Система права

Поняття, ознаки і види системи права. У математиці є прави­ло: від перестановки доданків сума не змінюється. У теорії дер­жави і права існують певні терміни, що відповідають цьому прин­ципу. Так, аналогічними є поняття «норма права» і «правова норма». Проте певні категорії заперечують це правило. До них належать поняття «система права» і 4правова система». Це аб­солютно неідентичні категорії, хоча вони обидві мають якість системності.

Система - це упорядкована сукупність елементів, взаємопо­в'язаних і взаємодіючих один з одним, яка має відносну само­стійність і органічну єдність, характеризується внутрішньої ці­лісністю і автономністю функціонування,

Саме до таких «систем» належать «система законодавства», «система права» і «правова система».

Розуміючи, що категорії «система права» і «правова систе­ма» дещо відрізняються, слід більш детально зупинитися на цьому.

Звісна річ: правова система є поняттям більш широким, ніж система права. Більше того, остання входить до правової систе­ми як найважливіша складова. Проте на відміну від правової системи система права е правовою категорією, що означає внутріш­ню побудову права будь-якої країни. Вона виражається шля­хом розподілу і побудови нормативного матеріалу, за допомогою якого її різні частини поєднуються.

Система права - це об'єктивно зумовлена і узгоджена в її складових частинах внутрішня організація права тієї чи ін­шої держави.

25 Теорія держави і права

нончіпя н внваопгвіїюй твйп чмйон івявйп шїон вшчіггд г (аіґ юіицагж ше,Із ЯІнй'о в (2 Ніни оаояоавсіїї-онаиївкйон віхиіа І вавйІІ нкйон (І

v 'вавйгі ийон вх агіяв хиаоявйп

-онаиівисіон дзіВіо вннагаоніґіавша илввійва ийо, ря кик <ї Т кнівймл иомаїГон нинчігвнрчисід І утлнчщаії

впї

Іаоавйи-онаиївнйон шчІгвІПапо

(аоавсІІІ-онаиівийон Інчігвіве знві оДІ '32 І^аойн ОЕВ<Іи вн кочімвйииз гав 'иінв ІаоавйІІ-онаиІвийон знві, о)п ' Т2 вн коч«ив<ішіо Іив 'ните |аоавІ1ІІ-онаихвІч(Іон енві (У]д "ОС

И1НВ ІНОЯНЙП-ОНЯИ1ВИЙОН ТНЧІГВНОІГ 9ИН1 О^ '61

Іиоавйп-онаихвмйон ІнчІгвпиїІтнЛи аивл о^д '81 таоавйп-онаилвічйоя шчігвноиай айві сУпІ 'ІТ таоавсІІІ-оняиівнйон ІнявжйаїГончІгв^вЕ айві оїп '91 Іаоавйп-онаиївкйон шзьоіїоіґта анві о^п '61 Іяоявйп-оняиіиічйон тацвлан зиві о|пі 'Н £иіяіз Іяонвйи-оняиІ.висІон тяозвьииі а^еі оїп '81 ^иінв шоавйіі-онаиівмйон шщтхооп злві опі '21 моїгон ве аимв хиняилвнйон ^ІПвмтфиовІгя чІоІЛна) фу 'Ц коїго» вє аіхнв хиаоавйІІ-онаи*вкІ1он вІИ* авьвнєо оді 'ОТ і(сЕохоскїп А пН хі ІЛа онжаїгве аіхнв хинаиївкйов иїГиа члсялної гац -5 ^«Ісіохзойп я вхив олоаоавйл-онанівийон ктії» звьвнео о^д '8 ірвк я III^у іїія онжзігвє аііив хинаихвкйон иїґиа чхшАноІ Ілв 'і і«рвь я віяв оаоноявйІІ-онаилвийон кіїї» звьвнєо опі '9

4Ізвь Л нидге хяяояваїї-онниівмйон отії ойп иІІВйоаол 'ІевнА вн иіли їіпа оїп '5

Глава 19. Право, законодавство, система

Приватне право - система норм, які регулюють відносини, засновані на приватних інтересах, незалежності та Ішщативі ін­дивідуальних власників і об'єднань (корпорацій) у їх майновій діяльності та в особистих стосунках,

Публічне право - система правових норм, якими регулюють­ся суспільні відносини у сфері публічної влади.

