Правила переносу

Не можна розривати:
1. Ініціальні та комбіновані абревіатури:	АЕС, ВАЗ – 2109.
Розділіть слова на склади для переносу: ЄЕС, СНД, ООН, НАН, ЛАЗ–695.
2. Відривати ініціали чи інші умовні скорочення від прізвища, скорочені назви мір від цифр, розривати умовні графічні скорочення:	О. С. Пушкін, Пушкін О. С., проф. Семенков, 125 га, вид – во, 12-й, але: Пушкін Олександр // Сергійович; доцент //О. Д. Воробйов; 15 // жовтня.
Визначте можливі варіанти переносу: Савельєв Л. К., Земська Олена Вікторівна, проф. Кряжев П.О., академік Ліхачов Д.С., гр. Донцов Олег Петрович; 10 см, 20 тонн, 2003 рік, 2004 р., 19 березня 1974 року, 9 - поверховий, 7-й.

Розділ VII.

§ 1. Відмінювання прізвищ, імен, по батькові.

	У чоловічому і жіночому роді мають іменникову систему відмінкових закінчень:
Н.	ІвченкО Іван Федорович (Ігорович. Ілліч, Ілльович)
Р.	ІвченкА ІванА ФедоровичА (Ігоровича, Ілліча, Ілльовича)
Д.	ІвченкУ(ові) ІванУ(ові) ФедоровичУ (Ігоровичу, Іллічу, Ілльовичу)
З.	ІвченкА ІванА ФедоровичА (Ігоровича, Ілліча, Ілльовича)
Ор.	ІвченкОМ ІванОМ ФедоровичЕМ (Ігоровичем, Іллічем, Ілльовичем)
М.	ІвченкУ(ові) Івану (ові)і ФедоровичУ (Ігоровичу, Іллічу, Ілльовичу)
Кл.	ІвченкО ІванЕ ФедоровичУ (Ігоровичу, Ілічу, Ілльовичу)

Н.	ІвченкО Віра Федорівна (Ігорівна, Іллівна)
Р.	ІвченкО Віри ФедорівнИ (Ігорівни, Іллівни)
Д.	ІвченкО Вірі ФедорівнІ(Ігорівні, Іллівні)
З.	ІвченкО Віру ФедорівнУ (Ігорівну, Іллівну)
Ор.	ІвченкО Вірою ФедорівнОЮ (Ігорівною, Іллівною)
М.	ІвченкО Вірі ФедорівнІ (Ігорівні, Іллівні)
Кл.	ІвченкО Віро ФедорівнО (Ігорівно, Іллівно)

Зразки відмінювання прізвищ.
Н.	Сегеда	Дацишин	Лукін	Лукіна
Р.	СегедИ	ДацишинА	ЛукінА	ЛукінОЇ
Д.	СегедІ	ДацишинУ	ЛукінУ	ЛукінІЙ
З.	СегедУ	ДацишинА	ЛукінА	ЛукінУ
Ор.	СегедОЮ	ДацишинИМ	ЛукінИМ	ЛукінОЮ
М.	СегедІ	ДацишинІ	ЛукінУ	ЛукінІЙ
Кл.	СегедО	ДацишинЕ	Лукін	ЛукінА
Зразки відмінювання прізвищ.
Н.	РужинськИЙ	РужинськА	ПетренкО(чол.)	Бей
Р.	РужинськОГО	РужинськОЇ	ПетренкА	БеЯ
Д.	РужинськОМУ	РужинськІЙ	ПетренкУ ОВІ)	БеЮ (ЄВІ)
З.	РужинськОГО	РужинськУ	ПетренкА	БеЯ
Ор.	РужинськИМ	РужинськОЮ	ПетренкОМ	БеЄМ
М.	РужинськОМУ	РужинськІЙ	ПетренкУ (ОВІ)	БеЮ (ЄВІ)
Кл.	РужинськИЙ	РужинськА	ПетренкО	БеЮ

* Жіночі прізвища (на зразок Тарасенко, Будник тощо) не відмінюються.

Зразки відмінювання імен.

