Значення і завдання контрольного диктанту

Контрольні диктанти можуть бути вибіркові, словникові, творчі, вільні, а найпоширеніший контрольний диктант –це дослівний, що складається з окремих речень або зв’язного тексту.

Мета контрольного диктанту – з’ясувати засвоєння учнями вивченого матеріалу з певних тем протягом півріччя, року.

Завдання:

· оцінити рівень орфографічної і пунктуаційної грамотності учнів;

· розвивати фонематичний слух, мовне чуття, пам'ять, увагу;

46. Методика підготовки учнів до контрольного диктанту, проведення його на уроці.

До контрольного диктанту учнів слід готувати. Контрольному диктантові передує ряд попереджувальних, коментованих, пояснювальних, вибіркових диктантів та інших вправ, проведених з метою вироблення в учнів правописних навичок під час вивчення того чи іншого розділу граматики. За тиждень-два учнів попереджують, що буде контрольний диктант, вказують,які правила варто повторити. Методика проведення контрольного диктанту така.

Учитель попередньо читає текст, якщо він зв’язний. Якщо ж, крім зв’язного тексту, є окремі слова чи речення, то учнів попереджають про перехід до читання другої частини тексту. Прочитавши текст, учитель з’ясовує, чи все зрозуміло,чи немає запитань в учнів, і лише після цього починає повторне читання першого речення. Учні, вислухавши речення, пишуть.

Текст з окремих речень учитель починає диктувати без попереднього читання. Диктувати потрібно чітко, голосно, виразно, дотримуючись норм літературної вимови.

Практика показує, що учні глибоко засвоюють синтаксис і пунктуацію тільки тоді, коли вивчення матеріалу будується на основі спостереження за інтонацією.

Коли весь клас записав речення, учитель повторно читає його, попередивши учнів: «Прослідкуйте! Повторюю!».Очима слід оглянути клас,перевірити,чи всі учні готові слідкувати. Важливо, щоб учні відчули, що вчитель не поспішає, а спокійно і впевнено веде урок. Спокій і впевненість вчителя передається учням, діти краще справляються із складною для них роботою.

Коли текст весь записаний,учитель ще раз його читає, учні перевіряють записане. Між окремими реченнями вчитель робить значну паузу,щоб учні могли подумати,виправити. Дехто з учителів після цього дає ще додатковий час, щоб учні перевірили самостійно написане. Зрідка доцільно попереджати, що спеціального часу на повторний перегляд не буде. Це привчає учнів до самоконтролю,примушує їх відразу писати уважно.

В кінці уроку, коли контрольні роботи здані, слід запитати, в написанні яких слів учні мали сумнів. Роз’яснення вчителя знаходять в цей момент найсприятливіший грунт: правопис поясненого слова учень запам’ятовує на все життя. Неодмінно слід усе з’ясувати дітям, не залишати учнів із своїми сумнівами наодинці.

Дата добавления: 2015-05-08