Заходи щодо покращення процесу легалізації тіньового сектору економіки України

ЕКОНОМІКИ

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТІНІЗАЦІЇ

Висновоки до 2-го розділу

У сучасному світі з проблемою тінізації економічних процесів стикаються майже всі країни. Обсяги тіньового сектору в економічно розвинутих країнах світу утримуються на рівні, що не має суттєвого впливу на соціально-економічні процеси у суспільстві. При розмірах тіньового сектору у 30% ВВП настає критична межа, перевищення якої свідчить про функціонування у країні відтворювальної системи тіньових економічних відносин.

Тіньові процеси відбуваються не в одній галузі економіки, вони притаманні багатьом сферам економічної діяльності. Рівень тіньової економіки України в 2008 р. виріс на 2,3 процентних пункту і досяг 31,1% від ВВП.

Детінізація економіки безпосередньо пов’язана з подоланням виявів корупції, яка є однією з основ існування тіньової економіки. Стратегічними напрямами боротьби з корупцією є послідовна демократизація всіх сфер суспільного життя, відкритість влади, прозорість та зрозумілість для населення державних рішень, діяльності управлінського апарату, розвиток громадської свідомості та активності у загальному контексті розбудови України.

Міжнародний досвід правоохоронних і контролюючих органів свідчить, що способи протиправних діянь стають усе більш витонченими. При цьому використовуються недоліки та прорахунки у національних системах регулювання фінансових операцій, прогалини і розбіжності в нормативному регулюванні бізнесу. Усе частіше використовуються небанківські установи, які надають фінансові послуги, але не мають ефективного правового регулювання щодо створення механізмів комплексного контролю з боку органів держави. З метою протидії легалізації грошей та перекриття каналів переміщення злочинної діяльності з однієї країни в іншу чи з одного фінансового сектора в інший багато країн прийняло законодавчі акти, які встановлюють більш жорсткий обов'язковий контроль за фінансовими операціями, джерелами походження та рухом капіталів.

Детінізація економіки - це цілісна система дій, спрямована передусім на подолання та викорінення причин та передумов тіньових явищ та процесів. Стратегічною метою детінізації економіки має стати істотне зниження рівня тінізації шляхом створення сприятливих умов для залучення тіньових капіталів в легальну економіку та примноження національного багатства [66; 27]. Виведення на "світло" тіньових капіталів сприятиме вагомому збільшенню національного інвестиційного потенціалу і ступеня його реалізації, матиме значний позитивний ефект для бюджетної сфери, слугуватиме зміцненню довгострокової стабільності та зорієнтованості національної економіки на стратегічний розвиток і зростання, сприятиме зміцненню економічної безпеки держави.

Детінізація економіки є першопріоритетним та принципово важливим напрямком сучасної економічної політики України. Водночас багатоаспектність та розгалуженість проявів тінізації засвідчує безперспективність лише симптоматичних репресивних методів протидії тінізації у вигляді посилення контрольно-каральних функцій держави. Адже основними чинниками тінізації української економіки стали: висока витратність та низька рентабельність ведення бізнесу, обтяжлива податкова система, в якій фіскальна функція відіграє визначальну роль, знецінення вартості робочої сили, звуження внутрішнього ринку та нерозвиненість ринкових регуляторів визначення ціни ресурсів та чинників конкурентоспроможності, нездатність держави забезпечити прозорі умови діяльності та гармонізувати економічні інтереси суб'єктів економіки.

Сьогодні детінізація економіки входить до стратегічних засад державної політики України. Проте, дотепер не створено чіткого механізму міжвідомчої координації, ефективного і системного використання усіх наявних ресурсів і засобів розвідувальних, контррозвідувальних, правоохоронних, контролюючих, фінансових та інших державних органів, потенціалу громадянського суспільста у вирішенні поставлених проблем. Поряд з витісненням кримінальних та інших незаконних сфер тіньового економічного обігу, існує необхідність впровадження ефективних механізмів повернення до офіційного сектору економіки капіталів некримінального походження.

