Тематичний план. Статья 49. 1. Конфискация контрафактных экземпляров произведений или фонограмм

Статья 49.1. Конфискация контрафактных экземпляров произведений или фонограмм

1. Контрафактные экземпляры произведений или фонограмм, а также материалы и оборудование, используемые для воспроизведения контрафактных экземпляров произведений или фонограмм, и иные орудия совершения правонарушения подлежат конфискации в судебном порядке в соответствии с законодательством Российской Федерации.

2. Конфискованные контрафактные экземпляры произведений или фонограмм подлежат уничтожению, за исключением случаев их передачи обладателю авторских прав или смежных прав по его просьбе.

Статья 50. Способы обеспечения иска по делам о нарушении авторских и смежных прав

1. Суд или судья единолично, а также арбитражный суд может вынести определение о запрещении ответчику либо лицу, в отношении которого имеются достаточные основания полагать, что оно является нарушителем авторских и смежных прав, совершать определенные действия (изготовление, воспроизведение, продажу, сдачу в прокат, импорт или иное предусмотренное настоящим Законом использование, а также транспортировку, хранение или владение с целью выпуска в гражданский оборот экземпляров произведений и фонограмм, в отношении которых предполагается, что они являются контрафактными).

2. Суд или судья единолично, а также арбитражный суд может вынести определение о наложении ареста и изъятии всех экземпляров произведений и фонограмм, в отношении которых предполагается, что они являются контрафактными, а также материалов и оборудования, предназначенных для их изготовления и воспроизведения.

При наличии достаточных данных о нарушении авторских или смежных прав орган дознания, следователь, суд или судья единолично обязаны принять меры для розыска и наложения ареста на экземпляры произведений или фонограмм, в отношении которых предполагается, что они являются контрафактными, а также на материалы и оборудование, предназначенные для изготовления и воспроизведения указанных экземпляров произведений или фонограмм, включая в необходимых случаях меры по их изъятию и передаче на ответственное хранение.

(выдержка из «ПРАВИЛ СОРЕВНОВАНИЙ ПО ВЫЕЗДКЕ 24-е издание, действует с 1 января 2011 г. С обновлениями и дополнениями, действующими с 01.01.2013»)

1. Рысь - это аллюр “в два такта” с попеременным выносом диагональных ног (левая передняя и правая задняя, и наоборот), разделенным фазой подвисания.

2. Движение рысью должно быть свободным, энергичным и равномерным.

3. Качество рыси оценивается по общему впечатлению, равномерности и эластичности темпов, наличию каденции и импульса, как во время сбора, так и на прибавлениях. Все это достигается благодаря эластичности спины, хорошему подведению зада и способности поддерживать постоянный ритм и естественное равновесие на всех видах рыси.

4. Различают: Рабочую рысь, Удлинение темпов рыси, а также Собранную, Среднюю и Прибавленную рысь.

4.1. Рабочая рысь. Это промежуточный аллюр между собранной и средней рысью, когда лошадь, еще недостаточно подготовленная к тому, чтобы идти в сборе, сохраняет при движении вперед хорошее равновесие и, оставаясь “в поводу”, демонстрирует равномерные, эластичные движения и хорошую активность скакательных суставов. Выражение “хорошая активность скакательных суставов” подчеркивает важность импульса, идущего от активных задних конечностей.

4.2. Удлинение шагов на рыси. На соревнованиях для четырехлетних лошадей требуется показать "удлинение шагов на рыси". Это промежуточный аллюр между рабочей и средней рысью, который используется для лошадей, еще недостаточно подготовленных, чтобы идти средней рысью.

4.3. Собранная рысь. Лошадь, оставаясь “в поводу”, продвигается вперед с поднятой и округленной шеей. Активная работа скакательных суставов подведенных задних ног поддерживает энергичный импульс, разгружая плечи лошади и обеспечивая их большую свободу и легкость перемещения в любом направлении, благодаря чему лошадь демонстрирует способность самостоятельно поддерживать равновесие (нести себя). Темпы короче, чем при любом другом виде рыси, но без нарушения эластичности и потери каденции.

4.4. Средняя рысь. Это промежуточный аллюр между рабочей и прибавленной рысью, но более “округленный”, чем последняя. Лошадь продвигается вперед, отчетливо демонстрируя расширение шагов с выраженным импульсом, идущим от задних ног. Всадник позволяет лошади, идущей “в поводу”, несколько вытянуть нос вперед от отвеса по сравнению с собранной и рабочей рысью, и в то же время дает ей возможность слегка опустить голову и шею. Темпы должны быть равномерными, а само движение - уравновешенным и непринужденным.