На відміну від публічного права, яке регулює і захищає загальні (публічні) інтереси держави, приватне право спрямоване на за­хист приватних інтересів відповідно до принципів свободи та рівності всіх суб'єктів.

До приватного права належать цивільне, сімейне, банківське і трудове право тощо. До публічного права - конституційне, му­ніципальне, адміністративне, кримінальне, кримінальне-процесу­альне, цивільно-процесуальне і фінансове право.

Звичаєве право - це сукупність звичаїв, що регулюють певну сферу суспільних відносин.

Прецедентне право - це сукупність юридичних прецедентів, що регулюють ту чи іншу галузь або підгалуаь права.

Договірне право - це сукупність нормативних договорів, які регулюють певну сферу суспільних відносин.

Статутне право (інші назви - право законів, кодифіковане, декретне право) - це сукупність норм права, що закріплені в нормативне-правових актах, які регулюють певну галузь права.

Прикладом звичаєвого права є сукупність звичаїв,І що ре­гулюють порядок поставки за договорами в рамках правил ІгГСОТЕНМЗ. Прикладом прецедентного права е сукупність прецедентів, що регулюють відносини кримінального або по­даткового права, адже бути спеціалістом може лише„той, хто знає ці прецеденти і займається виключно сферами криміналь­ного, цивільного або податкового права. Прикладом договір­ного права є міжнародне приватне право у сфері міжнародної купівлі-продажу товарів згідно з Віденською конвенцією 1980 року. Україні притаманне статутне право, яке спирається на галузі права, що закріплені в нормативно-правоеих актах (но­рми кримінального права, закріплені в Кримінальному кодек­сі України).

Структура системи права. Структура системи права форму­ється згідно з предметом (що саме регулюється правом) і мето­дом (як право регулює суспільні відносини) правового регулю­вання. Структура складається з норм права, що об'єднуються в інститути і субінститути права. У свою чергу інститути і субінс-титути права об'єднуються в галузі і підгалузі права.

25'

386 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Системі права притаманні такі ознаки:

1) вона має об'єктивний характер і складається відповідно до
потреб суспільного розвитку;

2) характеризується цілісністю і структурованістю, тобто скла­
дається іа взаємопов'язаних структурних елементів системи
права;

3) система права е несуперечливою і узгодженою всередині,
оскільки її складові елементи знаходяться у відносинах вза­
ємозалежності, взаємного підпорядкування, координації та вза­
ємовпливу;

4) розвиток системи права, що полягає у здатності змінювати
свою внутрішню організацію, здійснюється шляхом реагу­
вання на імпульси, що надходять іа зовнішнього середовища;
такими виступають потреби суспільства.

Існує кілька класифікацій системи права. Так, за призначен­ням виділяють матеріальне і процесуальне право, за характе­ром урегульованих відносин - приватне і публічне право, а за формою права - звичаєве, прецедентне, договірне і статутне пра­во (табл. 19.1).

Матеріальне право - нормативна основа регулювання суспіль­них відносин у всьому їх комплексі і за галузями права.

Процесуальне право - це сукупність правових норм, якими регулюється процедура реалізації матеріальних норм права.

Норми матеріального права безпосередньо регулюють суспіль­ні відносини, тоді як норми процесуального права встановлюють порядок застосування норм матеріального права.

Якщо до матеріального права належать норми кримінально­го чи цивільного права, то до процесуального - норми криміналь­но-процесуального і цивільно-процесуального права.