Поряд з загальним покращанням підприємницького клімату внаслідок дерегулювання та зниження фіскального навантаження, має бути вжито комплекс спеціальних заходів, які стимулюватимуть процеси детінізації. Необхідно запровадити на певний період політику амністії по відношенню до тіньового капіталу некримінального походження через відкриття йому шляхів для легального інвестування. Це потребуватиме прийняття Закону України "Про легалізацію коштів, отриманих некримінальним шляхом" з відповідним врегулюванням процесу та умов легалізації та гарантій непереслідування суб'єктів легалізації. Додатком до Закону має стати Програма заходів щодо легалізації тіньового капіталу. Зазначені документи повинні:

- визнати право усіх суб'єктів господарювання - резидентів України щодо їх незаперечної власності на всі капітали (окрім тих, що були отримані за рахунок кримінальних злочинів, заборонених видів діяльності (торгівля наркотиками, зброєю та ін.), отримані ними до дати початку дії програми;

- здійснити чітке розмежування капіталів кримінального походження і тіньового господарського сектора за прозорими критеріями, а також враховувати цей поділ у відповідних законодавчих і нормативних актах;

- заохочувати інвестиційне використання коштів, які легалізуються (зокрема, шляхом звільнення від будь-якого оподаткування інвестицій у суспільно значущі сектори та галузі економіки (інноваційна діяльність, інвестиції в людський капітал тощо);

- передбачати, що за наявності у правоохоронних органів конкретної інформації про злочинне походження коштів спроби їх легалізувати переслідуватимуться у кримінальному порядку;

- гарантувати, що в разі, якщо кошти, отримані незаконним шляхом, не відносяться до вищеназваних кримінальних категорій, держава не здійснюватиме жодних спроб кримінального переслідування власників за умови інвестування цих коштів протягом періоду реалізації програми.

До основних заходів щодо протидії тінізації потрібно віднести наступні.

1. Заходи щодо детінізації економіки:

- "амністія" капіталів некримінального походження, в першу чергу тих, що спрямовуються в інноваційну сферу та інші суспільно значущі та пріоритетні сектори;

- запровадження податкових стимулів до нагромадження та інвестування коштів в інноваційний сектор юридичними особами, які пропонується надавати за фактичними результатами діяльності;

- звуження фінансової бази тіньового господарювання через зменшення рівня оподаткування фізичних осіб на величину документально підтверджених коштів, витрачених на розвиток людського капіталу (освіта, підвищення кваліфікації тощо);

- реальне і радикальне спрощення погоджувальних та дозвільних процедур щодо здійснення підприємницької діяльності, особливо в інноваційній сфері;

- впровадження наявних теоретичних розробок щодо виявлення напівлегальних фінансово-промислових угруповань та ліквідації виявлених схем іллегалізації капіталу;

- обов'язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів при купівлі товарів, вартість яких перевищує певну заздалегідь визначену суму (житла, земельних ділянок, транспортних засобів та предметів розкошу);

- залучення до реалізації стратегії легалізації представників міжнародних організацій, спеціалізованих на протидії нелегальному господарюванню, та громадянського суспільства;

- запровадження у навчальних планах усіх економічних спеціальностей дисциплін "Тіньова економіка" та "Економічна безпека підприємницької діяльності".

2. Заходи щодо декриміналізації економіки:

- віднесення до переліку кримінальних злочинів "незаконного збагачення", що передбачено ст. 20 Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності;

- ратифікація Конвенції про корупцію у контексті кримінального права;

- створення Національного бюро розслідувань;

- реформування системи звітності правоохоронних органів відповідно до стандартів розвинених країн;

- узгодження повноважень та контрольно-ревізійних функцій Державного комітету фінансового моніторингу, правоохоронних органів (МВС, Служби безпеки України, Генеральної Прокуратури, Державної податкової адміністрації) у сфері легалізації тіньових капіталів;

- розробка комплексної теоретико-методичної бази визначення обсягів та протидії кримінальній та тіньовій активності;

- активізація участі у міжнародній системі протидії іллегалізації економічної діяльності на різних рівнях міжнародного співробітництва.

