Методика проведення різних типів списування.

Види творів.

Твір — тренувальна вправа, завданням якої є скласти свій текст із заданої теми. Складання творів виконує навчальну, розвивальну і виховну функції, а також підготовляє школярів до активної комунікативної діяльності.

Класифікація творів буває дуже різною. Твори бувають навчальними і контрольними, усними і письмовими, твори-мініатюри, твори за картиною, книгою, кінофільмом, телепередачею, твори на основі почутого, прочитаного, на основі власних спостережень. За способом викладу думок, або простіше кажучи, за типом мовлення твори класифікують на такі групи: розповіль, опис, роздум. Твір кожного з визначених видів оформляється, як текст відповідного стилю.

Залежно від того, який вид твору вам дали написати, він має бути відповідно оформлений. Розповідь здебільшого розгортає події в динаміці. Твір-розповідь має таку систему оформлення: початок розгортання дії, кульмінація, завершення. Опис розкриває якісь ознаки предмета. У творі-описі, вам треба буде описати якийсь предмет чи явище, ваше враження від предмета, дати оцінку цьому предмету. Роздум встановлює причинно-наслідкові відношення між фактами і явищами. У творі роздумі вам потрібно пояснити причину, наслідок того чи іншого факту, пояснити і довести вашу думку щодо певної події чи явища. Організація твору-роздуму така: теза, аргументуюча частина, висновок.

Написання творів у кожному класі характеризується різною системою написання. Наприклад: у початкових класах ви будете писати класні твори за допомогою учителя, причому вони будуть невеликі, а вже в старших класах – будете писати різні види навчальних творів. Такі як: твори-мініатюри, твори, написані за картиною, кінофільмом, за власними спостереженнями, твори на вільну тему.

Списування.

Один з найпоширеніших видів орфографічних вправ, спрямований на формування умінь запам'ятовувати графічні образи слів. Умовою свідомого списування є розуміння учнями розуміння того, що вони списують.

Завдання - навчити дітей списувати каліграфічно. грамотно, без виправлень.

Методика:

1) уважно прочитай те, що ти будеш списувати.

2) подумай чи є там незрозумілі тобі слова, якщо є, спитай учителя.

3) списуючи, продиктовуй собі кожне слово складами.

4) звір свій запис, з тим, з чого списував.

Якщо текст вправи записаний на дошці, то його спочатку читає вчи­тель, а потім — учні(хором разом з учителем й окремо). Вимога продиктовувати або проговорювати (пошепки чи напівголосно) кожне слово зумовлена тим, що цей прийом сприяє активному формуванню асоціативних зв'язків звук - буква, які є основою грамотного письма, особливо під час фонетичних написань. Крім того, проговорювання сприяє усвідомленню послідовності звуків у слові, що запобігає таким типовим у початкових класах помилкам, як пропуск, перестановка, заміна букв.

У практиці навчання розрізняють такі види списування;

1) списування з підкресленням букв, написання яких пояснюється ви­
вченими правилами правопису;

2)вибіркове списування (у зв'язку з поставленими завданнями чи запи­
таннями);

3)списування із зміною форм слова;

4)списування з фонетико- чи граматико-орфографічними завданнями;

5)списування з дописуванням пропущених букв.

Цей вид списування, як показали спеціальні дослідження, є менш ефек­тивним у порівнянні з іншими видами, зокрема з першим, оскільки пропуск дозволяє учню не замислюватись над місцем орфограми в слові, тобто у цих вправах відсутній розпізнавальний етап у застосуванні знань;

6) списування з різного роду логічними завданнями на класифікацію
слів, групування за граматичними, орфографічними чи лексичними ознаками,
будовою тощо.

Одним із видів списування є так звані зорові диктанти. Для зорового диктанту добирається матеріал, який легко запам'ятовується: віршовані ряд­ки, загадки, прислів'я, можуть бути окремі слова, речення. Дібраний матеріал записується на дошку чи кодокартку, читається учителем і учнями, прово­диться орфографічний розбір, пояснюються розділові знаки, після цього учні ще кілька разів читають текст, щоб запам'ятати. Далі текст закривається і уч­ні пишуть його з пам'яті. З класу в клас кількість слів для такого списування зростає.

Всі перераховані види списування є досить ефективними формами ро­боти, оскільки в них беруть участь майже всі аналізатори: мовно-рухові (кі­нестетичні), зорові, руко-рухові. При цьому відповідно до поставлених за­вдань здійснюються різного роду розумові операції: аналізу і синтезу, порів­няння відбору, класифікації.

Зорові диктанти, крім того, сприяють розвитку пам'яті учнів, навчають записувати не побуквено, а цілими словами.

Перед списуванням необхідно проводити роботу над змістом речень чи тексту, який буде списуватись, а також робити орфографічний чи граматич­ний розбір найбільш складних слів.

У процесі списування слід привчати учнів запам'ятовувати спочатку цілі слова, словосполучення, а потім і речення, які треба записати. Сприяти­муть цьому завданню і вправи, які тренують пам'ять дітей, зокрема зорові диктанти.

З метою перевірки якості умінь списувати застосовують к онтрольне списування тексту з дошки.

Основними вимогами, які ставляться до списування, є грамотність, ка­ліграфічна правильність і швидкість.

Якщо двом першим вимогам завжди приділялася достатня увага, то останній досить довго не надавалося великого значення. Однак виявилось, що якщо діти пишуть повільно, то за урок вони встигають виконати одну-дві вправи, що, звичайно, не дає можливості сформувати потрібні уміння. Адже в цьому випадку й мови не може бути про якусь систему вправ, використаних на уроці.

Саме тому швидкість письма повинна стати повсякденною турботою вчителя. За контрольне списування рекомендується нині виставляти три оці­нки: за грамотність, каліграфію, швидкість письма.

Дата добавления: 2015-05-08