Монархія Поняття, принципи і види монархії

Монархія - така форма правління, де формально спадкоємний одноосібний глава держави здійснює свої повноваження без­строкове і звільняється від юридичної відповідальності перед своїми підданими.

Як відомо, монархія існує на основі трьох принципів - без­строковості, престоловаслідування та непогрішності трону.

Безстроковість означає, що влада монарха не обмежується певним строком повноважень. Існує лише два способи припи­нення повноважень монарха - смерть або зречення. Останнє озна­чає, що монарх добровільно припиняє свої повноваження і біль­ше не вважається главою держави. Саме тому, на нашу думку, слід погодитися з О. Бушковим, який вважає, що ніякого вбив­ства останнього російського імператора не було, адже Микола II добровільно зрікся з престолу на користь свого брата Михайла.

Глава 12. Форма держави 21 5

У Катеринбурзі вбили родину дворянина Романова¹, адже жоден з цієї родини вже не мав права на російський трон, а тому не можна говорити про вбивство царської сім'ї.

Престолонаслідування означає, що монарх, як правило, здо­буває свою владу у спадок від попередників. З цієї точки зору безсумнівний інтерес становить Ватикан. Як відомо, «князі церк­ви» обирають Папу. У той же час вважається, що Папа, обираю­чи собі нове ім'я, позбавляється минулого, успадковуючії свій трон від апостола Петра. Так, кардинал Кароль Воитила 16 жо­втня 1978 року став верховним понтифіком Римсько-католи­цької церкви Іваном Павлом II {попередником був Іван Пав­ло І). Таким чином, формально трон здобув не Кароль Воитила, а Іван Павло II. І трон він здобув саме від попереднього Папи, який, у свою чергу, здобув його від попередників. Першим же «спадкодавцем» був апостол Петро.

Третій принцип - непогрішність трону - означає, що мо­нарх не несе відповідальності перед своїми підданими.

Існує поділ усіх монархій на необмежені та обмежені.

В умовах необмеженої монархії монарх зосереджує у своїх руках світську і духовну владу і не обмежений у своїх повнова­женнях.

Обмежена монархія передбачає обмеження влади монарха якимось джерелом або в певній сфері.

Існує дві класифікації необмежених монархій - за доміну­ючим типом влади та залежно від того, що уособлює монарх (табл. 12.1).

За домінуючим типом влади необмежена монархія може бути абсолютною та теократичною.

В умовах абсолютної монархії домінуючим типом влади є світський, тобто державна влада домінує над релігійною. При­кладами абсолютної монархії є Франція XVII століття, Росія і Прусія XVIII століть. Так, у Франції традиційно кардинали (Рі-шельє, Мазаріні) ставали першими міністрами королівства, тим самим підпорядковуючи релігійну владу державній. Лютеран­ська мораль зробила релігію підлеглою для світської влади Прусії, яку очолював Фрідріх Великий. У 1721 році в Росії остаточно було ліквідовано інститут патріаршества і створена бюрократична контора, що відала справами релігії - Духовна Колегія, яка в 1722 році була перетворена на Святий Синод. Тим самим релі­гійна влада в Росії була підпорядкована державі.

¹ Бушков А.А. Россия, которой не бьіло: загадки, вєрсии, гипотезьі. - М.; СПб.; Красноярск, 1997. - С. 506.

21 6 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Теократична монархія передбачає підпорядкування держав­ної влади владі релігійній. Таке становище було характерне для арабського халіфату. Халіф - заступник пророка Мухамеда, який, по суті, створив іслам. Пророк - фігура духовна, а отже, заступник духовної особи є також духовною особою. Насамперед, у руках халіфа зосереджувалася духовна влада. Аналогічне становище на сьогодні панує у Натикані, де глава духовенства, церкви (Папа рим­ський) одночасно є і фактичним правителем держави.

Залежно від того, що уособлює монарх необмежена монархія може бути деспотичною або самодержавною.

Таблиця 12.1. Класифікація необмежених монархій Необмежена монархія

___ що уособлює монарх____ ї тип домінуючої влади

Деспотична - Самодержавна - Абсолютна - Теократична -

монарх монарх уособлює домінує світська домінує духовна,

уособлює Бога державу державна влада релігійна влада

В умовах деспотичної монархії монарх уособлює Бога. В його руках зосереджується вся повнота світської та релігійної влади, а сам він проголошується живим Богом або ж привласнює собі повноваження Бога. Існує принаймні два типи деспотій. Найпо­ширенішою з них є Східна деспотія. Прикладом такої монархії є Стародавній Єгипет, де фараон вважався сином Ра (бога Сонця), тобто сам був живим Богом. Другим типом є Західна деспотія, її прикладом є римський домінат часів Діоклетіана Божествен­ного.

В умовах самодержавної монархії монарх уособлює державу. Цей різновид необмеженої монархії був характерним для Віза­нтійської та Російської імперій, Франції часів Людовика XIV, відомого своїм афоризмом: «Держава - це я».