І відміна(чол., жін. та спільний рід із закінченнями -А, -Я)
Тверда група (з основою на тверд. пригол.)	М’яка група (з основою на м’який приголосний)
Н.	МиколА,ІринА	ІллЯ	МаріЯ	ХристЯ	НаталЯ
Р.	МиколИ,ІринИ	ІллІ	МаріЇ	ХристІ	НаталІ
Д.	МиколІ, ІринІ	ІллІ	МаріЇ	ХристІ	НаталІ
З.	МиколУ, ІринУ	ІллЮ	МаріЮ	ХристЮ	НаталЮ
Ор.	МиколОЮ, ІринОЮ	ІллЕЮ	МаріЄЮ	ХристЕЮ	НаталЕЮ
М	МиколІ, ІринІ	ІллІ	МаріЇ	ХристІ	НаталІ
Кл.	МиколО, ІринО	ІллЄ	МаріЄ	ХристЕ	НаталЮ
ІІ відміна(чол. р. з нульвим закінченням та закінченням О).
	Тверда група.	М’яка група
Н.	ПетрО	Олег	Лев	Олексій
Р.	ПетрА	ОлегА	ЛевА, ЛьвА	ОлексіЯ
Д.	ПетрОВІ (У)	ОлегОВІ (У)	ЛевоОВІ (У)	ОлексіЮ (ЄВІ)
З.	ПетрА	ОлегА	ЛевА, ЛьвА	ОлексіЯ
Ор.	ПетрОМ	ОлегОМ	ЛевОМ, ЛьвОМ	ОлексіЄМ
М.	ПетрОВІ	ОлегОВІ	ЛевОВІ, ЛьвОВІ	ОлексіЄВІ
Кл.	ПетрЕ	ОлегУ, ОлеЖЕ	ЛевЕ,ЛьвЕ	ОлексіЮ

	ІІ відміна Мішана група	ІІІ відміна (жін. р. з нульовим закінченням).
Н.	Ігор	Лукаш	Любов	Нінель
Р.	ІгорЯ	ЛукашА	ЛюбовІ	НінелІ
Д.	ІгорЮ (ЕВІ)	ЛукашУ (ЕВІ)	ЛюбовІ	НінелІ
З.	ІгорЯ	ЛукашА	Любов	Нінель
Ор.	ІгорЕМ	ЛукашЕМ	Любов’Ю	НінеллЮ
М	ІгорЕВІ	ЛукашЕВІ	(при) ЛюбовІ	НінелІ
Кл.	ІгорЕ (Ю)	ЛукашЕ (У)	ЛюбовЕ	НінелЕ

§2. Кличний відмінок імен, по батькові.

Відміна	Зразок	Утворіть кличний відмінок
І(чоловічий, жіночий рід із закінченнями -А,-Я):	МиколО ПетровичУ	Микита, Сава, Кузьма.
ІллЄ ЙосиповичУ
МаринО ВікторівнО	Антоніна, Валентина, Віра, Галина, Ірина, Лариса, Яна.
ЄвгеніЄ ВасилівнО	Анастасія, Валерія, Надія, Софія, Юлія.
Зверніть увагу!	ВалЯ – ВалЮ, КолЯ – КолЮ	Оля, Вітя, Надя, Юля, Ваня, Толя, Зоя, Галя, Женя.
ІІ(чоловічий рід із нульовим закінченням та закінченням –О):	ІгорЕ ОлексійовичУ	Артур, Богдан, Вадим, Володимир, Денис, Євген, Олег, Роман, Федір.
ДмитрЕ Сергійовичу	Гаврило, Данило, Михайло, Павло, Петро, Самійло.
ОлексіЮ ІвановичУ	Андрій, Валерій, Григорій, Геннадій, Сергій, Тимофій.
ВасилЮ Федоровичу	Віль, Олесь, Танась.
ІІІ(жіночий рід із нульовим закінченням)	ЛюбовЕ Андріївно	Нінель, Руф.

§3. Ступенювання прикметників.