3. Заходи щодо запобігання непродуктивного відтоку капіталів з України:

- забезпечення дієвого захисту та державних гарантій прав власників та інвесторів;

- забезпечення стабільності, прозорості та однозначності норм законодавства у сфері оподаткування та валютного регулювання, покращання інвестиційного та підприємницького клімату;

- подолання тіньових явищ у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, у системі митного регулювання;

- прискорення розвитку фінансових ринків та корпоративного сектора у відповідності до європейських стандартів;

- істотне підвищення ефективності боротьби з корупцією та організованою злочинністю, зокрема у фінансовій сфері.

4. Заходи щодо захисту суб'єктів господарювання від "рейдерства".

Органам державного управління слід також активізувати роботу щодо виявлення та притягнення до відповідальності суб'єктів малого та середнього бізнесу, які функціонують у тіньовому секторі ринку, особливо тих, які здійснюють виробництво (постачання) необліковуваних, контрабандних, контрафактних та фальсифікованих товарів. Така продукція часто підриває конкурентоспроможність легальних суб'єктів ринку, завдає шкоди споживачеві та державі.

Водночас значна частина суб'єктів малого та середнього бізнесу функціонує в необліковуваному секторі ринку (фермерські господарства; постачання продукції та сировини для промислових підприємств; надання в оренду приміщень; транспортні послуги; послуги з ремонту; юридичні та консультаційні послуги тощо). Щодо таких суб'єктів підприємницької діяльності (СПД) необхідно проводити ідеологічну та роз'яснювальну роботу (в тому числі за допомогою соціальних рекламних звернень), направлену на формування механізмів сприятливого ставлення до здійснення легітимної підприємницької діяльності (тим більше, що в Україні забезпечено спрощену систему оподаткування, звітності та обліку суб'єктів малого та середнього підприємництва). Така робота може здійснюватись шляхом створення мережі інформаційно-консультаційних пунктів (в тому числі на базі асоціативних та громадських підприємницьких організацій) для надання безкоштовних консультацій суб'єктам підприємницької діяльності щодо процедур реєстраційної та дозвільної систем.

Зважаючи на вагому роль підприємництва в економічній системі та соціальній сфері держави для забезпечення захисту СПД від кримінальних посягань та рейдерства видається доцільним здійснення наступних заходів:

- визнати та проголосити широкій громадськості, що функціонування підприємств у тіньовому секторі ринку, а також злочинні дії по відношенню до СПД та їх працівників є такими, що несуть загрозу розвитку суспільства та інтересам держави і підвищити рівень покарання за їх вчинення, а також налагодити систему поінформованості громадськості про хід розкриття такого роду злочинів;

- створити при Міністерстві внутрішніх справ України відповідний відділ, який займався б виключно питаннями злочинних дій по відношенню до СПД із щотижневим звітуванням про кількість злочинів у цій сфері та відсоток їх розкриття вищому керівництву МВС України та Секретаріату Президента України;

- створити та/чи активізувати діяльність на регіональному рівні (при облдержадміністраціях) робочих груп для координації діяльності правоохоронних органів і недержавних охоронних структур щодо економічного і фізичного захисту підприємництва, основними завданнями яких повинні стати координація діяльності правоохоронних органів, підприємницьких об'єднань, недержавних охоронних структур щодо економічного і фізичного захисту підприємництва;

- виробити пропозиції щодо формування законодавчої та нормативної баз з питань безпеки підприємництва; правова (теоретична) просвіта підприємців та громадян через ЗМІ, організацію семінарів та конференцій; ініціювання та сприяння висвітленню в ЗМІ досвіду охоронної діяльності тощо;

- проводити щоквартальні форуми, присвячені співпраці владних структур та бізнесу, першочергове завдання яких - висвітлення практики захисту підприємництва в Україні від злочинних зазіхань, рейдерства.

