Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розділ 12




Список використаної і рекомендованої літератури

1. Болотіна Н. Б. Трудове право України: підручник / Н. Б. Болотіна. – К.: Знання, 2008. – 860 с.

2. Божко В. М. Колективно-договірне регулювання заробітної плати: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.05 / В. М. Божко // Київ. нац. ун-т. імені Т. Шевченка. – К., 2002. – 20 с.

3. Грузінова Л. П. Трудові спори: навч. посібник / Л. П. Грузінова. – К.: МАУП, – 2003. – 104 с.

4. Грузінова Л. П. Трудове право України: навч. посібник / Л. П. Грузінова, В. Г. Краскін. – К.: МАУП. – 2003. – 104 с.

5. Гетьманцева Н. Співвідношення централізованого і локального методів правового регулювання оплати праці / Н. Гетьманцева // Право України. – 1997. – № 12. –С. 66–70.

6. Кисільова Т. Мінімальна зарплата та її вплив на ринок праці / Т. Кисільова // Праця і зарплата. – 2007. – № 7 (лютий). – С. 4–5.

7. Карпенко Д. О. Трудове право України: навч. посібник / Д. О. Карпенко. – К.: Міжрегіональна академія управління персоналом, 1999. – С. 240.

8. Колот А. Нормування праці: значення в ринковій економіці і шляхи вдосконалення // Праця і зарплата. – 1998. – № 17. – С. 20–21.

9. Лаптій І. Оплата праці як соціально-економічна категорія / І. Лаптій // Право України. – 2005. – № 1. – С. 106–109.

10. Людина і праця: Довідник з правових питань / уклад. І. П. Козінцев, Л. А. Савченко. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 336 с.

11. Прокопенко В. І. Трудове право України: підручник / В. І. Прокопенко. – Х.: Консум, 1998. – 480 с.

12. Пилипенко П. Д. Трудове право України. Практикум: навч. посібник / Пилипенко П. Д., Козак З. Я., Лещух Д. Р. – К.: Ін Юре, 2008. – 344 с.

13. Санін О. Є. Компенсаційні виплати в системі грошових обов’язків власників перед працівниками / О. Є. Санін // Держава і право: зб. наук. праць. – 2001. – Вип. 10. – С. 250–256.

14. Товстенко О. Мінімальна заробітна плата: функціональна роль і методологічні основи її застосування / О. Товстенко, І. Ламанов // Праця і зарплата. – 1997. – № 23. – С. 8–9.

15. Трудове право України: підручник / Бабаскін А. Ю., Баранюк Ю. В., Дріжчана С. В. та ін.; за заг. ред. Н. М. Хуторян. – К.: А.С.К., 2004. – 608 с.

16. Трудове право України: підручник / Пилипенко П. Д., Бурак В. Я., Козак З. Я. та ін.; за заг. ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Ін Юре, 2004. – 536 с.


Трудова дисципліна

12.1. Поняття і методи забезпечення трудової дисципліни

Кодекс законів про працю України встановлює, що працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст. 139 КЗпП України).

У літературі поняття дисципліни праці як правової категорії розглядається в чотирьох аспектах:

· як один з основних принципів трудового права;

· як елемент трудового правовідношення;

· як інститут трудового права;

· як фактична поведінка, тобто рівень дотримання всіма працюючими на виробництві дисципліни праці[135].

Як принцип трудового права трудова дисципліна ототожнюється з тими нормами трудового законодавства, що спрямовані на підтримку порядку й дисципліни в процесі праці.

Якщо розглядати трудову дисципліну як елемент трудових правовідносин, то в цьому значенні під нею розуміються суб’єктивні обов’язки суб’єктів трудового процесу.

Як інститут трудового права трудову дисципліну потрібно розуміти як сукупність правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов’язки працівників і власника або уповноваженого ним органу, визначають заходи заохочення за успіхи в праці. Що ж стосується відповідальності за невиконання трудових обов’язків, то норми, що передбачають дисциплінарну відповідальність працівника, утворюють окремий правовий інститут у трудовому праві.

У самому загальному змісті слова дисципліна праці – це суворий порядок поводження учасників трудового процесу. Такий порядок необхідний під час будь-якої спільної роботи, під час будь-якої колективної праці.

Трудова дисципліна забезпечує сумлінне, кваліфіковане виконання роботи, високопродуктивне використання робочого часу.

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується шляхом створення необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах повинна створюватися обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов’язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (ст. 141 КЗпП України).

Як зазначає С.М. Синчук, сучасний правовий інститут трудової дисципліни за своїм складом визначається наявністю трьох видів норм, що:

· здійснюють правову регламентацію прав і обов’язків учасників трудового процесу;

· встановлюють стимулювання сумлінної праці;

· регламентують відповідальність за невиконання чи неналежне виконання трудових обов’язків[136].

Н.М. Хуторян підтримує думку С.М. Синчука і зазначає, що дисципліну праці доцільно розглядати в трьох аспектах:

1) правове регулювання прав та обов’язків сторін трудового договору;

2) стимулювання добросовісної праці;

3) відповідальність за порушення трудових обов’язків[137].

Більшість науковців збігаються у своїх поглядах на один і той же самий інститут трудового права, називають його то трудовою дисципліною, то дисципліною праці.

На нашу думку, більш правильною є назва «трудова дисципліна», тому що КЗпП містить поняття саме трудової дисципліни, а не дисципліни праці.

Трудова дисципліна – це сукупність правових норм, що регулюють обов’язки сторін трудових правовідносин та певними методами забезпечують належний процес праці.

Будь-яка спільна праця вимагає організації, що потрібує встановлення правил, отже, без трудової дисципліни трудовий процес великої кількості працівників неможливий. Трудова дисципліна полягає не тільки у своєчасних появі/закінченні роботи, а й в необхідності додержуватись технологічної дисципліни, технічних правил і певних організаційних правил, усе це разом становить певний порядок, якого повинні дотримуватися всі учасники роботи.

Трудова дисципліна – це, насамперед, сумлінне виконання працівником і роботодавцем обов’язків, покладених на них трудовим законодавством. Трудова дисципліна має подвійний характер: обов’язок роботодавця – створювати працівнику умови праці, необхідні для найбільш ефективного виконання трудових функцій; обов’язок працівника – дотримуватися правил поведінки, установлених централізованими, локальними нормативно-правовими актами.

Стаття 140 КЗпП визначає основи забезпечення трудової дисципліни. Згідно з названою статтею трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, заохочення за сумлінну працю, а також застосуванням у необхідних випадках заходів дисциплінарного та громадського впливу та стягнення.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 375; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.