	Вищий ступінь
Звичайна форма	Основа звичайної форми + суф. -іш-, -ш-:	Слова більш, менш + звичайна форма
синій	синіший	більш синій, менш синій
дешевий	дешевший	більш дешевий, менш дешевий
Найвищий ступінь
Най + форма вищого ступеня	Слова найбільш, найменш + звичайна форма	Частки що, як + форма найвищого ступеня
найсиніший	найбільш синій найменш синій	якнайсиніший, щонайсиніший щоякнайсиніший
найдешевший	найбільш дешевий найменш дешевий	якнайдешевший, щонайдешевший щоякнайдешевший

Частина ІІ. Пунктуація.

Розділ І. Розділові знаки у кінці речення.

1. Крапка ставиться:

1.1.У кінці розповідного або спонукального речення, якщо воно не має окличної інтонації (членує текст на значущі у граматичному й смисловому відношенні частини, свідчить про закінчення думки):

Ми живемо на мандрівній планеті. Час від часу завдяки літаку нам удається

відкрити щось нове.

1.2.Між окремими словами, групами слів, коли автор хоче їх подати інтонаційно відокремленими:

Вони чекали. День. Другий. Третій. А потім вирішили поїхати. Назавжди. І все забути.

1.3.У кінці рубрик переліку, коли кожна з них становить закінчене речення:

Ухвалили:

1. Роботу комісії вважати задовільною.

2. Створити до 21.03.2004 р. робочу групу по розгляду пропозицій.

1.4.Як знак незакінченості слова на письмі:

гр. - громадянин; тов. - товариш; див. – дивись.

1.5.У літерних скороченнях складних слів, які пишуться разом або через дефіс, скороченнях словосполук:

с. - г. – сільськогосподарський; с. г. – сільське господарство; с. - д. – соціал-демократичний.

!!! Крапка не ставиться:

1. В абревіатурах між складовими частинами:

КМУ (Кабінет Міністрів України);РФ (Російська Федерація); АНУ (Академія наук України);

2. У скороченнях назв метричних мір: кг – кілограм, мг – міліграм, метр, км – кілометр.

3. У кінці заголовків, на вивісках, штампах: ОГОЛОШЕННЯ ДОВІДКА

2. Знак питання

стоїть у кінці питального речення: Де ви були? Чому не писали?

3.Знак оклику:

3.1. У кінці окличного речення: Слухайте, люди!

3.2. У кінці окличного називного речення: Краю мій рідний!

3.3. Після однослівних та поширених звертань, вигуків:

Миколо! Іди-но сюди. Гей! Поверніться!

4. Знаки питання й оклику

фіксують кінець речення та передають питальну та окличну інтонацію:

Оце і все, що ви зробили?!

5.Три крапки

стоять у кінці або між частинами речення для надання незавершеності, неоднозначності

реченню (його частині): Не хочу я цього… Зовсім не хочу…

Розділ 2. Розділові знаки у середині речення.

§1. Кома у простому реченні.

У простому реченні комами виділяються:

1. Вигуки:

Гей, люди! (Ах,… Ох,… тощо).

!!! Комою не виділяються вигуки:

- О, ой, ну, ах та інші, коли вони інтонаційно тісно зв’язані з подальшим звертанням або вживаються для підсилення:

Ой летіли журавлі у теплі краї… Ну і що вони зробили за цей час?

- якщо вони стоять на початку речення перед особовим займенником, після якого йде звертання:

Гей ти, хлопче! Ой ви, трави зелені, степи широкі…

2. Стверджувальні слова

( так, еге, гаразд, авжеж тощо): Так, я дізнався про цю зустріч.

!!! Так я дізнався про цю зустріч. (Так не є стверджувальним і не виділяється комою й

інтонаційно).

3. Заперечення (ні):

Ні, я не хочу цього. Ні, завтра не вдасться.

!!! Ні я, ні вони цього не хочуть. (Ні – повторюваний сполучник).

4. Запитання (що?):

Що, ви вже розібралися? !!! Що б воно й було … (Що не містить запитання).

5. Підсилювальні (що ж):

Що ж, так, мабуть, і зробимо. !!! Що ж воно буде?! (Що ж не містить підсилення).

