Заходів кримінально-правового впливу

Лекція 5: Поняття та загальна характеристика системи

(2 год.)

Мета лекції:

- освітня: формувати в курсантів розуміння кримінально-правових заходів впливу як наслідку вчиненого злочину, навчитись визначити систему заходів кримінально-правового впливу та її елементи;

- розвиваюча: розвивати вміння курсантів відрізняти злочин від інших видів правопорушень та малозначних діянь;

- виховна: засвоїти, що кримінальна відповідальність та зокрема покарання не є єдиними наслідками злочину.

Міжпредметні зв’язки: теорія держави та права, конституційне право, історія України, історія держави і права України, історія держави і права зарубіжних країн, філософія.

Технічні засоби навчання: мультимедійна презентація.

План:

1. Поняття заходів кримінально-правового впливу.

2. Види заходів кримінально-правового впливу.

3. Кримінальна відповідальність як основний захід кримінально-правового виливу.

Опорні поняття: кримінально-правовий вплив, захід кримінально-правового впливу, Кримінальна відповідальність, кримінально-правові відносини.

1. Кримінально-правовий вплив здійснюється у кожному випадку вчинення особою суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України.

Під заходами кримінально-правового характеру розуміють передбачені кримінальним законом заходи впливу на поведінку особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Заходи кримінально-правового впливу – це передусім, але не завжди кримінальна відповідальність і її складова – кримінальне покарання. До таких заходів, які, як і покарання, обмежують права і свободи того, хто вчинив злочин, треба відносити, наприклад, обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, примусові заходи виховного характеру, примусові заходи медичного характеру. Отже, заходи кримінально-правового впливу можуть застосовуватися як у межах реалізації кримінальної відповідальності яка, є лише однією з форм реалізації охоронних кримінально-правових відносин, які виникають між державою і особою у зв’язку з вчиненням останньою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину (при застосуванні покарання або звільненні від нього), так і поза нею (наприклад, при звільненні від кримінальної відповідальності, застосу­ванні примусових заходів медичного характеру тощо).

Щоправда, стосовно примусових заходів медичного і виховного характеру варто зробити застереження: вони можуть згадуватись у контексті розкриття змісту кримінальної відповідальності лише у випадку їх застосування (замість покарання або поряд із ним) на підставі обвинувального вироку суду. Наприклад, суд звільняє неповнолітнього від покарання із застосуванням примусового заходу виховного характеру (ст. 105 КК) або застосовує відповідний примусовий захід медичного характеру щодо особи, визнаної обмежено осудною (ст. ст. 20, 93, 94 КК). Якщо ж, скажімо, суд вирішив застосувати примусовий захід медичного характеру до неосудного (ч. 2 ст. 19 КК України) чи примусовий захід виховного характеру – до того, хто не досягнув віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність (ч.2 ст. 97 КК України), ці ситуації до реалізації кримінальної відповідальності відношення не мають. У таких випадках зазначені заходи, не будучи пов’язаними із вчиненням злочину, виступають як альтернатива кримінальній відповідальності. Інакше кажучи, варто розмежовувати кримінально-правовий вплив на злочини і здійснюваний поза кримінальною відповідальністю кримінально-правовий вплив за відсутності складу злочину.

2. До структури кримінально-правового впливу входять: 1) кримінальна відповідальність, яка знаходить свою реалізацію в різних формах; 2) інші засоби кримінально-правового впливу, зокрема такі як примусові заходи медичного та виховного характеру, примусове лікування; 3) звільнення від кримінальної відповідаль­ності за нормами Загальної та Особливої частин КК України (А.М. Ященко).

Деякі автори класифікують зазначені заходи за ступенем репресивності, поділяючи їх на покарання та інші заходи, які є, умовно кажучи, некаральними: підсистема видів звільнення від покарання та його відбування, а також підсистема видів звільнення від кримінальної відпові­дальності (Є.М. Вечерова).

3. Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності має всі ознаки, притаманні останній, а саме: забезпечується державним примусом; включає негативну оцінку (осуд) правопорушення та його суб’єкта; передбачає настання несприятливих наслідків для правопорушника. Водночас кримінальна відповідальність характеризується низкою властивих лише їй рис:

1) застосовується щодо того, хто вчинив таке суспільно небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. Звідси випливає неможливість кримінальної відповідальності юридичної особи, правонаступника юридичної або фізичної особи (це засвідчує виключно особистий характер кримінальної відповідальності), а також особи, яка вчинила невинне заподіяння шкоди;

2) офіційна оцінка поведінки особи як злочину, а самої цієї особи як злочинця, включаючи їх осуд, здійснюється в обвинувальному вироку суду від імені держави, якій протиставляє себе злочинець;

3) державний примус у вигляді покарання та інших заходів кримінально-правового впливу визначається винному судом на підставі кримінального закону в порядку, закріпленому кримінально-процесуальним законодавством;

4) несприятливі наслідки для правопорушника як складова кримінальної відповідальності можуть зводитись до визнання особи винною у вчинення злочину – фактично лише до осуду злочинця і вчиненого ним з боку держави, що не характерно для інших видів юридичної відповідальності. При цьому зазначений осуд, як правило, супроводжується застосуванням конкретного заходу кримінально-правового впливу щодо особи, яка вчинила злочин.

Дата добавления: 2015-05-10