Щодо обмеженої монархії, то існує дві основні класифікації такого різновиду - за функціями та за джерелом обмеження влади монарха (рис. 12.2).

Види обмежених монархій. За функціями обмежену монар­хію можна поділити на представницьку та дуалістичну.

Представницька монархія обмежує владу монарха виключ­но представницькими функціями, її прикладами є сучасні Япо­нія, Швеція, Іспанія, Великобританія тощо.

В умовах дуалістичної монархії в руках монарха зосередже­ні виконавчі (а іноді Й судові) повноваження. Прикладом дуалі­стичної монархії є Монако.

Глава 12. Форма держаЕ

Обмежена монархія

За функціями м	онарха -- 1 За джерелом^™,,™
Дуалістична	Формалізована —
	Договірна Конституційна
Представницька	Традиціоналістична -----------------
Парламентарна	Органічна
Станово-представницька
Особисто-ду архіч на	Дуархічна
Функціонально-дуархічна
Територіально-дуархічна

Іархій

сація

Рис. 12.2. Класі

За джерелом обмеження монархії поділяються на органіч­ні, формалізовані, дуархічні та традиціоналістичні.

Органічна монархія - це різновид монархії, коли влада мо­нарха обмежена яким-небудь органом за відсутності в державі писаної конституції. Найвідомішими типами органічної монар­хії є станово-представницька та парламентарна. В умовах ста-ново-представницької монархії влада монарха обмежена орга­ном станового представництва. Ця форма монархії існувала в період формування централізованих держав у Європі, в епоху Відродження і Реформації (XII-XVII ст.). Прикладами станово-

21 8 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

представницької монархи є Франція ХІІ-ХУІІ століть, коли вла­ду короля дещо обмежували Генеральні Штати. Як відомо, фра­нцузьке суспільство поділялося на три стани: перший стан -духовенство, другий стан - аристократія і третій стан - усі інші верстви населення. Представники цих станів утворювали окре­мі палати в Генеральних Штатах, і рішення виносилися по пала­тах. Важливими повноваженнями Генеральних Штатів були їх повноваження у сфері фінансів. Іншим прикладом станово-пред­ставницької монархії було існування в Московії XVI-XVII Зем­ських соборів, які були своєрідним дорадчим органом при ца­реві. Так, наприклад, у 1642 році на Земському соборі, що був присвячений взяттю Азова козаками, саме цей орган порадив царю Олексію Михайловичу віддати Азов. Таким чином, стано­во-представницька монархія - це монархія, де влада монарха обмежена органом станового представництва.

Щодо парламентарної монархії, то це монархія, де влада монарха обмежена парламентом за відсутності писаної консти­туції. Прикладом такої монархії є Великобританія, де влада ко­ролеви обмежена парламентом, а документ, який би мав назву Конституція Великобританії, відсутній.

Формалізована монархія передбачає обмеження влади мона­рха формальними актами-документами, її різновидами є монар­хії конституційні та договірні.

Конституційна монархія - це монархія, де влада монарха обмежена писаною конституцією, утвореною народом безпосе­редньо або шляхом делегованого законодавства. Прикладом такої монархії є Японія, Швеція, Іспанія та ін. Договірна монар­хія дозволяє обмежувати владу монарха певним договором, її прикладом була сеньйоріальна монархія в період феодалізму, коли між монархом та його васалами укладалися угоди про службу на основі васальної клятви. Існувала договірна монар­хія і в Новгородській республіці, де Олександр Невський тимча­сово правив на підставі ряду-договору. Останньою відомою спро­бою утворити в умовах Росії договірну монархію слід вважати прагнення верховників обмежити владу імператриці Анни Іва­нівни так званими кондиціями.

В умовах дуархічної монархії влада монарха обмежена рів­нозначною особою. ДуархІчна монархія може бути територіаль­ною, особистою та функціональною. Так прикладом територі­альної дуархічної монархії є Гадицько-Волинське князівство за часів правління короля Данила Галицького, співправителем якого був його брат князь Василько Волинський.

Глава 12. Форма держави 219

Прикладом особистої дуархічної монархії є спільне прав­ління Ольгерда (племінник) та Кейсута (дядько) Литовських. Прикладом функціональної дуархічної монархії є ситуація в Західній Європі, де існувало два центри сили: папа (релігійні функції) та імператор (світські функції). Крім того, були й інші приклади: сьогунат у Японії (сьогун - світський правитель, мі­кадо - духовний) чи каганат у Хазарії (бек чи цар - світський правитель, каган - духовний).

Традиціоналістична монархія є обмеженою монархією, де влада монарха обмежується традиціями, звичаями тощо. Найві-домішими різновидами традиціоналістичної монархії є римсь­кий принципат¹ (влада монарха-принцепса обмежувалася респу­бліканськими традиціями) та ранньокласова монархія (влада монарха обмежувалася додержавними звичаями). Прикладом ранньокласової монархії були ранньофеодальні монархії.

Дата добавления: 2015-05-10