Приклад 19.1

Г. Пбб про основні риси мусульманського праве

Перша характерна риса мусульманського права полягає в тому, що воно містить вчення про обов'язки, і ці обов'язки е двозначними: обов'язки стосовно Бога (правовірність та дотримання ритуалів) і обов'язки стосовно інших людей. Але внаслідок того, що і ті, і інші приписані Богом, між ними немає відмінностей.

Друга характерна особливість цього права — його практичність та неспе-кулятивність. Мусульманські законодавці виявляють мало зацікавленості в за­гальних принципах права. Основа права - комплекс конкретних приписів, що містяться в Корані. Виходячи з цієї основи і залучаючи як додаток матеріали хаднсів, законознавці розробляли правила поведінки — публічні та приватні (як би ми їх назвали), але виключно в подібних конкретних термінах. Після дослі­дження кожного конкретного випадку ці етичні характеристики визначалися Іа шкалою, що складалася з п'яти рівнів: зобов'язальні, рекомендовані, дозвільні (нейтральні), несхвальні та заборонні.

Третя істотна риса полягає в тому, що протягом перших трьох років іслам­ської ери завдання правового забезпечення та класифікації законів надзвичай­но поглинала інтелектуальну енергію ісламської общини. Не лише теологи, мухаддіси та судді-практики, а й філологи, історики, белетристи робили внесок у скарбницю правової літератури і брали участь в обговоренні правових пи­тань. Навряд чи у будь-якому іншому суспільстві право проникало так глибо­ко в життя та суспільну думку, як у ранній мусульманській цивілізації.

Джерело: Гибб Г. ПринципьІ интеграции й роль права в исламском об-

ществе // Сравнительное изучение цивилиззций: Хрестоматия: Учеб. по-

соб, / Сост. Б.С. Ерасов. - М.: Аспект Пресе, 1999. - С. 358-359.

Індуське право - це сукупність релігійних, моральних і пра­вових норм, що склалися на основі релігії індуїзму і підтриму­ються державою¹.

Соціалістична правова сім'я. Соціалістична правова сім'я -це система загальнообов'язкових правил поведінки, які виражають державну волю правлячої партії, що визначається врешті-решт економічними умовами життя суспільства, встановлюються, санкціонуються і гарантуються державою, виступають регулятором суспільних відносин з метою побудови соціалізму і комунізму.

¹ Див.: Скакун О.Ф. Теория государства й права: Учєбник. - X., 2000. — С. 658.

Глава 19. Право, законодавство, система 41 З

лом права, фіксується в нормативному акті або в судовому рі­шенні, а структура системи права, як правило, обумовлена впли­вом європейського права.

Звичаєва правова сім'я складається з двох правових систем - далекосхідної та звичаєво-общинної.

Далекосхідна група правових систем - це сукупність право­вих систем, в основі формування яких знаходяться не норми права, а норми моралі, звичаї, традиції.

Далекосхідну групу правових систем складають правові си­стеми Японії, Бірми, Південної Кореї, Монголії, країн Індокитаю, Малайзії тощо. Найвиразніше специфіка морально-ідеологічно­го підходу до права, що суттєво впливав і на правові системи інших країн Сходу, виявляється в Японії.

Японське право - сукупність моральних, релігійних і право­вих норм, що склалися на основі релігійно-філософських концеп­цій Стародавнього Китаю, власних звичаїв, рецепції іноземного (американського та романо-германського) права¹.

Звичаєво-общинна група правових систем - це сукупність правових систем, що сформувалися на основі норм-звичаїв, які склалися природним шляхом, а також правових норм, які були запозичені в колоніальних держав².

Характерна для країн Тропічної і Екваторіальної Африки, а також для Мадагаскару.

Своєрідність звичаєво-общинної групи правових систем по­лягає в тому, що звичаєве право:

10. визнається більшістю населення як регулятор суспільних від­
носин, особливо за межами міст. Звичай в Африці є провідним
джерелом права. Він встановлює правила організації суспіль­
ства як у політичній, так і в економічній сфері, регулює шлюб­
но-сімейні відносини, правила обміну товарів, норм криміналь­
ного права та процесу тощо. Усе це пояснюється тим, що гармо­
нія в суспільстві, що підтримується за допомогою звичаю є кра­
щою, ніж повага до закону. І хоча сфера звичаїв у праві сього­
дні дещо звужена, його значення не втрачене ще й досі;

11. діє в межах общини, відображає покору людини суспільству,
прагне забезпечити єдність І згуртованість соціальної групи
(племені, роду, селища тощо);

12. являє собою поєднання моральних, релігійних та правових
норм, а також ритуалів, що відображають культ предків, зв'я­
зок з навколишнім середовищем, «духами» та іншими

¹ Див.: Скакун О.Ф. Теория государства й права: Учебник. - X., 2000. - С. 678. ^! Там само. - С. 686.

41 2 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРЛВА

Правова сім'я соціалізму формується, починаючи з Великої Жовтневої соціалістичної революції 1917 року в Росії. Потім вона поширилася на країни Східної Європи та деякі інші кра­їни (Монголію, Кубу тощо). У наш час характерна для КНР, КНДР, В'єтнаму, Куби. Хоча формальним джерелом права є нормативно-правовий акт, фактично все підкоряється рішен­ням правлячої партії.

Китайське право - сукупність етичних, релігійних та право­вих норм, що підтримуються соціалістичною державою і скла­лися на основі морально-філософських концепцій даосизму, кон­фуціанства та легізму.

Структура системи права характеризується галузевим поді­лом та відсутністю поділу права на приватне і публічне.

