Поняття про фін. с-му: її склад та стр-ра

Фін. с-му розлядають з двох точок зору: за внутр. побудовою та за організац. стр-рою.

ФС за організац. стр-рою – сук-ть різном. фін. інститутів та фін. установ, які управляють гр. потоками. До організац. складу ФС входять: 1) Органи упр-ня: МінФін, ДПА, Держ. контр.-ревізійна служба, Держ. казнач-во, ПФУ, Рах. палата, Ауд. палата; 2) Фін. інститути: НБУ, Комерц. банки, Небанк. кред. установи, * Страх. компанії, * Фонд. біржі.

ФС за внутр. побудовою – сук-ть відокремлених, але взаємопов’язаних між собою сфер та ланок фін. відносин, що опосередковують ств-ня, розподіл і викор-ня ФГК, які форм-ся в процесі перерозподілу ВВП.

Сфера фін. відносин – узагальнена за певними ознаками сук-ть фін. відносин. Ланка – відокремлена частина фін. відносин. В основу виділення сфер покладено рівні ек. с-ми: - Р. макроек-ки (держ. фінанси). - Р. мікроек-ки (фінанси СГ та нас-ня). - Світ. рівень (міжнар. фінанси).

Кожна із сфер ФС має: * відповідне організац. забезп-ня, * властиві лише їй форми та методи форм-ня і викор-ня фін. рес-в, * специф. схеми орг-ції фін. відносин.

Кожен ел-т ФС має свою ос-ть, яка обумовлена специфікою: джерел форм-ня коштів; напрямків викор-ня; ціл. викор-ня; складу уч-ків розподілу фонду; вл-ка фонду.

Принципи побудови ФС: 1) Поділ ф-сів на централіз. та децентр. 2) Принцип функціон. призн-ня. 3) Пр.сам-ті – кожен ел-т є сам. і відмінним від ін. 4) Пр. єдності – всі ланки ФС взаємопов’язані між собою ч/з с-му фін. відносин з приводу розподілу та перерозподілу фін. рес-в. 5) Принцип адм.-тер. поділу та держ. устрою.

До складу ФС входять наст. сфери:

1) Держ. ф-си – гр. відносини з приводу розподілу та перерозподілу частини в-ті ВВП, які пов’язані з форм-ням і викор-ням фін. рес-в в розп-ня д-ви і держ. підпр-в, призначених на цілі розширеного відтв-ня, задов-ня соц.-культ. та ін. потреб (ЗБУ, ДЦФ, Рез. та страх. фонди, Держ. кредит, Ф. держ. сектору ек-ки).

2) ФСГ – сук-ть ек. відносин, які хар-ть потоки гр. коштів на рівні підпр-ва, а саме ств-ня доходів і надх-нь підпр-в та форм-ня і розподіл децентр. ФГК.

3) Ф-си нас-ня – с-ма ек. відносин, яка пов’язана з форм-ням та викор-ням гр. доходів нас-ня, одержаних в рез-ті труд., інд., підприємн. та ін. видів д-ті.

4) Міжнар. ф-си – с-ма відносин, які хар-ть міжнар. гр. потоки на рівні д-в, урядів, окр. підпр-в і нас-ня.

5) Фін. ринок – сук-ть ек. відносин, пов’язаних з розподілом фін. рес-в, купівлею/продажем тимч.-вільних коштів і ЦП.

Основу ФС складають ФСГ, оск. саме підпр-ва виробляють продукцію, надають послуги, вик-ть роботи, тобто ств-ть в-ть валової продукції, яка на рівні д-ви форм-ся у в-ть ВВП і підлягає перерозподілу за доп. відповідних фін. інстр-тів.

9. Фін. політика: її сутність, зміст та осн. задачі

Політика – д-ть д-ви у різних сферах та напрямках. Фін. політика – особлива сфера д-ті д-ви, спрям. на мобілізацію фін. рес-в та їх рац. викор-ня з метою вик-ня д-вою своїх ф-й. ФП є складовою соц.-ек. п-ки д-ви. ФП є відобр-ням суб’єкт. сторони ф-сів.

Осн. мета ФП полягає в оптим. розподілі ВВП між галузями нар. госп-ва, СГ, соц. групами нас-ня, регіонами для ведення безепер. процесу в-ва, ств-ня фін. незал-ті тер-ї, вик-ня заг.-держ. програм і забезп-ня соц. гарантій нас-ню.

На ФП впливають наст. ф-ри: Стр-ра ек-ки, Соц. склад нас-ня та рівень його добробуту, Форми вл-ті на засоби в-ва, Орг-ція гр. обігу в країні, Стаб-ть гр. од-ці, Ек. взаємовідносисни з ін. країнами світу, Експортні можл-ті країни, Світ. інтеграц. процеси.

Об’єктами ФП виступають сфери фін. відносин. Суб’єктами виступає д-ва в особі вищих органів влади і упр-ня та безпос-о МінФіна та ін. фін. інститутів.

Процес форм-ня та реалізації ФП включає кілька етапів: 1-й – визн-ня цілей, постановка задач в галузі ф-сів. 2-й – вибір типу ФП (жорстка, помірна регл-ція, п-ка мін. обмежень). 3-й – вибір напрямів реалізації ФП (монетарна чи фіскальна). 4-й – вибір інстр-тів реалізації ФП. 5-й – здійс-ня конкр. заходів. 6-й – контроль за вик-ням ФП.

Зміст ФП включає наст. складові: 1) Розробка теор. наук.-обгр. концепцій р-ку ф-сів на перспективу. 2) Визн-ня осн. напрямків орг-ції фін. відносин. 3) Розробка конкр. форм і методів реал-ції фін. відносин, а саме розробка фін. механізму.

Завдання ФП: 1) Виявити джерела форм-ня фін. рес-в, їх склад, стр-ру та резерви зростання. 2) Визначити напрямки викор-ня фін. рес-в з метою забезп-ня соц. та ек. р-ку д-ви. 3) Розробка заг.-держ. програм щодо стр-рної перебудови ек-ки та виявлення приоріт. напрямків її р-ку. 4) Підвищення життєвого рівня нас-ня. 5) Оптим. збаланс-ня різних ел-тів ФП з метою фін. стаб-ції сусп-ва. 6) Фін. підтримка малого та сер. бізнесу в У.

Осн. напрямки ФП визн-ся на кожен рік і відобр-ся в Бюдж. резолюції.

Дата добавления: 2015-05-08