Тема державно-правовий примус. Юридична відповідальність

Правова і правомірна поведінка. До кожного визначення підберіть правильне поняття

Правова поведінка

Правомірна поведінка

Належна правомірна поведінка

Можлива (соціально допустима) правомір­на поведінка

Активна правомірна поведінка

Звичайна правомірна поведінка

Пасивна правомірна поведінка

Маргінальна поведінка

	Суспільно корисна правова поведінка особи (дія або бездіяльність), яка від­повідає розпорядженням юридичних норм і охороняється державою
	Соціальна поведінка особи (дія або без­діяльність) свідомо вольового характе­ру, яка є врегульованою нормами права і спричиняє юридичні наслідки
	Закріпляється, як правило, в диспози­тивних нормах як права суб'єкта, а не як його обов'язки, реалізується відпо­відно до його волі (інтересу) і забезпе­чується державою
	Закріпляється в імперативних нормах як обов'язки та забезпечується, окрім як в інші способи, державним примусом
	Вид правомірної поведінки, який ви­являється в бездіяльності, умисному невикористанні суб'єктом належних йому прав і обов'язків: неучасті у вибо­рах тощо
	Вид поведінки, який характеризується «проміжним» (прикордонним) між пра­вомірним і протиправним станом особи
	Вид правомірної поведінки, який поля­гає в цілеспрямованій'діяльності грома­дян, посадових осіб, пов'язаній з реаліза­цією своїх прав, обов'язків, компетенції в межах правових норм і пов'язаний з додатковими витратами часу, енергії, а іноді й матеріальних коштів
	Вид законослухняної поведінки, що яв­ляє собою повсякденну службову, по­бутову та іншу діяльність людини, яка відповідає розпорядженням правових норм, стала звичкою і не потребує до­даткових витрат і зусиль

1. Підставами, що виключають юридичну відповідальність,
є:

А) неосудність особи, що доведена в судовому порядку; відсут­ність у діянні складу правопорушення;

Б) щире каяття, примирення винного і потерпілого;

В) відсутність суспільної небезпеки діяння у разі необхідної обо­рони, крайньої необхідності, професійного ризику, фізичного чи психічного примусу та ін.

Г) закінчення строку давності щодо притягнення до юридичної відповідальності;

Д) скасування акта, що встановив юридичну відповідальність;
є) акт про амністію або помилування.

2. Підстави звільнення від правового покарання:

А) щире каяття і повне відшкодування заподіяних збитків; при­мирення винного і потерпілого;

Б) передання на поруки колективу підприємства, установи — при першому здійсненні злочину;

В) втрата суспільної небезпеки вчиненого злочину у зв'язку зі зміною обставин або припинення суспільної небезпеки особи, яка вчинила злочин, під час розслідування чи розгляду справи в суді;

Г) закінчення строку давності;

Д) акт про амністію або помилування.

3. Стадія, що починається з моменту виявлення правопору­шення, тобто із виявлення компетентними органами суб'єкта правопорушення (фізичної або юридичної особи) — це:

А) стадія встановлення юридичної відповідальності (об'єктивна
сторона);

Б) стадія виникнення відповідальності або притягнення до від­повідальності (суб'єктивна сторона);

В) стадія загального стану (попереджувальна відповідальність);

Г) стадія настання (реалізації) юридичної відповідальності.

4. Стадія, яка передбачає наявність у законі підстав і умов, необхідних і достатніх для порушення провадження справи в разі правопорушення:

А) стадія встановлення юридичної відповідальності (об'єктивна сторона);

Б) стадія виникнення відповідальності або притягнення до від­повідальності (суб'єктивна сторона);

В) стадія загального стану (попереджувальна відповідальність);

Г) стадія настання (реалізації) юридичної відповідальності.

5. Стадія, на якій передбачається ухвалення обґрунтовано­ го рішення про застосування (незастосування) санкції, вибір в її межах виду (кримінальна, адміністративні та ін.) І заходу відповідальності (штраф, арешт та ін.) Тобто набуття сили правозастосовного акта — це:

А) стадія встановлення юридичної відповідальності (об'єктивна сторона);

Б) стадія виникнення відповідальності або притягнення до від­повідальності (суб'єктивна сторона);

В) стадія загального стану (попереджувальна відповідальність);

Г) стадія настання (реалізації) юридичної відповідальності.

6. Стадія здійснення конкретних заходів юридичної відпові­дальності — на підставі певних норм правозастосовного акта; застосування стягнення або покарання — це:

А) стадія встановлення юридичної відповідальності (об'єктивна сторона);

Б) стадія виникнення відповідальності або притягнення до від­повідальності (суб'єктивна сторона);

В) стадія загального стану (попереджувальна відповідальність);

Г) стадія настання (реалізації) юридичної відповідальності.

7. Основні напрями застосування примусових заходів щодо правопорушників з метою забезпечення реалізації права, по­передження правопорушень, покарання і виправлення правопо­рушників, відновлення порушених прав — це:

А) принципи юридичної відповідальності;

Б) функції юридичної відповідальності;

г) правоохоронна функція юридичної відповідальності.

8. Функція, спрямована на покарання державою правопо­рушника та запобігання нових правопорушень — це:

А) відновлювальна або компенсаційна функція юридичної від­повідальності;

Б) загальнопревентивна функція;

В) спеціальнопревентивна функція;

Г) каральна (штрафна) функція.

9. Функція, спрямована на виховання громадян у дусі поваги до закону — це:

А) відновлювальна або компенсаційна функція юридичної від­повідальності;

Б) загальнопревентивна функція;

В) спеціальнопревентивна функція;

Г) каральна (штрафна) функція.

Заповніть таблицю.

Дата добавления: 2015-05-10