Заняття семінарське 8.1 Обов’язкові ознаки суб’єкта злочину

(2 год.)

Мета заняття:

- освітня: розглянути поняття й значення обов’язкових ознак суб’єкта складу злочину;

- розвиваюча: навчитись визначати обов’язкові ознаки суб’єкта злочину, даючи характеристику кожній з них; засвоїти поняття й ознаки неосудності, обмеженої осудності.

- виховна: забезпечити розуміння суб’єкта злочину як обов’язкового елементу складу злочину.

Опорні поняття: суб’єкт злочину, осудність, вік кримінальної відповідальності, фізична особа, неосудність, обмежена осудність.

План:

1. Поняття, ознаки, соціальна та юридична характеристика суб’єкта злочину.

2. Суб’єкт злочину – фізична особа

3. Вік кримінальної відповідальності.

4. Поняття та критерії неосудності. Обмежена осудність.

5. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння

Питання для самоконтролю

1. Хто є суб’єктом злочину?

2. Чи можуть виступати юридичні особи суб’єктами злочину?

3. У чому полягає різниця між поняттями «суб’єкт злочину» й «особа злочинця»?

4. Які існують ознаки осудності?

5. Яке юридичне значення має неосудність?

6. Якими ознаками (критеріями) характеризується неосудність?

7. Що таке юридичний критерій неосудності?

8. Які види психічних захворювань зазначені в ч. 2 ст. 19 КК України?

9. Як розглядається питання про осудність особи, яка перебувала в стані сп’яніння?

10. Хто правомочний визнати особу неосудною?

11. Як установлюється вік кримінальної відповідальності?

12. Що означає обмежена осудність?

13. Що означає вікова обмежена осудність?

Основна література:

1. Бурдін В.М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння. К.: Атіка, 2005. – 160 с.

2. Бурдін В.М. Осудність та неосудність (кримінально-правове дослідження): монографія / В.М. Бурдін. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2010.

3. Дагель П.С. Учение о личности преступника в советском уголовном праве. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1970. – 232 с.

4. Зайцев О.В. Обмежена осудність у кримінальному праві України. Монографія. Х., 2007. – 240 с.

5. Иванов И.Г. Аномальный субъект преступления: проблемы уголовной ответственности: Учеб.пособие для вузов. – М.: Закон и право, ЮНИТИ. 1998. – 224 с.

6. Лазарев А.М. Субъект преступления. Учебное пособие для студентов ВЮЗИ. – М.: ВЮЗИ, 1981. – 109 с.

7. Лень В.В. Осудність у кримінальному праві і законодавстві: Монографія – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2008. – 180 с.

8. Магарин Н.С., Бараненко Д.В. Субъект преступления по новому уголовному законодательству Украины: Монография / Под ред. Е.Л. Стрельцова. – Одесса: Астропринт, 2001. – 102 с.

9. Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1983. – 300 с.

10. Павлов В.Г. Субъект преступления в уголовном праве. – М.–СПб.: Герда, 1999. – 188 с.

11. Первомайский В.Б. Невменяемость. – К.: Компьютерно-издательский центр, 2000. – 320 с.

12. Трахтеров В.С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк): Учебн. пособие. Харьков: УЮА, 1992. – 83 с.

Додаткова література

1. Бурдін Б.М. Неповнолітня особа як суб’єкт злочину: окремі історичні аспекти // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2000. – № 35. – С. 384 – 394.

2. Бурдін В.М. Окремі методологічні проблеми визначення понять осудності та неосудності // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 10. – С. 78 – 88.

3. Вереша Р. Суб’єкт злочинного діяння за кримінальним законодавством зарубіжних країн // Право України. – 2006. – № 9. – С. 137 – 143.

4. Зайцев А.В. К вопросу о формуле ограниченной вменяе­мости // Проблеми законності / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – 2002. – Вип. 57. – С. 156 – 162.

5. Зайцев О.В. Співвідношення осудності, неосудності, обмеженої осудності // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 20. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – С. 395 – 399.

6. 3арубей В.В. Правові підстави відповідальності іноземних громадян та біженців // Вісник Національної академії внут­рішніх справ України. – 2000. – Вип. 2. – С. 103 – 107.

7. Козаченко И.Я., Спасенков Б.А. Вопросы уголовной ответственности и наказания лиц, страдающих психическими рас­стройствами, не исключающими вменяемости // Государство и право. – 2000. – № 5. – С. 69 – 74.

8. Конопенко В.П. Обмежена осудність як оціночна категорія // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 10. – С. 39 – 44.

9. Мельник В. До проблеми обмеженої осудності // Право України. – 1999. – № 1. – С. 102 – 105.

10. Меркулова В.О. Зміст та функціональне значення поняття суб’єкта кримінальної відповідальності // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 3. – Ч. 2. – С. 7 – 11.

11. Митрофанов І.І. Проблеми визначення юридичної особи суб’єктом кримінальної відповідальності // Право і суспільство. – 2010. – № 1. – С. 89 – 94.

12. Михайлова В.А. К вопросу о возрасте уголовной ответ­ственности // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 2001. – Вип. 1. – С. 73 – 83.

13. Мірошніченко П., Орловська Н. Обмежена осудність та її законодав­че вирішення // Право України. – 1997. – № 7. – С. 23 – 29.

14. Музика А. Ще раз про обмежену осудність // Право України. – 1998. – № 4. – С. 38 – 41.

15. Никифоров А. Юридическое лицо как субъект преступления // Уголовное право. – 2000. – № 2. – С. 50 – 55.

16. Приходько Т.М. Фізіологічний афект – одна з підстав визнання особи обмежено осудною // Право України. – 2001. – № 1. – С. 53 – 55.

17. Хавронюк М.І. Деякі проблеми визначення суб’єкта злочину за Кримінальним кодексом України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К., 2004. – Вип. 9. – С. 134 – 140.

18. Цепень М. Розроблення та застосування категорії обмеженої осудності у вітчизняній правозастосовній практиці // Право України. – 2006. – № 7. – С. 79 – 82.

19. Цымбал Е. Ограниченная вменяемость: дискуссионные вопросы теории и правоприменительной практики // Уголовное право. – 2002. – № 1. – С. 56 – 62.

20. Цымбал Е., Дьяченко А. Возрастная невменяемость: теория и практика применения // Уголовное право. – 2000. – № 3. – С. 43 – 49.

21. Ярмыш Н.Н. К вопросу о признаках действия в поведении лиц, признанных невменяемыми, а также не достигших возраста уголовной ответственности // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2006. – № 2. – С. 87 – 93.

Дата добавления: 2015-05-10