Українська культура 14-16 ст

Козацькі походи на Крим та Туреччину кінця 16 – початку 17 ст.

Кінець 16 – початок 17 ст. – період найгероїчніших походів козаків. Для цього періоду характерним є велика кількість морських походів. Об’єктом походів було завоювання Чорноморського узбережжя й Криму. Мета: поживитися на кошти багатих турків, реванш татарам за їхні набіги на укр. землі.

Влітку 1606 р. козаки здобу фортецю Варну в Болгарії. Вже восени 1608 р. запорожці здобули Перекоп, а невдовзі турецькі фортеці –Ізмаїл, Акерман та Кілію.

Справжнє потрясіння султанського двору спричинила морська експедиція козаків 1614 р. – зруйнувала малоазійські міста Синоп і Трапезунд. В 1615 р. козаки спалли місцевість між Мізерною й Архіокою, т.зв. передмістя Константинополя, а гирлі Дунаю розбили турецький флот і взяли в полон турецького генерала. В 1616 р. здобули Кафу, головний торг невільниками, і визволили багато бранців.

Успіхи в походах вплинули на ріст козаччини на волості. Збільшилась кількість «непослушних», що звали себе козаками, не визнавали польської адміністрації і вибирали свою старшину на запорозький лад.

Також козаки на боці Польщі взяли участь у Хотинські війні 1621 р. проти Туреччини. По її завершенні було підписано мир між Річчю Посполитою та Туреччиною. Завдяки Хотинській війні Польща з допомогою козаків відвернула загрозу втратити чималі території. Перша перемога над турецькою армією, здобута в суходільних боях, мала величезне міжнародне значення. Вона спростувала думку про непереможність Туреччини і зумовила спалах визвольної боротьби підкорених туркам народів.

Після занепаду Київської Русі литовське проникнення, польська експансія, татарська навала суттєво вплинули на перебіг подій в укр.. землях. У 14-16 ст. відбулися значні зміни і у культурному житті. Великим поштовхом д змін було падіння Візантійської імперії в 15 ст. Піднесенню укр.. культури сприяли технічний та технологічний прогрес, виникнення та розвиток власного друкарства, поява на історичній арені козацтва, яке виступило могутнім культуротворчим чинником.

Перші зрушення у 14-16 ст. відбулися у політичній культурі. Носіями нових ідей стали Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський, який один із перших заперечив божественне походження влади та держави, категорично висловився проти підпорядкування світської влади духовній. Наприкінці 16 ст. на історичну арену виходить міщанство, яке стало основою братств – легальних організацій, у діяльності яких переважав релігійно-благодійницький напрям. Братства фактично перетворилися на ідейні центри захисту мови, культури, духовних цінностей укр. народу. Певні зрушення і відбулися і у побутовій культурі укр. земель. Розширення панського землеволодіння, посилення влади феодала привело до зміни обличчя тогочасних сіл. В 15-16 ст. під тиском наступу феодалів на селянські землі відбувається певне упорядкування структури селянських поселень. В період 14-16 ст. в народний побут входять годинник, горілка, вогнепальна зброя. Розвивається фільварок. Народна творчість звертається до оспівування традицій Київської Русі. В цілому переважає обрядова поезія, а з 16 ст. зявляються нові фольклорні жанри – думи, історичні пісні, нова тематика – боротьба проти турецько-татарської агресії, новий герої – козак-воїн – захисник рідної землі.

Значні зміни відбулися і у духовні культурі. Протягом 14-15 ст. на грунті давньоруської мови під впливом народного мислення сформувалась «руська мова», що стала офіційною державною мовою в литовській державі. Також бурхливого розвитку набула полемічна література – Смотрицький, Вишенський, зароджується наукова література, виникає укр. віршування – Смотрицький, Наливайко. У 15-16 ст. при церквах та монастирях виникають протестантські та католицькі школи, що давали вищий рівень знань ніж звичайні школи. У сфері освіти зявляється новий тип школи – греко-словяно-латинська. Першим освітнім закладом цього типу була острозька академія (1576), заснована князем Острозьким. Тут викладачами були Смотрицький, Суразький, Наливайко.

Падіння в середині 15 ст. Візантійської імперії зумовило докорінний переворот у духовному житті укр. суспільства. Виявами цих якісних змін у духовній сфері України стали:

- відхід від візантійських зразків та канонів;

- поширення ідей гуманізму та реформації;

- поява нових форм самовираження та мистецьких стилів;

- поширення світського елементу в культурі, зростання уваги до людини та її духовного світу;

- індивідуалізація творчості.

Дата добавления: 2015-05-08