6. Повторення одного й того ж слова на початку речення:

Усе, все вони пригадали. !!! Вони пригадали все-все.

Рано, рано ми з’явилися. !!! Ми з’явилися рано-рано.

7. Звертання

і зв’язані з ним слова (незалежно від місця у реченні):

Доле моя, доле, де тебе шукати? А ви, дядьку Іване, давно чекаєте?

8. Однорідні члени речення

Однорідними (поширеними й непоширеними) будуть члени речення, які:

- відповідають на одне питання;

- є однаковими (однойменними) членами речення;

- відносяться до одного і того ж члена речення;

- характеризують предмет, явище чи особу в одному плані:

Зошити, книги, журнали, газети купою лежали на столі.

- указують різні споріднені ознаки предмета:

Кремезні, могутні хлопці оточили його.

- коли подальші означення підсилюють, уточнюють, пояснюють перше:

Налетів лютий, шалений, холодний, пронизливий вітер.

Кома ставиться:

8.1. О, О, О, О…

між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками:

Вечорами дід розповідав йому про подорожі, далекі краї, давні свої пригоди.

Злітна смуга, ангари для літаків, кілька дерев’яних бараків – оце і все, що тут було.

8.2. І О, і О, і О… то О, то О, то О…

з’єднані повторюваними сполучниками (і…і, то…то, чи…чи):

І дерева, і чагарники, і трави зашелестіли, захиталися під поривами вітру.

То тиха радість, то якийсь незвичний спокій, то бурхлива піднесеність почуттів захоплювали все його всього.

!!! 8.2.1. Коли сполучники і, та, або, чи не повторюються, кома

перед ними не ставиться: Знайти їх можна в конторі або в полі.

8.3. О і О, О і О

між парами однорідних членів речення:

Молоді й старі, веселі й сумні, смагляві й біляві обличчя пливли перед ними суцільним потоком.

Яблуні й груші, сливи й черешні, малина й виноград укрилися уночі росою і зараз засяяли

під ранковими сонячними променями.

8.4. О, і О, і О, і О… О, О, і О, і О…

якщо частина однорідних членів з’єднана сполучниками, а частина – безсполучниково, кома ставиться між усіма ними, в тому числі і між двома першими:

Люблю споглядати нічне небо, і хмарки на сході сонця, і безкраю синь неба вдень.

День, вечір, і ніч, і ранок пройшли у напруженому очікуванні.

8.5. О, але О… О, однак…

між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками (а, але,

однак, проте, та (=але), так, хоч):

Було це давно, але все запам’яталося назавжди.

Ведмідь підійшов зовсім близько, однак не збирався нападати.

8.6. О, О, ще й О.

коли до попередніх однорідних членів речення приєднується ще один елемент

(сполучниками і, а також, ще й, та й, та ще):

Зашелестіли дерева, очерети, ще й трави високі.

Шуміло море, кричали чайки, стукотів двигун, та ще й капітан щось кричав у мегафон.

8.7. Хоч О…,але О… не тільки О…, а й О…

перед другим із повторюваних сполучників:

Хоч і не збирався тут довго затримуватися, але довелося.

Ми не тільки добре попрацювали, а й побачили багато цікавого.

8.8. Перед а саме, як-от, як,

які стоять після узагальнюючих слів перед однорідними членами речення:

З експедиції археологи привезли багато цікавого, цінного, як-от: старовинні монети, ікони,

різноманітні прикраси.

Був він дуже гордовитий і понад усе любив дві речі, а саме: славу й золото.

!!! О протиставлене О - коли один однорідний член речення протиставляється другому –

ставиться тире: Не плакати, не горювати – любити й жити.

!!! Кома не ставиться:

О і О

- між поширеними чи непоширеними однорідними членами речення, з’єднаними єднальними сполучниками і, та(=і):

Місяць почав бліднути на заході і готовий був уже сховатися в чорні хмари, які ще звечора

зависли на далеких вершинах.

Яничари запрудили весь січовий майдан і тісним натовпом розтеклися поміж куренями.

Сивий дід гріє свою бороду біля вогню та слухає розмову вітру.

