Лекція 4: Поняття та види злочинів

(2 год.)

Мета лекції:

- освітня: формувати в курсантів розуміння злочину як базової кримінально-правової категорії, здійснити легальну та наукову класифікацію злочинів;

- розвиваюча: розвивати вміння курсантів відрізняти злочин від інших видів правопорушень та малозначних діянь;

- виховна: засвоїти розуміння злочину як діяння, вчинення якого завдає шкоду та заборонене законом.

Міжпредметні зв’язки: теорія держави та права, адміністративне право, адміністративна діяльність, цивільне право, історія України, історія держави і права України, історія держави і права зарубіжних країн, філософія.

Технічні засоби навчання: мультимедійна презентація.

План:

1. Поняття злочину та його ознаки.

2. Відмінність злочину від малозначного діяння.

3. Відмінність злочину від інших правопорушень.

4. Класифікація злочинів.

Опорні поняття: злочин, суспільна небезпека, протиправність, малозначне діяння, тяжкість злочину, види злочинів.

1. Поняття злочину в теорії кримінального права є універсальною та фундаментальною категорією. Існує, принаймні, три визначення цього поняття залежно від того, чому більше приділяється уваги (соціальній чи правовій сутності):

– формальне визначення (відбиває юридичну природу та юридичні ознаки злочину) – злочином визнається діяння, яке передбачене законом як кримінально каране;

– матеріальне визначення (підкреслює лише соціальну сутність злочину) – злочином є суспільно небезпечне діяння;

– формально-матеріальне визначення (поєднує соціальну та правову характеристику, є найбільш повним визначенням) – злочином визнається суспільно небезпечне і передбачене кримінальним законом діяння.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 11 КК України злочином є передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину (формально-матеріальне визначення).

Вирізняються чотири основні ознаки злочину:

а) суспільна небезпечність – діяння заподіює шкоду відносинам, що охороняються кримінальним законом, або містить реальну можливість заподіяти таку шкоду;

б ) винність – відповідальність за вчинення діяння настає тільки за наявності вини;

в) протиправність – скоєння відповідного діяння повин­не бути заборонено чинним КК України (втілення принципу nullum crimen, nulla poena sine lege – немає злочину, немає покарання, якщо немає відповідного закону);

г) караність – реальна чи потенційна загроза застосування покарання за вчинення злочину.

2.Частина 2 статті 11 КК України дає визначення малозначного діяння, яке не є злочином, тому що в нього відсут­ня така ознака, як суспільна небезпечність.

Малозначне діяння – це таке формально передбачене КК України винне діяння суб’єкта злочину, яке через малозначність заподіяної шкоди не є суспільно небезпечним. Малозначне діяння слід відрізняти від діяння, що не містить складу злочину.

Малозначне діяння має формально (за ознакою протиправності) відноситися до категорії злочинного, тобто діяння може бути передбачене чинним кримінальним законом. Цьому діянню не є властивою суспільна небезпечність (на відміну від злочину). Хоча певна шкідливість можливо й має місце. Наприклад, якщо в результаті самовільного зайняття земельної ділянки діянням завдано шкоди її власнику, яку не можна визнати значною, вчинене підлягає оцінці не за ст. 197-1 КК, а за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій самовільне зайняття земельної ділянки розглядається як адміністративне правопорушення. До критерію малозначності діяння не можна віднести випадки відсутності у діях особи складу злочину, адже «випадіння» хоча б одного елементу складу – об’єкту, об’єктивної сторони, суб’єкту чи суб’єктивної сторони вказує на неможливість застосування кримінального закону, але з інших підстав – за відсутністю складу злочину, але не за малозначністю діяння.

3. Злочин є лише одним із видів порушення права. Існують інші види порушень, наприклад, адміністративні проступки, цивільно-правові делікти, дисциплінарні правопорушення. У теорії права виділяють також такі види правопорушень як земельні, інформаційні, фінансові тощо. Тому закономірно виникає питання про місце злочину серед інших правопорушень, відмежування його від них. Це питання має велике практичне значення (той чи інший вид правопорушення тягне різну за суворістю відповідальність, відповідні обмеження щодо правопорушника). Правильне визначення виду правопорушення має суттєве практичне значення не тільки для реалізації охоронної функцій кримінального права, а й для захисту прав самих правопорушників.

Основними критеріями відмежування злочину як різновиду правопорушень від інших правопорушень є характер суспільної небезпечності, суб’єкт правопорушення, караність тощо.

4. Під класифікацією злочинів треба розуміти поділ їх на групи за певними критеріями. КК України в ст. 12 передбачає класифікацію злочинів залежно від ступеня їх тяжкості та розподіляє їх на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі й особливо тяжкі. Така класифікація має значення, серед іншого, для індивідуалізації кримінальної відповідальності та призначення покарання.

Необхідно зазначити, що вирізняють й інші критерії класифікації злочинів, наприклад, залежно від:

а) родового об’єкта посягання (злочини проти життя та здоров’я особи, злочини проти власності, злочини проти правосуддя);

б) характеру суспільно небезпечних наслідків (наслідки матеріального та нематеріального характеру);

в) форми вини (умисні, необережні, зі змішаною формою вини й злочини, які можуть бути вчинені як умисно, так і з необережності);

г) суб’єкта злочину (злочини з загальним і спеціальним суб’єктами);

ґ) наявності предмета злочину (предметні та безпредметні злочини);

д) наявності потерпілого;

е) територіальної поширеності та країни, на території якої вчинено злочин;

є) міжнародного визнання діяння саме як злочину;

ж) кримінологічної характеристики злочину.

Дата добавления: 2015-05-10