Становлення соціалістичної правової сім'ї у своєму розвит­ку проходить чотири стадії:

1) стадія закріплення переходу влади у руки трудящих на чолі
з пролетарською партією і проголошення основ нового суспіль­
ного ладу;

2) стадія розвитку основ нового законодавства і активної пра-
вотворчої діяльності центральних та місцевих органів соціа­
лістичної держави;

3) стадія конституційного закріплення співвідношення сил у
класовій боротьбі, основ державного і суспільного ладу;

4)стадія кодифікаційного оформлення соціалістичного права.

У своєму подальшому розвитку соціалістичне право прохо­дить три етапи. На першому етапі соціалістичне право є правом пролетарським, адже воно служить інтересам і цілям диктату­ри пролетаріату. На другому етапі соціально-класова основа со­ціалістичного права суттєво розширюється і поглиблюється. Третій етап завершується перетворенням пролетарського права на загальнонародне.

Як бачимо, для соціалістичного права характерним є наяв­ність ідеології.

Сім'я звичаєвого права. Звичаєва правова сім'я - це су­купність національних правових систем держав, що мають спі­льні риси, які виявляються в єдності закономірностей і тенден­цій розвитку на основі норми-звичаю як основного джерела права, що становить тісне переплетення юридичних, моральних та міфічних приписів, які склалися природним шляхом і ви­знані державою.

Звичаєва правова сім'я формується зі звичаїв та філософсь­ко-етичних вчень. Звичай, що є основним юридичним джере-

Глава 19. Право, законодавство, система

Так, Конституція США стала основою для конституцій країн Латинської Америки, а Цивільний кодекс Франції - для латино­американського цивільного законодавства.

Пострадянську групу правових систем утворюють як норми, що є притаманними романо-германській правовій сім'ї, так і но­рми соціалістичного права. Ця група складається з правових систем України, Росії, Білорусії тощо.

Таблиця 19.6. Типи правових сімей

Правова сім'я	Група національних правових систем	Країни чи регіони	Домінуюча форма права
Англс-америквнська	Англосаксонська Американська Система європейського загального права	Англія, Уельс США Ірландія, Шотландія	Юридичний (насамперед, судовий) прецедент
	Система позаєвропейського загального права	Канада, Австралія, Нова Зеландія
Романс-германська	Романська	Італія, Франція, Іспанія Іа ім.	Нормативно-правоемйакт
	Германська	ФРН, Австрія, Швейцарія
Релігійна	Мусульманська Індуська	Іран, Пакистан Індія, Непал	Релігійно-правові акти
	Католицька	Ватикан
	Іудейська	Ізраїль
Соціалістичне		КНР, КНДР, В'єтнам, Куба	Рішення правлячої партії
Сім'я звичаєвого права	Далекосхідна	Японія, Бірма, Південна Корея	Правові звичаї
	Звичаево-общиниа	Тропічна Із Екваторіальна Африка, Мадагаскар
Змішані	Скандинавська = Романо-германська + Ангпо-американська + Звичаєва	Швеція, Норвегія. Данія, Фінляндія, Ісландія, Прибалтика	Нормативно-правові акти
	Латиноамериканська = Романо-германська (у сфері приватного права) + Англс-американська (у сфері публічного права)	Країни Латинської Америки
	Пострадянська = Романо-германська + Соціалістична	снд

41 4 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

надприродними істотами. Відсутність покори звичаям озна­чає неповагу до предків і може спричинити гнів духів Землі, адже, згідно з африканськими віруваннями, останки предків знаходяться в ґрунті, проте їх дух літає над жиаими; 4) не є єдиним для всіх общин. Звичаєві норми є досить числен­ними, адже кожна соціальна група має свої звички і тради­ції. Різноманітність звичаїв, їх розрізненість, а також знач­ний вплив міфології та відсутність письмової форми викла­дення не дозволяють ефективно використовувати їх для ство­рення африканських національних правових систем анало­гічно європейським.

Останнє пояснюється тим, що між європейським і африкан­ським правом є досить суттєві відмінності:

1) норми-звичаї не диференційовані на права та обов'язки; 2} акцент у них робиться насамперед на обов'язки морального,

а не юридичного плану; 3) суб'єктивні права є несуттєвими порівняно з правами общини.

Змішані правові сім'ї. Змішані правові сім'ї - це сукуп­ність національних правових систем, що мають спільні риси, які виявляються в єдності закономірностей та тенденцій розвитку на основі сприйняття елементів романо-германського, англо-аме-риканського і соціалістичного типу.

До цієї правової сім'ї належать північноєвропейська (скан­динавська), латиноамериканська та пострадянська група право­вих систем.

Регіонами поширення північноєвропейського права е Шве­ція, Норвегія, Данія, Фінляндія, Ісландія. Суттєвий вплив ця гру­па справляє на країни Прибалтики - Латвію, Литву, Естонію.

Основними джерелами скандинавського права є:

1. закони, що поділяються на конституційні та звичаєві;

2. підзаконні акти, що приймаються урядом в порядку делего­
ваного законодавства;

3. підзаконні акти міністерств і відомств;

4. правові звичаї, що визнаються допоміжними юридичними
джерелами права;

5. судові прецеденти, що використовуються у випадках, коли
певні питання не урегульовані нормативно-правовими актами;

6. принципи права, що можуть використовуватися як джерела
права при розгляді конкретних справ.

Латиноамериканське право поєднало романо-германську пра­вову сім'ю (у сфері приватного права) та англо-американську правову сім'ю (у сфері публічного права).

Глава 19. Право, законодавство, система 41 7

7. Що таке звичаєво-общинна група правових систем?

8. Що таке змішані правові сім'ї?

9. Які групи національних правових систем утворюють змішані
правові сім'ї?

Дата добавления: 2015-05-10