!!! Не будуть однорідними і не виділяються комами:

1. Прикметники, які характеризують предмет явище чи особу у

різних планах:

Одразу за вікном росли стрункі зелені сосни.

Старі дерев’яні човни тихо доживали тут свого віку.

2. Однакової форми дієслова, що означають дію та її мету:

підійду привітаюся, ляжу посплю, зайду куплю тощо.

3. Два однакові або близькі за значенням слова, які становлять за змістом одне ціле і в яких друге вжите із заперечною часткою не:

камінь не камінь, змій не змій, робиш не наробишся, гукай не гукай тощо.

4. В усталених висловах перед і, ні:

і туди й сюди, і так і сяк, ні вдень ні вночі, ні се ні те.

5. Між двома однорідними членами речення з повторюваними сполучниками (як правило, без

пояснювальних слів), які утворюють тісну смислову єдність:

І лиха й щастя довелося їм тут пізнати. Не бачив він ні батьків ні родичів.

Вправа 1. Знайдіть однорідні члени речення. Розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. Ушанувати ювіляра зібралися рідні знайомі друзі товариші.

2. Зелені й сині жовті й червоні смугасті й білосніжні повітряні кулі величаво пливли над полями.

3. І щастя і радість і горе й біль переплелися воєдино на цій зустрічі ветеранів.

4. Зазеленіли дерева й трави й кущі під вікнами ще й старезний дуб.

5. Під ногами шелестіло жовте червоне зелене листя.

6. Ніч укрила і синє небо і повноводні ріки і могутні гори.

7. Піду погуляю а потім уже сяду напишу листа.

8. Ми вважаємо себе справжніми спортсменами бо наші душі й нашігори не забруднені дрібними пристрастями.

9. Ні вдень ні вночі не мали вони спокою їздили й туди й сюди щоб якось домовитися й налагодити справу.

10. Ще здалеку він помітив у передгір’ї довгу зелену лісову смугу по якій хвилею пробігав вітер час від часу пропливала тінь від хмар.

Вправа 2. Знайдіть у реченнях поширені й непоширені однорідні члени речення. Розставте

розділові знаки й поясніть їх уживання.

1. Я не матиму жодного вогника не бачитиму жодного орієнтира не дістану жодного сигналу від людей.

2. Солдати підійшли до вантажівки перевірили документи у водія оглянули кабіну кузов та й знизу все оглянули.

3. В архівах знайшли багато цікавих документів а саме списки агентів їх донесення резолюції аналітичні довідки й відомості про їх подальшу долю відшукали.

4. У нічному небі мчало стільки іскор скільки я не бачив жодного разу в житті й здавалося ніби там серед зірок шугає рвучкий сильний і невпинний вітер.

5. Піду пошукаю свого гостя, бо пішов поговорити й пропав.

6. Час від часу я перевіряю прилади й обережно вирівнюю машину орієнтуюся по зірках оглядаю землю щоб не збитися з курсу.

7. Важке життя йому випало і щастя й горя довелося пізнати.

8. День і вечір і ніч і ранок пройшли у напруженому очікуванні.

9. Мати на сина дивиться не надивиться говорить не наговориться.

10. Не скаржитися та бідкатися радіти й працювати треба.

Вправа 3. Утворіть і включіть у речення поширені й непоширені однорідні члени речення.

Розставте розділові знаки й поясніть їх уживання.

1. Якби цей погляд міг палити, то згорів би Іван Петрович миттєво.

2. Він плавав на боку, пірнав, знову плавав і грався.

3. Ці люди, тіні біля багаття видавалися зараз незнайомими.

4. Його обличчя, одяг свідчили про те, що дорога була важкою.

5. Козенята їли майже все.

6. Варто комусь було прославитися, як вони вже знайомилися з ним. запрошували його у свій дім.

7. Йому подобалося її бліде обличчя, усмішка, але було в ній щось зайве.

8. Сержант сидів під лампою, читав, нахиливши голову.

9. Для такої роботи потрібні сміливість, розум.

10. Налетів вітер, пішов дощ, а через три години погода змінилася.

9. Вставні слова, словосполучення, речення.

