час— це встановлений законодавством, колективним договором і трудовим договором час, протягом якого працівник зобов'язаний виконувати трудову функцію.

Кодекс законів про працю України встановлює нормальну трива-лість робочого часу — 40 годин на тиждень. Колективним або трудовим договором може бути встановлена менша норма, але у жодному випадку не більша норма тривалості робочого часу. Інакше кажучи, нормальна кількість робочого часу в робочому тижні є в той же час максимально допустимою.

Разом з нормальним робочим часом існують інші види робочого часу:

1) скорочений робочий час передбачений законодавством для ряду категорій працівників. Ці межі, встановлені законом, носять обов'язковий характер і не можуть бути змінені умовами колективного або трудового договору. Скорочення робочого часу не відображається на розмірі оплати праці — вона є такою ж, як і при нормальній тривалості робочого часу. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

- для неповнолітніх (осіб, що не досягли 18-річного віку);

- для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці;

- для інших категорій працівників, чия праця вимагає особливих фізичних або розумових зусиль (вчителі, лікарі і ін.).

Крім того, робота в нічний час (з 10 годин вечора до 6 годин ранку) і робота напередодні святкових і неробочих днів скорочується на одну годину для всіх категорій працівників;

2) неповний робочий час. Даний вид робочого часу встановлюється трудовим договором. На відміну від скороченого робочого часу оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу. Неповний робочий час може бути за угодою з роботодавцем встановлено для будь-якого працівника, але у ряді випадків роботодавець зобов'язаний на прохання працівника встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень:

- для вагітної жінки;

- для жінки, що має дитину у віці до 14 років або дитину-інваліда;

- для особи, що здійснює догляд за хворим членом сім'ї;

3) наднормова робота. Наднормовою вважається робота понад встановлену тривалість робочого часу. Вона допускається у виняткових випадках (соціальна або стихійна біда, виробнича аварія, гостра виробнича необхідність). До наднормових робіт заборонено залучати вагітних жінок; жінок, що мають дітей до 3 років; неповнолітніх; осіб, що навчаються в середніх загальноосвітніх школах або професійно-технічних училищах, без відриву від виробництва. Тривалість наднор-мових робіт не повинна перевищувати 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин в рік.

Дата добавления: 2015-05-10