Фін. наука: предмет та методи

Створення і випробовування генетично модифікованих організмів: небезпека для лікаря і для оточуючих. Закони що регулюють генетичну інженерну діяльність

З метою попередження несприятливого впливу на здоров’я людини, збереження та стале використання біологічного різноманіття продукти, отримані з використанням ГМО, обіг яких здійснюється в Україні, а також у відповідності до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", підлягають обов’язковому маркуванню.

Механізм створення генетично мо­дифікованих організмів. Вчені розробили спец­іальні методики, які дозволяють із моле­кули ДНК (дезоксорибонуклеїнова кисло­та), яка складається з багатьох структур, з'єднаних у визначеному порядку, виок­ремлювати необхідні фрагменти, реконструйовувати їх в одне ціле й клонувати у необмеженій кількості.

Генетична модиф­ікація - це технології модифікації чи до­давання генів до живих організмів. У ме­жах виду генетична модифікація суттєво схожа з традиційними методами селекції, але при цьому вона швидша й не потре­бує значної системності.

З огляду на практику інших країн світу контроль з біобезпеки генетично модиф­ікованих організмів являє собою, наприклад у Канаді, дослід­ження біобезпеки генномодифікованих організмів й визначення харчової безпе­ки таких організмів, продуктів із них. Пе­ред тим, як дозволити для вживання но­вий продукт, комісія з контролю за здо­ров'ям населення та Агентство з контро­лю харчових продуктів Канади визначає, чим новий сорт рослин відрізняється від традиційних, чи може він «здичавіти», тобто, перетворитися на бур'ян, чи мож­ливе схрещення з бур'янами тощо. Тут також узгоджені між собою національні закони, які регулюють генно-інженерну діяльність.

+див пит. 21

Спочатку виник термін «фінанси» (13 ст.). Наука про фінанси виникла в сер. 15 ст. В 2 пол. 19 ст. наука виділилась зі складу ПЕ в окр. науку про фінанси саме в держ. відносинах. З того часу з’являються перші кафедри фін-в в унів-тах.

Фін. наука – вивчає явища та процеси, які відб-ся у д-ві при ств-ні та викор-ні ФГК на цілі соц. та ек. р-ку сусп-ва. ФГК у д-ві: Макрорівень - Бюджет (відносини між д-вою і пл-ками податків – фіз. та юр. особи), ПФУ, ФСС (ДЦФ); Мікрорівень – Стат. фонд, ФОП, Аморт., Дивід. фонд.

Мета фін. науки – пізнання дії об’єкт. ек. законів і закон-тей, доведення теор. розробок до їх практ. викор-ня. Об’єкт. закони в сфері фін-в – найстійкіші зв’язки та зал-ті фін. явищ.

Предмет фін. науки – д-ть д-ви, госп. суб’єктів, окр. громадян, що пов’язана зі ств-ням, розподілом та викор-ням фондів фін. рес-в, тобто предметом досл-ня є орг-ція фін. відносин.

Фін. відносини – с-ма гр. відносин, пов’язаних із форм-ням, розподілом та викор-ням ФГК для задов-ня сусп., інд. чи колект. потреб. Фін. відносини це частина гр. відносин, тобто ці поняття не є ідентичними. Фін. відносини виникають між: 1) д-вою та підпр-вами (сплата податків, відрах-ня, обов’язк. платежі; субсидії, субвенції, дотації). 2) підпр-вами та прац-ками (виплата з/п). 3) д-вою та фіз. особами (сплата податків, внески до пенс. фондів і ФСС; виплата пенсій, соц. гарантій, субсидій). 4) всередині підпр-ва (ств-ня статутного, амортизац., дивідендного фондів).

Об’єкт фін. науки – в-ть ВВП та НД. Суб’єкти: д-ва, юр. та фіз. особи.

Методи фін. науки: 1) М. аналізу – об’єкт розклад-ся на окр. складові частини і кожна з них вивч-ся окремо. 2) М. синтезу – поєднання різних ел-тів, сторін об’єкту в єдине ціле з урах-ням специфіки взаємозв’язків між ними. 3) М. індукції – передбачає проведення досл-нь шляхом вивчення окр. фактів, аналізу стат. даних, даних опитувань, спост-нь та ін. способів пізнання, на основі яких доходять певних висновків щодо наявності закон-тей та зал-тей між фін. явищами та процесами, а також їх впливу на ек. життя. 4) М. дедукції – передбачає висування певної гіпотези, а потім її доведення та перевірка на факт. матеріалі. 5) М. наук. абстракції – м. поглибленого пізнання реал. процесів шляхом відзначення осн., найсуттєв. сторін певного явища і абстраг-ня від усього випадкового, неістотного, другорядного. 6) Стат. методи: - балансовий – дозволяє зв’язати окр. пок-ки у с-му; - нормативний – вст-ня певних норм та нормативів при форм-ні чи викор-ні фін. рез-тів (ставка мін. з/п, при форм-ні стат. к-лу підпр-в, % ставка); - м. коеф-тів – здійс-ня фін. розр-ків з метою проведення фін. аналізу за доп. різних груп фін. коеф-тів (напр., аналіз майнового стану - знос). 7) Ек-ко-матем. м. – визн-ня у формаліз. формі осн. функціон. взаємозв’язків між ек. пок-ками, які відобр-ть реал. ек. процеси.

Дата добавления: 2015-05-08