Вставні слова, словосполучення, речення граматично не зв’язані з членами речення; їх можна вилучити з речення, не порушуючи його структури. Вони можуть виражати:

- оцінку вірогідності повідомлення: безперечно, можливо, дійсно, мабуть, очевидно, напевно, звичайно, природно, як завжди, здається, звичайно, зрозуміло, в усякому разі, правду кажучи, сподіваюся, як водиться, скажімо, здавалося б тощо;

- джерело повідомлення: кажуть, на мою думку, як повідомляють, за словами (когось), мені здається тощо;

- емоційну оцінку висловлювання: на жаль, на щастя, на радість, грішним ділом, на біду, майте на увазі, на гріх тощо;

- послідовність викладу, порядок думок: по-перше, по-друге, передусім, між іншим, навпаки, головним чином, крім того, однак, у цілому, наприклад тощо;

- активізацію уваги співрозмовника: знаєте, погодьтесь, зрозумійте, уявіть, послухайте тощо.

Тільки вставними бувають слова: по-перше, по-друге, мабуть, щоправда, а втім, отже.

Вставними лише в середині речення можуть бути слова: однак, одначе, проте.

!!! Не будуть вставними і не виділяються комами: ніби, нібито, мовби, немовби, немовбито, наче, неначе, все-таки, адже, от, принаймі, навіть, між тим, у кінцевому підсумку, буквально, якби, майже, при тому, при цьому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, будь-що-будь тощо.

9.1.вставні слова:,___, вставні словосполучення:,_ _, -_ _- вставні речення:,_ _ _ _ _, -_ _ _ _ _- (_ _ _ _ _)

Вставні слова виділяються, як правило, комами; вставні словосполучення – комами або тире (тире - якщо вони поширені і відносно незалежні за змістом від змісту головного речення).

Вставні речення виділяються комами (якщо вони невеликі заобсягом і за змістом близькі до змісту головного речення), тире (якщовони відносно незалежні від змісту головного речення) або дужками (якщо вони носять характер попутної примітки, не зв’язаної зі змістом головного речення).

Це був, можливо, найкращий день.

Безумовно, це було дуже приємно, але, як нам здалося, дещо завчасно і – це бентежило нас

найдужче – занадто урочисто.

Йому хотілося відчути вагу втомленого тіла – і в тяжкій роботі єсвоя радість – і стати

людиною, яка споглядає у вікно свого будинку знайомий пейзаж.

Ми вирушили в дорогу, яка, здавалось, вела в небо, бо, скільки моглооко розгледіти, вона все

піднімалась і, нарешті, пропадала в хмарі, яка ще звечора відпочивала на вершині, як яструб в

очікуванні здобичі.

!!! 9.1.1. Тире або дужки ставляться за умови, що вставне речення чи словосполучення стоїть у

середині головного речення.

Ми, безперечно, не виключаємо такої можливості, але (висновок експертної комісії щодо

цього був одностайним) вона має чисто гіпотетичний характер.

9.1.1. Розділові знаки (,;: -) ставляться, як правило, тільки після відкритої чи закритої дужкою:

Коли кораблі вже вийшли в море (споряджалися вони, правда, поспіхом, бо передбачалося

вийти в море через два дні ), надійшов наказ розділилися на два загони.

9.1.2. Розділові знаки (.!? …) ставляться у кінці речення перед закритою дужкою, якщо відносяться до слів, взятих у дужки:

Усі разом стихли (хто ж чекав від мовчазного капітана такого красномовства ?!) і зацікавлено подивилися на новачків.

9.1.3. У кінці речення після закритої дужки ставиться знак (.!? …?!), якого вимагає все речення:

Та-а-а-к… (гість не міг отямитися, бо чув про господаря і йогомаєток зовсім інше ). Оце і є

ваше господарство?

9.1.4. При збігу в реченні внутрішніх і зовнішніх дужок можна вживати дужки різної форми (круглі та квадратні). При цьому круглі дужки ставляться в середині квадратних:

Ця гіпотеза і зараз має своїх прихильників [вперше проблема розглядалася ще в кінці ХІХ

століття (П.О. Орловський, 1897 р. )], хоча і зазнала суттєвих змін.

