Структура правовідносин

Правові відносини як категорія юридичної науки мають свою структуру. Структура правовідносин – це сукупність їх складових елементів і спосіб взаємозв’язку. Правовід­носини як складне поняття містять у собі такі елементи: суб’єкт, об’єкт і фактичний зміст.

Суб’єкти правовiдносин – це учасники правових вiд­носин, якi мають вiдповiднi суб’єктивні права та юридичнi обов’язки. Суб’єкт правовідносин – це суб’єкт права, який використовує свою правосуб’єктність.

Правосуб’єктність – це передбачена правом можли­вість бути учасником правовідносин, що складається з двох елементів: правоздатності та дієздатності. Інакше, право­суб’єктність повинна розглядатися як здатність суб’єкта мати права й обов’язки та своїми діями реалізовувати їх. Для того, щоб бути суб’єктом правовiдносин, як уже під­креслювалось, необхідно мати правоздатність і дiєздатність.

Правоздатністю називається здатність суб’єкта мати юридичнi права й обов’язки, що визнаються державою (норми права). У різних галузях права правоздатність на­стає з певного віку. Наприклад, у цивільному праві вона виникає в момент народження і припиняється зi смертю фізичної особи (ст. 25 Цивiльного кодексу України), у трудовому праві – з 16 років, а виборча – з 18 років.

Дiєздатність – це здатність суб’єкта своїми дiями самостiйно отримувати, здійснювати права й обов’язки. Згідно з Цивільним кодексом України повну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (ст. 34). У дiє­здатності можуть бути обмеженими особи, якi страждають на психічний розлад, зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами й токсичними речовинами (ст. 36 Цивiльного кодексу України). Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хроніч­ного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України).

Видiляють iндивiдуальнi та колективнi види суб’єктів правовiдносин.

До iндивiдуальних суб’єктів (фiзичних осiб) належать:

- громадяни;

- особи з подвiйним громадянством (біпатриди);

- особи без громадянства (апатриди);

- iноземцi.

Особи без громадянства й iноземцi можуть бути учас­никами тих самих правовiдносин на територiї України, що й громадяни України, з низкою обмежень, установлених законодавством: вони не можуть, зокрема, обирати й бути обраними до представницьких органів влади, займати певнi посади в державному апаратi, служити у Збройних Силах України тощо.

До колективних суб’єктів належать:

- недержавнi органiзацiї (приватнi фiрми, комерцiйнi банки, громадськi об’єднання тощо);

- державнi органiзацiї;

- держава в цiлому (коли вона, наприклад, є учасником мiжнародно-правових вiдносин з iншими державами).

Колективнi суб’єкти, якi беруть участь у цивільно-правових вiдносинах, мають ознаки юридичної особи. Вiдповiдно до ст. 80 Цивiльного кодексу України юридич­ними особами визнаються органiзацiї, створені та зареєст­ровані в установленому законом порядку. Вони наді­ляються цивільною правоздатністю і дієздатністю, а також можуть бути позивачем і відповідачем у суді.

Усi юридичнi особи стають суб’єктами права з моменту їх реєстрації у вiдповiдних органах.

Об’єкт правовiдносин – це те, на що спрямованi права й обов’язки суб’єктiв правовiдносин, з приводу чого вони вступають у юридичнi зв’язки.

Видiляють два пiдходи до розумiння цієї категорiї. Вiдповiдно до першого з них об’єктом правовідносин виступають лише дiї суб’єктiв, вчинки людей. Згідно з іншою точкою зору, яку подiляє бiльшiсть юристів, об’єкти вельми рiзноманiтнi та можуть бути:

- матерiальними благами (речi, цiнностi, майно тощо);

- нематерiальними (життя, здоров’я, гiднiсть, честь тощо);

- продуктами духовної творчостi (твори лiтератури, мистецтва, музики, науки, комп’ютернi програми тощо);

- результатами дiй учасникiв правовiдносин (право­вiдносин, що виникають, наприклад, на основi договору перевезення, пiдряду на капiтальне будiвництво тощо);

- цінними паперами й документами (гроші, акції, дипломи, атестати тощо).

Отже, під об’єктом правовідносин розуміють майнові та духовні блага, а також самі дії або їх результати, на що спрямована реалізація суб’єктивних прав і юридичних обов’язків його учасників. Юридичне значення вказаних об’єктів випливає із закріплення їх як таких у законодавчих актах держави.

І, нарешті, фактичний зміст правовідносин – це реально здійснювані учасниками правовідносин дії, спря­мовані на реалізацію їх суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

(Див. докладніше: Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений / Под ред. проф. В.Г. Стрекозова. – М.: Отечество, 2001. – С. 308 – 317.)

Питання та завдання для самоконтролю

1. Які елементи утворюють структуру правовідносин?

2. Назвіть види суб’єктів правовідносин.

3. У чому полягає правоздатність і дієздатність суб’єктів права?

4. Яке поняття мається на увазі в цьому випадку: "Пе­редбачена нормами права здатність мати та здійснювати права й обов’язки":

а) правоздатність;

б) дієздатність;

в) правосуб’єктність.

5. Якими є поняття й види об’єктів правовідносин?

6. Розкрийте зміст правовідносин.

Дата добавления: 2015-05-10