Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Висвітлити особливості розвитку пізнавальної сфери дітей із ДЦП. Охарактеризувати особливості особи та емоційно-вольової сфери




Історичний екскурс Вивчення клінічних і психічних особливостей людей з руховими порушеннями, а також вивчення можливості їх соціальної адаптації почалося ще в середині XIX в. В. Літтл першим описав не тільки клінічну характеристику рухових розладів у дітей з внутрішньоутробними і родовими паралічами, а й дав характеристику їх мовних порушень, особливостей особистісного розвитку. В Росії на початку XIX ст. питаннями допомоги дітям і підліткам з руховими порушеннями займався Г. І. Турнер. Він намагався проводити ортопедичну корекцію уражених кінцівок. Під його патронажем була організована трудова майстерня, в якій хлопчиків з руховими порушеннями навчали професіям. Перша світова війна і наступні за нею епідемії поліомієліту призвели до значного збільшення людей з порушеннями опорно-рухового апарату, що виникли у них в різному віці і внаслідок різних причин (хвороби, військова травма і т.д.). Реабілітація та соціальна адаптація осіб з руховими порушеннями придбали значення суспільно-політичної проблеми. У спробах її вирішення велику роль зіграли люди, самі мали патологію рухової сфери. Серед них американський президент Ф. Рузвельт, австралійський письменник і журналіст А. Маршалл, американський лікар Д. Фелпс. Їх життя і діяльність є прикладом того, що людина з руховими порушеннями, навіть позбавлений можливості самостійного пересування, може досягти успіхів у різних видах суспільної діяльності. Доктор Фелпс зі США страждав важким паралічем, проте в період між двома світовими війнами він отримав спеціальність лікаря і почав вивчення розвитку дітей з церебральним паралічем. Він зумів показати суспільству, що багато дітей з церебральним паралічем (навіть тяжкохворі) можуть володіти високим рівнем інтелекту, тонкою вразливою психікою. Зібрані ним наукові дані привернули суспільну увагу і сприяли пробудженню співчуття до таких дітей, а також пробудження наукового інтересу та прагнення залучити дітей з дитячим церебральним паралічем (ДЦП) в активний соціальний процес. Це багато в чому змінило ставлення суспільства до категорії осіб з фізичними вадами, викликало інтерес лікарів, педагогів, психологів до вивчення особливостей психіки людей з порушеннями опорно-рухового апарату, привело до розробки методів медичної та психолого-педагогічної корекції порушень. У 50 - 60-і рр.. XX ст. в Угорщині виникло особливий напрямок реабілітаційної роботи, орієнтоване на розробку методів виховання рухів у дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату - кондукгівная педагогіка, яка показала провідну роль спеціального навчання в подоланні порушення рухів. У нашій країні великий вклад у розробку методів лікування таких дітей внесла К.А.Семенова, а у створення спеціальної системи їх навчання і виховання - М. В. Іпполітова. До теперішнього часу накопичений великий фактичний матеріал, що характеризує клініко-психологічні особливості дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, а також питання навчання і виховання дітей з руховими порушеннями (К. А. Семенова, Е.М. Мастюкова, І.В. Іпполітова, Н.В.Сімонова, І.І. Мамайчук, І.І.Панченко, Е.С. Каліжнюк та ін.) На даний момент дана галузь спеціальної психології інтенсивно розвивається як за кордоном, так і в нашій країні.

Детальніше розглянемо особливості психічного розвитку дітей із порушеннями опорно-рухового апарату на прикладі ДЦП. Порушення розвитку психічних функцій дітей із ДЦП складне та різноманітне, часто обумовлюється часом, ступенем та локалізацією мозкового ураження. При цьому захворінні не існує чіткого взаємозв'язку між важкістю рухових та психічних порушень, так важкі рухові розлади можуть бути поєднані із затримкою психічного розвитку. Окрім порушення в моторному розвитку дитини можуть спостерігатися й мовленнєві та сенсорні дефекти. Однак важливу роль у ґенезі психічних порушень грають ступінь обмеження діяльності, особливості соціального та в першу чергу сімейного оточення. Дитячий церебральний параліч має різні форми, коротко розкриємо їх (класифікація форм за К. О. Семеновою):




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 814; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.