9.2. Вставне – не вставне.

Одне і те ж слово може бути вставним і може не бути ним (бути членом речення й не

відокремлюватися комами):

1). Я хотів, власне, тільки побачити їх. Це було моє власне бажання.

2). Взагалі, я не хотів би це робити. Тепер взагалі нічого не розумію.

3). Прийшли ми, видно, невчасно. Над лісом видно було легкі хмарки.

9.3. …, мабуть зрозумівши, …,зрозумівши, мабуть,…

Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів

речення (стоять перед одиничним дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом, обставинами

часу, місця, дії тощо):

1). Я, мабуть втомившись, переплутав конверти.

Я, втомившись, мабуть, переплутав конверти.

2). Зустрінемося завтра, можливо годині о восьмій.

Зустрінемося завтра, годині о восьмій, можливо.

!!! 1. Сполучник а (але) не виділяється окремою комою, якщо він відноситься до вставного

слова (а головне, а можливо, але очевидно, але по-перше тощо ):

Зустріч була випадковою, але безумовно, дуже цікавою.

По-перше, проблема лише щойно виникла, а по-друге, ми, безперечно, можемо вирішити її і самостійно.

2. Слова проте і однак (одначе) виступають вставними тільки у середині речення (на

початку – у ролі сполучників):

Сарказму він, однак, не приховував. Однак за два дні все змінилося.

3. Не будуть вставними і не виділяються комами слова:

адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймі.

Вправа 1. Знайдіть вставні слова, словосполучення, речення. Розставте розділові знаки і

поясніть їх уживання.

1. Піднімаюся на висоту дві тисячі метрів де як мені казали вітер сприятливіший.

2. Було видно по обидва боки дороги густі садки.

3. Садки ці видно були вже старі бо дерева були великі а частина якмені здалося вже почали всихати.

4. По-перше ми маємо розробити новий проект а по-друге на його підготовку нам дається тільки два місяці.

5. Вітальня після ремонту а робили його за проектом місцевоїзнаменитості набула значно привабливішого вигляду.

6. Помилившись можливо принесли мені листа від невідомої особи.

7. Ніхто там напевне не вимагатиме від нас чогось надзвичайного але я можливо помиляюся попрацювати доведеться на совість бо вже сьогодні годині о сьомій можливо має прийти за нами автобус.

8. Ми давно не бачилися а здається наче й не розлучалися.

9. Тим часом Яким перестав поправляти мотузку вона злегка гойдалась зліз із риштовання і підійшов до жінки.

Вправа 2. У виділені місця поставте вказані в дужках вставні слова, словосполучення,

речення. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.

1. Чи не краще лишити тут Остапа___та самій метнутись й пошукати виходу (вона ж йому однаково нічим не згодна допомогти)?

2. Раптом крізь розчинені двері в лежанці___спалахнуло полум’я й освітило хижу (певно від припливу свіжого повітря).

3. Сучасні винахідники___мало чим відрізняються від своїх попередників бо основу їх життя___складає невгасима й непереборна___потреба творити (як мені здається, безперечно, спробуйте її у них забрати).

4. Вибравши потрібні двері___дівчина постукала зігнутим пальцем і стала ждати (з-під верхньої полущеної коричневої фарби біліли латки старішої фарби).

5. Зараз___станеться те заради чого ми сюди прийшли___ і ця подія буде___найкращою нашою винагородою (на мою думку, а добиралися ми чесно кажучи не один рік, очевидно).

Вправа 3. Знайдіть у реченнях місця для вказаних у дужках вставних слів, словосполучень,

речень. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.

1. Ми працювали з архівними матеріалами (головним чином).

2. Мрія дівчини віддаляє її від мене і за лічені хвилини перетворить її очевидно на істоту з іншого світу (як подолати цю перешкоду, очевидно).

3. А через півмісяця на станцію зі степу прийшли італійці (сталося це зранку після короткого бою).

4. Через двадцять хвилин зліва замерехтіли ледь помітні вогники і ми полегшено зітхнули бо пальне вже закінчувалося (вони здалися мені вічністю, кінець кінцем, ми очікували цього раніше).