Таблиця 19.1. Класифікація системи права

Ознака___________________ | Вид права________________

За призначенням Матеріальне

Процесуальне За характером врегульованих відносин Приватне

Публічне
За формою права Звичаєве

Прецедентне

Договірне

Глава 19. Право, законодавство, система 389

виборчого права при таємному голосуванні. В умовах же автори­тарної держави (наприклад, диктатура пролетаріату до прийнят­тя Конституції СРСР 1936 року) виборче право ґрунтувалося на Ц принципах цензового (були позбавлені виборчих прав представ-"2 ники так званого «експлуататорського класу»), непрямого (спочат-«^: ку громадяни обирали Ради, потім представники Рад з'їжджали-?. ся на з'їзди Рад депутатів трудящих, які, у свою чергу, утворювали І Центральний Виконавчий Комітет - вищий постійно діючий ор-| ган держави в СРСР), рівного виборчого права при відкритому або і таємному голосуванні,

І- Щодо класифікації інститутів права, то існує принаймні три

1: її різновиди (табл. 19.2).

v Так, за сферою розповсюдження інститути права можуть бути

галузевими і міжгалузевими. Прикладом галузевих інститутів є
інститут дарування, адже порядок укладання, права та обов'язки
за договором дарування регулюються виключно галуззю цивіль­
ного права. Прикладом міжгалузевого інституту є інститут до­
говору, який застосовується як у цивільному праві (той же
договір дарування), так і в інших галузях права: сімейне (шлюб­
на угода), трудове (трудовий контракт), конституційне (консти­
туційний договір), міжнародне (міжнародний пакт) тощо.
*^:. За спрямованістю дії інститути права можуть бути регуля-

тивними (інститут купівлі-продажу) і охоронними (інститут цивільно-правової відповідальності).

За роллю в правовій системі правові інститути е матеріаль­ними (інститут спадкування) і процесуальними (інститут притяг­нення до кримінальної відповідальності).

Іноді правовий Інститут, крім норм права, може складатися з субінститутів і об'єднуватись не в галузі права, а в підгалузі.

Таблиця 19.2. Класифікація інститутів права

Ознака

Інститут права

За сферою розповсюдження Галузеві

Міжгалузеві
За спрямованістю дії Регулятивні

Охоронні
За роллю у правовій системі Матеріальні

Процесуальні

Субінститут права ~ сукупність правових норм, що регу­люють певний різновид суспільних відносин. Так, інститут зло­чинів проти життя і здоров'я особи (розділ II Кримінального

РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Елемент структури	Система права
Основний	Галузь права	Галузь права	Галузь права	Галузь права
Факультативний	Підгалузь права	Підгапузь права	Підгалуаь права	Підгалузь права
Основний	Інститут права	Інститут права	Інститут права	Інститут права
Факультативний	Субінститут права	Субінститут права	Субінститут права	Субінститут права
Основний	Норма права	Норма права	Норма права	Норма права

Рис. 19.1. Структура системи права

Основними структурними елементами системи права є нор­ми, інститути і галузі права. Факультативними - субінститути і підгалузі права (рис. 19.1).

Інститут права — група взаємопов'язаних норм права, що регулюють окремий вид суспільних відносин.

Правові інститути здійснюють комплексний вплив на пове­дінку фізичних та юридичних осіб у різних сферах суспільного життя. В цілому саме право, його інститут формується об'єктив­но, а однією з основних ознак останнього е тривалість існування. За певних обставин стабільний Інститут права може оформи­тись у галузь чи підгалузь права, як це, наприклад, сталося з авторським правом. Саме останнє в умовах формування постін-дустріального суспільства перетворилося з інституту цивільного права на його підгалузь. Те ж саме сталося з правом соціально­го забезпечення, яке з інституту трудового права оформилося в самостійну галузь права.

Крім того, характерною ознакою інституту права є його функ­ціонування на основі певних, притаманних лише даному інститу­ту права принципів. Так, інститут виборчого права в демократич­ній державі побудований на засадах загального, прямого, рівного

Глава 19. Право, законодавство, система

Таблиця 19.3. Класифікація галузей права

Ознака

Галузь права

За генезисом правового регулювання

За предметом і методом правового регулювання

Галузі системоутворюючого рівня Галузі методоутворюючого рівня Галузі предметного рівня Профілюючі галузі Спеціальні галузі Комплексні галузі

Наступним питанням правового регулювання є питання сто­совно його методів. Саме тому в системі права далі час методо-утворюючий рівень. Згідно з ним у характеристиці галузей права домінуючим буде саме метод правового регулювання. До таких галузей належить:

8. адміністративне право, що спирається виключно на імпера­
тивний метод, тобто метод команд;

9. цивільне право, що спирається виключно на диспозитивний
метод, який надає сторонам певну автономію;

10. судове право (цивільний процес, кримінальний процес тощо),
що орієнтується як на диспозитивний метод (рівноправність
сторін у суді), так і на імперативний метод (суд має стосовно
сторін відповідні владні повноваження).

