Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення

Землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств.

Лекція 6. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення

Питання:

1. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення;

2. Земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства;

3. Земельні ділянки для ведення садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби;

Земельне законодавство відносить до категорії сільськогос­подарського призначення землі, основне цільове призначення яких - використання їх в сільськогосподарському вироб­ництві.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей.

Придатність земель для використання їх в сільському гос­подарстві встановлюється на підставі даних державного зе­мельного кадастру.

Землі сільськогосподарського призначення поділяються на два основних види. Основну їх частину складають сільськогос­подарські угіддя, що використовуються як засоби виробницт­ва. Другий різновид цих земель — землі, що використовують­ся як територіальний базис для розміщення доріг, виробни­чих будівель та інших споруд, що безпосередньо обслугову­ють потреби сільського господарства.

Сільськогосподарські угіддя залежно від їх природних властивостей та економічної доцільності використання в цілях рослинництва або тваринництва підрозділяють на наступні види: орні угіддя, пасовища, луки, землі, які відводяться під городи, сади, а також міські угіддя, що використову­ються для сільськогосподарських потреб, земельні ділянки відведені під городи, сади тощо.

Землі, визнані в установленому порядку придатними для потреб сільського господарства, насамперед повинні надава­тися сільськогосподарським організаціям, підприємствам і установам. Для будівництва промислових підприємств, житлових об'єктів», залізниць і автомобільних шляхів, ліній елек­тропередач, магістральних трубопроводів, а також для інших несільськогосподарських потреб надаються землі несільсько-господарського призначення, або непридатні для сільського господарства, або сільськогосподарські угіддя гіршої якості. Надання для зазначених вище цілей земельних ділянок із складу земель державного лісового фонду проводиться пере­важно за рахунок не вкритих лісом площ, зайнятих чагарни­ками і малоцінними насадженнями.

Землі сільськогосподарського призначення можуть бути передані у власність і надані у користування: громадянам — для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним учи­лищам і загальноосвітнім школам — для дослідних і навчаль­них цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства; несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям, громадським об'єднанням та релігійним органі­заціям — для ведення підсобного сільського господарства.

Земельні ділянки, що зазнали радіоактивного і хімічного забруднення, на яких не забезпечується одержання чистої продукції, підлягають виключенню із сільськогосподарсько­го обороту. Виробництво на цих землях сільськогосподарсь­кої продукції забороняється.

Дата добавления: 2015-05-10