4.5. Прибавленная рысь. Лошадь захватывает как можно больше пространства. Сохраняя постоянную каденцию, она, благодаря сильному импульсу, идущему от задних ног, максимально удлиняет шаги. Всадник, контролируя затылок лошади, дает ей возможность удлинить “рамку” и двигаться вперед, захватывая максимально возможное пространство. Копыта передних ног должны опускаться на землю в той точке, на которую они как бы нацелены. Движения передних и задних ног должны быть схожими (параллельными). Движение в целом должно быть хорошо уравновешенным, а переход в собранную рысь - плавным, - за счет смещения центра тяжести к задним ногам.

5. Все виды рыси выполняются сидя в седле, кроме случаев, специально оговоренных в соответствующих тестах.

№ теми	Назва Теми	Питання для самостійної роботи	Кількість годин
1.1	Поняття та предмет кооперативного права	1.Джерела кооперативного права 2. Закони України «Про кооперацію», «Про споживчу кооперацію». 3.Нормативно-правові акти Укоопспілки. 4.Система кооперативного права.
1.2	Правове становище кооперативів та їх об'єднаннь	1.Правове становище об'єдання кооперативів (спілки). Види об'єднаннь кооперативів. 2.Споживча кооперація України. Споживче товариство. Спілка споживчих товариств. 3.Правове становище Укоопспілки. 4.Правове становище підприємств та організацій, створених кооперативами та їх об'єданнями.
1.3	Право членства в кооперативі	1.Основні права і обов'язки члена кооперативу.Підстави і правові наслідки припинення членства в кооперативі. 2.Члени споживчого товариства, їх основні права і обов'язки. 3. Асоційоване членство в кооперативі. 4. Трудові відносини в кооперативних організаціях.
2.1	Право кооперативної власності	1.Паї членів кооперативу. Джерела формування. 2.Розпорядження члена кооперативу своїм паєм у разі виходу або виключення з кооперативу. 3. Власність споживчих товариств та їх спілок. 4.Правова охорона кооперативної власності.
2.2	Право кооперативного самоврядування	1.Спостережна рада кооперативу, її повноваження. 2.Контроль з фінансово-господарською діяльністю. 3.Органи Управління спілок споживчих товариств. 4.Органи управління Укоопспілки.
2.3	Правове регулювання кооперативної діяльності	1.Правове регулювання господарської діяльності в кооперації. 2.Розмежування підприємницьким і безприбутковим кооперативами. 3.Правове регулювання спільної господарської діяльності кооперативів та їх об'єднань
2.4	Договірні форми кооперативних відносин	1.Договори у сфері кооперативної торгівлі, побутового і комунального обслуговування та ресторанного харчування в кооперації. 2.Договори у сфері заготівель сільскогосподарської продукції. 3.Інші договори в кооперативній діяльності.
2.5	Правове регулювання фінансової діяльності кооперативів	1.Організаційно-правове забезпечення фінансових операцій кооперативів, об'єднань і створених ними підприємств та організацій. 2.Правове регулювання розрахунково-касових операцій та кредитних відносин у кооперації. 3.Дохід кооперативу та його розподіл. 4.Кооперативні виплати та виплати на паї.
2.6	Взаємовідносини держави та кооперації	1.Захист державою та охорона законом власності кооперативних організацій. 2.Фінансово-господарська самостійність кооперативних організацій та підприємств. 3.Взаємна незалежність держави та кооперативів за зобов'язаннями. 4.Контроль за діяльністю кооперативних організацій органами державної влади.
2.7	Юридичне обслуговування кооперативів	1.Організація правової роботи в кооперативах. 2.Правова робота як вид трудової діяльності.
2.8	Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності кооперативів та їх об'єднань	1.Зовнішньоекономічні договори кооперативних організацій та підприємств. 2.Порядок укладання кооперативами зовнішньоекономічних договорів. 3.Види зовнішньоекономічних договорів кооперативів.
Разом

Тема 1.1. Поняття та предмет кооперативного права

2. Закони України "Про кооперацію", "Про споживчу кооперацію ".

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141

3. Закон України «Про споживчу кооперацію» від 10.04.1992.

1. Колюда О.П. Кооперативне право: Навчальний посібник. Чернівці: 2007. – С. 5 – 36.

