КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Класифікація вуглеводів та їх роль в організмі
Вуглеводи представляють собою широкий клас природних органічних сполук і складають основну частину органічної речовини нашої планети. Вуглеводи — складні природні сполуки переважно солодкі на смак, хімічна структура більшості з яких відповідає загальній формулі Сm(Н2О)n. Завдяки тому, що вуглеводи краще за інші харчові речовини підлягають перетворенням із звільненням відповідної кількості енергії, вони особливо важливі у харчуванні як джерела енергії у разі інтенсивної фізичної праці. Згідно сучасній класифікації вуглеводи поділяють на складні і прості. До простих відносять моносахариди, до складних — олігосахариди та полісахариди. За засвоюваністю вуглеводи поділяють також на дві групи: - засвоювані – ті, що перетравлюються у травному тракті людини, продукти гідролізу всмоктуються в тонкому кишечнику і беруть участь у метаболічних процесах, представниками є: глюкоза, фруктоза, сахароза, лактоза, мальтоза, крохмаль, глікоген. - не засвоювані - не розщеплюються ферментами, які секретує травний канал, представниками є: клітковина, харчові волокна, пектинові речовини. Моносахариди (або монози) за хімічною бідовою відносяться до альдегідо- і кетоспиртів. Тобто містять у молекулі функціональну карбонільну групу. Моносахариди складаються з 3—9 атомів карбону, найбільш розповсюджені пентози та гексози. За функціональною групою вони поділяються на альдози (містять альдегідну групу) і кетози (містять кето-групу). В залежності від кількості атомів карбону у молекулі моносахариду розрізняють триози, тетрози, пентози, гексози, октози і нанози. Серед пентоз (моносахариди, що містять 5 атомів карбону) найбільш розповсюдженими є альдопентози, наприклад: ксилоза, рибоза, арабіноза, 2-дезокси-D-рибоза.
Серед представників гексоз (моносахариди, що містять 6 атомів карбону) найбільш поширеними є такі сполуки, як глюкоза, маноза, галактоза та фруктоза. Олігосахариди займають проміжне місце між моносахаридами і полісахаридами. Молекули олігосахаридів складаються з 2—10 залишків моносахаридів, поєднаних глікозидними зв’язками. Вони виявляють властивості притаманні моносахаридам і разом з цим мають особливості, характерні для полісахаридів. Олігосахариди складаються із залишків моносахаридів (від 2 до 10 залишків), поєднаних глікозидними зв’язками. В залежності від кількості цих залишків розрізняють дисахариди, трисахариди та ін. Молекули дисахаридів місять два залишки одного моносахариду або різних моносахаридів. В залежності від способу утворення глікозидного зв’язку дисахариди поділяють на два типи: відновлюючі та невідновлюючі. До широко відомих відновлюючих дисахаридів відносяться мальтоза, лактоза, целобіоза та ін. Полісахаридами називаються високомолекулярні продукти поліконденсації моносахаридів, пов’язаних один з одним глікозидними зв’язками і утворюючих лінійні або розгалужені ланцюги. Молекулярна маса полісахаридів знаходиться у межах від декількох тисяч до декількох мільйонів. Полісахариди за будовою поділяються на два типи: гомополісахариди (складаються з моносахаридних одиниць одного типу) і гетерополісахариди (складаються з двох і більше типів моносахаридних ланок). Полісахариди можуть складатися з одного або декількох типів моносахаридів, в залежності від чого розрізняють гомополісахариди і гетерополісахариди. Навіть найбільш складні полісахариди рідко містять більше п’яти-шести різних моносахаридів. До найбільш розповсюджених з таких моносахаридів відносяться — глюкоза, галактоза, маноза, арабіноза, ксилоза. Серед найбільш поширених полісахаридів — клітковина, крохмаль, амілоза, амілопектин, глікоген, інулін, пектин, хітин, гепарин, геміцелюлози, поліуроніди тощо.
Полісахариди, що входять до складу рослин, називаються фітополісахаридами. Ці полісахариди можуть складати до 80 % сухої маси рослини і виконують роль структурного матеріалу для побудови клітинної стінки рослини. Основними полісахаридними компонентами рослинної клітинної стінки є клітковина (целюлоза), геміцелюлози та пектинові речовини. До резервних полісахаридів рослин відноситься крохмаль. В організмі людини вуглеводи виконують такі важливі функції: 1. енергетичну – вуглеводи є основним джерелом енергії, яка легко утилізується, при окисненні 1 г вуглеводів в організмі у творюється 4ккал, при змішаному типі харчування вуглеводи забезпечують понад 60 % енергетичної цінності харчового раціону. Вуглеводи також економлять використання білків і жирів як джерел енергії; 2. пластичну – використовуються для синтезу глікогену, амінокислот, жирів, АТФ, глікопротеїдів, деяких коензимів тощо; 3. захисну – забезпечують детоксикаційну функцію печінки: глюкуронова кислота утворює з токсичними речовинами, нетоксичні ефіри, які видаляються з організму; 4. запасну – здатні відкладатися у вигляді глікогену в печінці та м’язах (у рослин у вигляді крохмалю); 5. опірну –деякі вуглеводи беруть участь в утворенні органічної частини скелета; 6. регуляторну – вони протидіють накопиченню кетонових тіл при окисленні жирів; при порушенні вуглеводного обміну (при цукровому діабеті) розвивається ацидоз; клітковина сприяє перистальтиці кишечнику – регулює процеси травлення; 7. тонізуючу – відчуття солодкого, яке сприймається рецепторами язика, тонізує ЦНС; 8. різні специфічні функції – гепарин запобігає коагуляції крові.
Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 8597; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |