Механізм держави

Поняття і статична структура механізму держави. Для реалі­зації функцій держави необхідно створити певний механізм.

Зв'язок між функціями держави та її механізмом є нерозрив­ним і прямим. Адже якщо механізм створюється саме для вико-цання функцій держави, то останнім у зв'язку з цим належить

1 90 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

провідна роль. Органи й установи держави змушені пристосову­ватися до його функцій, що змінюються. Якщо, наприклад, у сус­пільстві беруть верх функції, які випливають із національних або класових протиріч, то після цього неминуче виходять на передній план такі елементи механізму держави, як органи примусу і на­сильства.

Загалом під механізмом держави розуміється цілісна, ієрар­хічна система державних органів, що здійснюють державну вла­ду, а також установ та підприємств, за допомогою яких реалізу­ються завдання і функції держави.

У цілому погоджуючись із наведеним визначенням, слід мати на увазі, що як і будь-який механізм, механізм держави не є недіючим агрегатом: він якось повинен діяти. Саме тому деякі правознавці наголошують на тому, що, крім механізму держави, має існувати механізм функціонування держави як сукупності внутрішніх чинників, інститутів та засобів, що забезпечують дію складових частин держави в їх взаємозалежності¹.

На наш погляд, не слід протиставляти механізм держави і механізм функціонування держави. Справа в тому, що нефунк-ціонуючий механізм держави є, по суті, мертвим.

Саме тому можна дати таке визначення механізму держави.

Механізм держави - це цілісна система взаємодіючих між собою державних організацій чи технологій, що практично здійснюють державну владу, завдання і функції держави.

Наведене визначення, по суті, доводить, що структура механі­зму держави мінлива і різноманітна. Вона може розглядатися як статична (державні організації), так і динамічна (державні технології) (див. табл. 11.3).

У даному визначенні до державних організацій належать державні підприємства, установи та органи. Це - статична структура механізму держави.

Державні підприємства - це засновані на державній влас­ності самостійні статутні суб'єкти господарювання, які мають права юридичної особи та здійснюють виробничу, науково-до­слідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.

Державні установи - це ті державні організації, що не ма­ють владних повноважень, але виконують загальносоціальні

я права й госудирства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева.

Глава 11. Функції та механізм держави 191

функції у сфері науки, охорони здоров'я, освіти, економіки тощо. До державних установ належать державні школи, лікарні тощо.

Державні органи ~ це державні організації, що беруть участь у здійсненні функцій держави і наділені для цього владними повноваженнями.

Державними підприємствами є загальнодержавні підприємст­ва, що складають економічну основу державної влади, та комуналь­ні підприємства, які знаходяться у власності адміністративно-тери­торіальних одиниць. Державними установами є державні школи, професійно-технічні та середні спеціальні навчальні заклади, вищі навчальні заклади, державні лікарні тощо. Державними є законо­давчі, виконавчі та судові органи, що утворюють державний апарат, який складається з органів управління і органів примусу.

До органів управління належать: вищі органи держави (пред­ставницькі, глава держави, уряд) та їх структури на місцях (ви­конкоми, губернатори, голови адміністрації, місцеві ради народ­них депутатів тощо).

До органів примусу належать: органи правопорядку, суд, про­куратура, а також силові структури (армія, поліція, розвідка). Останні виконують рішення вищих органів держави, використо­вуючи в тому числі методи примусу.

Динамічна структура механізму держави. Взаємозв'язок між державними організаціями здійснюється за допомогою держав­них технологій.

Державні технології - це обумовлені станом знань та загаль­ною ефективністю способи досягнення мети, що встановлюється державою.

До державних технологій належать бюрократія, диктатура, адхократія, державне проектування, креативна корпорація, елек­тронний уряд, соціальна ієрархія тощо.

Найвідомішими із зазначених державних технологій є бюро­кратія і диктатура.

Бюрократія (франц. Ьигеаи - контора, канцелярія) - це дер­жавна технологія, для якої є характерним спеціалізований роз-цоділ праці, чітка управлінська ієрархія, правила, стандарти та загальнообов'язкові регламентовані процедури, виконання яких не залежить від того, хто саме і стосовно кого їх виконує.

В умовах бюрократії усі рівні перед єдиним порядком. Уні­фікація перетворюється на гарантію проти недоліків державних чиновників і можливості зловживань, у гаранта стабільності в суспільстві.

РОЗДІЛ З, ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

На відміну від бюрократії бюрократизм - хвороба суспіль­ства, що означає влада «бюро», тобто письмового столу, контори, «конторовладдя», інакше кажучи, влада апарату, відірваного від народу.

Якщо чітку бюрократію можна вітати, то з бюрократизмом слід боротися. Методи боротьби різні (наприклад, критика).

Таблиця 11.3. Структура механізму держави

Державні	державні підприємства
статична структура держави	державні установи
державні органи	органи законодавче	впади
органи виконавчої в	лади
судові органи
глава держави
Державні	бюрократія
диктатура
соціальна ієрархія
динамічна структура механізму держави	креативна корпорація
електронний уряд
адхократів
державне проектування	державне планування
державне прогнозування
державне програмування
державне моделювання

Диктатура (лат. аісіо - диктую, наказую) - необмежене володарювання однієї особи або якоїсь верстви чи групи, яке спирається на насильство і не пов'язане жодними законами.

Адхократія (лат. ай Аос - для цього, застосовуючи до цього, спеціально для цього випадку, для певного випадку) - структура холдингового типу, що координує роботу багатьох тимчасових робо­чих груп, які виникають і припиняють свою діяльність відповідно до темпів змін у навколишньому щодо організації середовищі.

Електронний уряд - це використання в органах державного управління сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Креативна корпорація - тип корпорації, основним завдан­ням утворення та діяльності якої є не стільки координація мети корпорації та суспільства, скільки «...самовираження та самост­вердження її творців».

Дата добавления: 2015-05-10