Третім рівнем системи права є предметний рівень. Особ­ливістю предметних галузей права є те, що основним критері­єм їх виділення є суто предмет правового регулювання, і на цьому рівні практично збігаються галузь права і галузь зако­нодавства.

Класифікацію предметних галузей можна здійснювати за такими критеріями:

11.за характеристикою суб'єктів правовідносин - банківське, сі­
мейне право;

12.за об'єктом правовідносин - житлове, земельне, фінансове
право;

13.за змістом правовідносин - господарське, підприємницьке
право.

Проте існують і інші класифікації.

Так, Р. Мухаєв за предметом правового регулювання виділяє міжнародне право (міжнародне приватне і міжнародне публічне право) і національні галузі права; галузі матеріального (консти­туційне, адміністративне, фінансове, кримінальне, земельне, цивіль­не, трудове і сімейне право) і процесуального (цивільний,

390 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

кодексу України) поділяється на субінститути злочинів проти життя особи (статті 115-120 Кримінального кодексу України) і субінститути злочинів проти здоров'я особи (статті 121—145 Кри­мінального кодексу України).

Підгалузь права ~ частина певної галузі права, яка об'єднує правові норми та інститути, які регулюють суспільні відносини, що мають певне самостійне значення в межах її відповідного типу.

Підгалузь права є необов'язковим структурним елементом системи права, адже в процесуальних галузях вона відсутня.

Щодо матеріальних галузей права, то цивільне право склада­ється з підгалузей: право власності, зобов'язальне, спадкове, ав­торське право тощо. Фінансове право - з підгалузей банківсько­го та податкового права. Природноресурсне право - з підгалузей лісового, надрового, водного права тощо.

Галузь права. Галузь права - порівняно автономна в систе­мі права сукупність правових норм та інститутів, якими регу­люються однорідні суспільні відносини.

Галузь права є основним елементом системи права. Як час­тина цілого галузь права взаємодіє з іншими галузями і з систе­мою права в цілому.

Існує кілька критеріїв щодо класифікації галузей права (див. табл. 19.3). Так, Д. Лук'янець пропонує їх поділ відносно відповід­ної функції права, відносно генезису правового регулювання.

При цьому він виділяє галузі, що розташовані на системоутво­рюючому, методоутворюючому та предметоутворюючому рівнях¹.

На системоутворюючому рівні розміщені правові норми, що визначають коло первинних суб'єктів права та їх правовий ста­тус. Це зумовлено тим, що необхідно взагалі окреслити коло мож­ливих суб'єктів права і визначити їх правове положення. До га­лузей права, які розміщені на системоутворюючому рівні, нале­жать, насамперед, конституційне право, адже Конституція Укра­їни визначає правові статуси громадян, органів державної влади та місцевого самоврядування. На думку вченого, оскільки правові статуси складаються не тільки з комплексу прав та обов'язків суб'єктів права, а й з їх правосуб'єктності, то цілком логічним є віднесення до конституційного права тих процесуальних норм, якими регламентується порядок створення зазначених органів і порядок набуття фізичними особами громадянства.

¹ Лук'янець Д. Про структуру системи права // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 12. - С. 3-6.

Глава 19. Право, законодавство, система

- Які інститути права виділяються: за спрямованістю дії?

- Які інститути виділяються за роллю в правовій системі?

- Що таке субінститут права?

- Що таке підгалузь права?

- Що таке галузь права?

- Які галузі права розташовані на системоутворюючому рівні?

- Які галузі права розташовані на методоутворюючому рівні?

- Які галузі права розташовані на предметному рівні?

- Що таке профілюючі галузі права?

- Що таке спеціальні галузі права?

- Що таке комплексні галузі права?

Дата добавления: 2015-05-10