5. Він знав безперечно про небезпеку але від завдання не відмовився (безперечно, як ми й очікували).

6. Капітан Колодуб підібгав під себе ноги і спершись руками на коліна подивився на присутніх (це була його улюблена поза з пастушого дитинства).

7. В його круглому оці в голосі в кутиках уст було зачіпливе щось образливе (друге візник зажмурив).

Вправа 4. Підберіть для вказаних речень якнайбільшу кількість варіантів уживання у них

вставних слів, словосполучень, речень. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.

1. Зустріч була несподіваною але дуже приємною.

2. Вітер повалив кілька старих дерев.

3. Виліт відклали, і це завдало усім багато клопоту.

4. Ми пливи між хмарами, навмисне уповільнивши швидкість, щоб краще бачити, як вони зникають за крилом.

5. Працювали вечорами, уважно вивчали надані матеріали.

6. Перша зустріч із кореспондентом була досить несподіваною.

7. Тяжке життя не зламало його, він став стриманим і мудрішим.

8. Бобри одразу помічали найменші зміни у їх стосунках, їх настрій і наміри, не виявляючи бажання втручатися у їх справи.

9. Незважаючи на розваги, дні часто були одноманітними, тяглися довго, і інколи здавалося, що іншого життя просто не існує.

10. Суддя був людиною доброю і не дуже хороброю.

10. Порівняльні звороти.

Найчастіше починаються словами: як, мов, наче, начебто, ніби, як і, ніж, немов та ін.:

Тиждень минув, як день. Він побачив її, як блискавку. Із заходу йшли, мов овече стадо, білі

хмари. У болотах щось жалібно гуділо, неначе дуло в порожню пляшку.

Я вискочив з-під крила літака, як кіт, якого вдарило електричним струмом і у якого шерсть

піднялася від здивування й нерозуміння того, що сталося.

!!! Комами не виділяються:

10.1. Сталі фразеологізми:

білий як сніг, червоний як рак, ллє як з відра, б’ється як риба об лід, пристав як смола (як реп’ях), вертиться як в’юн (як на сковорідці), дивиться як кіт на сало, йому як з гуски вода, мовчить як риба, схожі як дві краплі води, холодний як лід, з’явився як сніг на голову, мокрий як хлющ, надувся як сич, чистий як сльоза, носиться як дурень з торбою, чорний як воронове крило тощо.

10.2. “у ролі кого, чого”

Звороти, що уводяться в речення сполучником як і мають значення “ у ролі кого, чого”:

Літак як вид транспорту дуже зручний. Цей хлопець як спортсмен дуже перспективний.

10.3. (не) більше як, (не) довше ніж

Перед як, ніж у виразах (не) більше як, (не) довше ніж тощо:

Затрималися не довше як на двадцять хвилин. Чекав більше ніж півгодини.

!!! 10. 4. Кома перед як не ставиться:

10.4.1. У словосполученнях типу як на гріх, як доведеться, земляяк земля, (усі) як один, як є

тощо: Поїхали всі як один. Зник як і не було.

10.4.2. Якщо зворот із як входить до складу присудка:

розуміти як натяк, кваліфікувати як злочин, сприйняти як загрозу, розвиватися як особистість,

запам’ятати як виняток:

Ми можемо кваліфікувати цей вчинок як злочин.

10.4.3. Перед сполучниками як не…то, як...так і, що з’єднують однорідні члени речення або

частини складного речення:

Виставили як власноруч зроблене, так і принесене сусідами.

10.4.4. Посередині складених сполучників після того як, з тих пір як, тоді як, тим часом як

тощо, якщо перша частина не входить до складу головної частини речення:

Перед тим як розпочати роботу, ми ще раз перевірили прилади.

Він ще міг ходити, тоді як його товариші вже не рухалися.

Але: Перед тим, як розпочати виготовлення серійного зразка, в бюро було багато дискусій.

Вправа 1. Розставте розділові знаки у виділених порівняльних зворотах й поясніть їх

Дата добавления: 2015-05-10