Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Етап прийняття рішення




Етап переробки та інтерпретації

Використовують два способи узагальнення результатів психодіагностичного дослідження - клінічний та статистичний.

Клінічний підхід більшою мірою орієнтований на суб’єктивний досвід та інтуїцію. Він в основному грунтується на аналізі якісних показників, намагаючись охопити їх у всій повноті. Його суттєвою особливістю є довіра до «суб’єктивного судження» та професійний досвід.

Статистичний підхід оснований на об'єктивних формалізованих критеріях. Він передбачає врахування об'єктивних (кількісних) показників, їх статистичну обробку, а роль суб'єктивного судження є мінімальною. Прогноз здійснюється на основі емпірично визначених статистичних співвідношень.

Питання про ефективність клінічного та статистичного прогнозів до сих пір є дискусійним. Дослідження П.Міла свідчать на користь статистичного підходу. Основною проблемою клінічного підходу є нехтуванням окремим, частковим заради повноти картини.

Однак клінічний підхід не повинен бути знехтуваний. Статистичний підхід не може замінити клінічний у ситуаціях всебічного опису особистості, розкриття причинних зв’язків та відношень. Зокрема, це стосується тих областей дослідження особистості, де використання тестів є малоефективним.

У повноцінному діагностичному дослідженні для того, щоб зробити обґрунтоване психологічне заключення, необхідно вийти за рамки статистичних даних. «Надмірна боязнь так званих суб'єктивних моментів у тлумаченні та спроба одержати результати досліджень суто механічним, арифметичним шляхом є хибною. Без суб'єктивної обробки, тобто без мислення, без інтерпретації, розшифровки результатів, обговорення даних немає наукового дослідження» (Л.С. Виготський).

У більшості діагностичних ситуацій необхідно поєднувати клінічний та статистичний підходи.

Етап прийняття рішення передбачає постановку психологічного діагнозу (психологічне заключеня). Л.С. Виготський та А.А. Невський виділяють такі ступені у розвитку діагнозу (1936):

§ симптоматичний (емпіричний);

§ етіологічний;

§ типологічний.

Симптоматичний (емпіричний) обмежується лише констатацією певних особливостей або симптомів, на яких ґрунтуються практичні висновки. На думку Л.С. Виготського, цей тип діагнозу не є дійсно науковим, оскільки не встановлює причини та не дає можливості вказати на «суть процесу, що лежить в основі симптомів яких він визначається», «встановлення симптомів автоматично ніколи не приводить до діагнозу».

Етіологічна діагностика враховує не лише симптоми, але й причини їх виникнення. На етапі етіологічної діагностики можливі такі помилки:

Етіологічний діагноз спрощується - зазначаються віддалені причини або загальні і малозмістовні формули (наприклад, переважання соціальних факторів тощо);

Незнання ряду причин, зокрема найближчих, і зазначення окремих причин, які безпосередньо не визначають дане явище, а визначають його лише у кінцевому рахунку.

Центральна проблема етіологічного діагнозу полягає у розкритті механізмів симптомоутворення - необхідно відповісти на питання про те, як розвивався, за допомогою якого механізму виник та встановлений, як причинно обумовлений той або інший симптом.

Типологічна діагностика передбачає визначення типу особистості. «Процес розвитку завжди розгортається у тому або іншому плані, він здійснюється по тому або іншому типу, тобто усе багатоманіття індивідуальних ситуацій можна звести до певної кількості типових ситуацій» (Л.С. Виготський).

Порівнюючи психологічне вимірювання та психологічний діагноз, Виготський зазначає, що психологічне вимірювання належить до області встановлення симптому, а діагноз стосується кінцевого судження про явище у цілому.

Практична цінність діагнозу значною мірою також визначається можливістю здійснення на його основі прогнозу. Виготський зазначає, що прогноз «будується на умінні настільки зрозуміти внутрішню логіку саморуху процесу розвитку, що на основі минулого та теперішнього намічає шляхи розвитку при всіх інших умовах, збережених у первинному вигляді»

У діагнозі та прогнозі мають враховуватися не лише особливості особистості, але й оточуючі умови та специфічність конкретної ситуації.

Традиційно психодіатостичним дослідженням притаманний є індивідуально-психологічний підхід, який має бути доповнений соціально-психологічним підходом (враховується соціальне середовище, У якому якості та властивості формуються та проявляються).

Психодіагностичне дослідження завершується розробкою програми дій, яку у звязку з одержаними результатами. Така програма, як зазначає Л.С. Виготський, «є кінцевою цільовою установкою дослідження, вона надає смисл усьому дослідженню». Підсумки діагностичного дослідження мають бути представлені у пояснюючих поняттях, тобто описувати не результати конкретних методик, а їх психологічну інтерпретацію. Терміни, які використовуються, повинні «довизначатися» шляхом віднесення до певної теорії.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 1089; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.