Повстання під проводом Косинського і Наливайка

Наприкінці 16 ст. українське козацтво усвідомило, свою окремішність від інших станів і розпочало активну боротьбу за власні права. Виявом такої боротьби стали козацькі повстання.

Приводом до збройного виступу Кшиштофа Косинського стала його суперечка за землю з представниками родини Острозьких – київським воєводою Костянтином Острозьким і його сином Янушем, волинським воєводою та білоцерківським старостою. Козацьке повстання на чолі з Косинським почалося наприкінці 1591 р. з нападу загону повстанців на м. Біла Церква. Поступово повстанці захопили найближчі фортеці регіону, зокрема м. Переяслав на лівому березі Дніпра. У взятих матчах було вилучено артилерію, а місцеве населення змушено було присягти козацькому гетьманові. У лютому 1593 р. війська Острозьких розбили загони повстанців під містечком П’яткою, після чого Косинський був змушений відступити на Запоріжжя. У травні того ж року князь Олександр Вишневецький розбив нове військо Косинського під Черкасами, а сам провідник повстання загинув за таємничих обставин. Характерною ознакою повстання було те, що королівський двір намагався не втручатися в конфлікт козацтва з князями-магнатами, а князі також не покладали надій на центральну владу. Одним з важливих джерел поповнення козацького війська Косинського стали селянські маси, частково спонукані до участі в повстанні голодом 1591-1592 рр.

Другий етап повстання розпочав Северин Наливайко, міщанин з містечка Сатанова над Збручем. Зібравши кількатисячне військо з місцевих селян і міщан, Наливайко здійснив успішний похід у Молдову проти турецько-татарських загарбників. Під проводом Наливайка 16 жовтня 1594 р. повстанці захопили м. Брацлав. З’єднавшись із загоном запорожців на чолі Григорієм Лободою, вони вирушили в похід і оволоділи м. Бар. Хвиля народних повстань поширилась на Брацлавщину і Волинь. Наприкінці року повстанці здобули Луцьк. Навесні 1595 р. Наливайко з частиною війська рушив у Білорусь, де визволив від литовців ряд міст і сіл. 3 квітня 1596 р. поблизу Білої Церкви відбулася битва з урядовими військами, в якій повстанці зазнали втрат. 16 травня 1596 р. каральне військо оточило повстанський табір поблизу Лубен. Два тижні повстанці оборонялися, з великими зусиллями польське військо розгромило повстанців. 11 квітня 1597 р. Наливайка було страчено у Варшаві.

Причини невдач повстань:

- козаки виступали лише за свої вузькі станові інтереси;

- відсутність координації дій між селянами і козаками;

- мало чисельність повстанців;

- боротьба відразу н 2 фронти: проти татар і поляків.

Дата добавления: 2015-05-08