2. Кооперативне право. За ред. чл.-кор. НАН України В.І. Семчика. – К.: Ін Юре. – 1998. – С. 7 – 38

Головним джерелом кооперативного права є Конституція України. Вона має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Якщо законодавчі акти, у тому числі акти кооперативного законодавства, не відповідають положенням Конституції, вони є недійсними.

Положення Конституції як Основного Закону країни і головного джерела кооперативного права деталізуються і конкретизуються в поточному кооперативному законодавстві. Крім цього, поточне чинне законодавство містить в собі механізм реалізації конституційних норм, регламентує взаємовідносини між державними органами та органами управління кооперацією.

У доктрині кооперативного права поширеною є чотиричленна класифікація витоків права. Вони поділяються за способами правотворчості на нормативно-правові акти держави, акти санкціонованої, делегованої і дозвільної правотворчості. В кооперативному праві більшою мірою використовуються акти санкціонованої та делегованої правотворчості.

Санкціонована правотворчість - це діяльність держави щодо розгляду, затвердження, схвалення нормативно-правових актів кооперативів (товариств) та їх об'єднань (спілок).

Під делегованою правотворчістю розуміється доручення (делегування) держави кооперативам та їх об'єднанням приймати (видавати) нормативні акти для регулювання кооперативних відносин.

Дозвільна правотворчість заетосоиусться орпишми управління кооперативів та їх об'єднань з питань ипугрішиьо- кооперативної діяльності, які дозволяються держаною. Инутріш- ньокооперативні акти, що прийняті органами кооперативі» та їх об'єднань в межах, дозволених законодавством, визнаються державними органами і судами як нормативні акти.

Підзаконні акти про кооперацію поділяються на дві основні групи:

1) акти органів держави з врегулювання діяльності кооперації;

2) акти органів управління кооперацією з внутрішньо- кооперативних відносин.

Внутрішньокооперативні акти в системі кооперації - це акти, що приймаються її органами управління для врегулювання господарської, соціальної та іншої діяльності та організації самоуправління. Залежно від відносин, що вимагають врегулювання, вони поділяються на:

а) нормативні акти щодо врегулювання економічної і соціальної діяльності споживчих товариств та їх спілок;

б) нормативні акти щодо врегулювання внутрішнього кооперативного будівництва.

Питання 2. Закони України "Про кооперацію" "Про споживчу кооперацію"

Закон України "Про кооперацію" від 10 липня 2003 року визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Розділ IV. Трудові відносини в кооперативних організаціях.

Закон України "Про споживчу кооперацію" від 10 квітня 1992 року визначає правові, економічні та соціальні основи діяльності споживчої кооперації в Україні.

Закон спрямований на відродження і зміцнення демократичних основ споживчої кооперації, захист інтересів її членів і сільського населення як споживачів та регулює відносини з органами державної виконавчої влади. У ньому відображені основні принципи діяльності споживчої кооперації, правовий статус споживчих товариств та їх членів, спілок споживчих товариств і створених ними підприємств та організацій, особливості права власності, основні засади економічної і соціальної діяльності, міжнародних зв'язків і взаємовідносин з державою.

Розділ П. Споживче товариство - первинна ланка споживчої кооперації.

Розділ V. Економічна і соціальна діяльність споживчих товариств та їх спілок.

Розділ VI. Міжнародні зв'язки та зовнішньоекономічна діяльність.

Розділ VIII. Реорганізація та ліквідація споживчого товариства, спілки і 18 статей.

Питання 3. Нормативно-правові акти Укоопспілки

Споживча кооперація України після розпаду Союзу PCP і припинення діяльності Центроспілки СРСР із республіканського об'єднання перетворилася в Центральну спілку споживчих товариств України (Укоопспілку). Завдяки єдності системи органів Центральної спілки споживчої кооперації вдалося зберегти її організаційну цілісність, звільнитися від адміністративного впливу державних органів, відновити кооперативну природу споживчих товариств і спілок та вжити заході» до члмнюдннчого забезпечення їх існування і захисту.

Згідно Статуту кооперативи приймають здебільшого такі внутріпіньокооперативні нормативні акти:

• Положення про пайовий і неподільний фонди;

• Положення про кооперативні виплати та виплати на майновий пай;

• Положення про кооперативні виплати на земельний пай (для сільськогосподарських кооперативів) та інше.

До внутрішньокооперативних актів належить також колективний договір, який укладається між адміністрацією і трудовим колективом кооперативу, в якому використовується наймана праця.