5. Заходи щодо детінізації політичного процесу:

- моніторинг власності державних службовців і депутатів всіх рівнів шляхом добровільного декларування ними нерухомого майна та фінансових активів та обов'язкового декларування майна і доходів учасників передвиборчих кампаній (кандидатів на виборні посади) до і після виборів;

- заборона анонімних пожертв, внесків іноземних компаній та неприбуткових організацій на користь суб'єктів виборчого процесу;

- опублікування щорічних фінансових звітів діяльності політичних партій;

- проведення офіційного та громадського фінансового моніторингу використання виборчих фондів, забезпечення можливості фінансування передвиборчих кампаній лише зі спеціально створених рахунків та виключно у безготівковій формі;

- зняття обмежень щодо розміру виборчого фонду при одночасному посиленні контрольно-ревізійних заходів щодо джерел надходження коштів;

- посилення контролю за виконанням заборони на здійснення підприємницької діяльності державними службовцями, запровадження повної майнової відповідальності через механізм конфіскації власності державних службовців, причетних до процесу "відмивання грошей" та розкрадання державного майна і бюджетних коштів;

- запровадження прогресивного податку на нерухоме майно;

- реформування судової влади України.

Реалізація зазначених та інших заходів щодо подальшої детінізації економіки сприятиме не лише формуванню повноцінного ринкового середовища, розвитку економіки, легалізації капіталу, процесу демократизації економіки і суспільства в цілому, а й значному підвищенню конкурентоспроможності економіки та усуненню реальних загроз національній безпеці держави.

Для припинення окремих тіньових схем і обмеження тіньової економіки пропонується також:

- передбачити формування спеціального реєстру та загального переліку
декларацій із заявленими до відшкодування сумами ПДВ, які вважаються
сумнівними. Ця інформація має передаватися від підрозділів оподаткування
юридичних осіб до підрозділів обробки та ведення податкової звітності.
Крім того, підрозділи оподаткування юридичних осіб після проведення
попередніх перевірок повинні формувати реєстри платників, які заявили до
відшкодування суми податку 100 тис. грн і більше, декларації яких не
були відібрані як сумнівні;

- застосувати мінімальні ціни на високоліквідні імпортні товари (у першу чергу підакцизні) для розрахунків і сплати податків. Варто також
створити інститут представників митної та податкової служби в зарубіжних
країнах для обміну інформацією про оподатковування зовнішньо-економічної діяльності українських суб’єктів підприємництва. Для контролю за обсягами й асортиментом товарів, що перетинають кордон, слід облаштувати митниці сучасними засобами контролю та обліку товаропотоків;

- запровадити моніторинг за внутріфірмовими цінами в межах холдингових компаній з метою недопущення реалізації тіньових сум (у тому числі і в межах транснаціональних корпорацій) з подальшим переведенням грошей за кордон. Конкретизація цієї пропозиції в роботі представлена для
підприємств вугільної промисловості та сфери нафтопереробки. Потенційно
моніторинг може бути запроваджений у будь-якій галузі, де є технологічна
кооперація і створена холдингова компанія.

Одним із таких жорсткіших способів ліквідації тіньової діяльності та зменшення рівня відмивання грошей є смертна кара. Значуштість цього способу боротьби з злочинністю ми можемо побачити з досвіду закордонних країн, наприклад, Китаю. Де рівень тонізації економіки та злочинності загалом становить мінімальні показники, а сама економіка характеризується високими темпами розвитку. Тому впровадження такого механізму боротьби з злочинністю в Україні дасть змогу ліквідувати всі наслідки детінізації та відмивання грошей.

Таким чином, державна програма щодо зниження тінізації української
економіки повинна формуватися на багатокритеріальній основі. Механізми
зниження тіньової економіки повинні будуватись з врахуванням позитивних
і негативних результатів її впливу на населення та національну
економіку.

Дата добавления: 2015-05-22