Взаємозв'язки свідомого і несвідомого

Свідома і несвідома сфери функціонують не автономно, а спотворено «гармонізуються» в діаметрально протилежних напрямах. Для задоволення своїх нереалізованих інфантильних потреб несвідоме інтегрується зі свідомим.

Свідоме і несвідоме функціонують за різними законами, які виражають антиномію цих підструктур психіки як протилежностей одного цілого. Водночас вони зорієнтовані на збереження цієї цілісності. Ці дві структури не можуть існувати одна без одної.

У несвідомого завжди є суперечлива тенденція до презентації свого змісту у свідомості, до його маскування. У свідомості відтворюються лише деякі фрагменти несвідомого.

Якщо свідоме оперує абстрактними знаками, схемами, словами, то несвідоме - образами, що мають символічний характер. Процес символізації - це маскування змісту несвідомого від цензури Над-Я з метою забезпечення можливості його вияву в поведінці.

Над-Я - складне психічне утворення особистості, що контролює її бажання, прагнення і поведінку, охоплює релігійні, моральні та етичні норми, совість, принципи поведінки, заборони, ідеали та цінності.

Шляхом символізації відбувається маскування змісту несвідомого, насамперед інфантильного інтересу, просоціальним, моральним мотивом чи духовним ідеалом.

Зміст несвідомого може передаватися у формі натяку. У свідомій сфері несвідоме проявляється фрагментарно, у повторенні певних спогадів, способів поведінки, символічних діях та переживаннях.

Несвідоме однозначно не представлене ні особистості, ні об'єктивному спостерігачеві. Спостерігач може пізнати його лише через певні прояви в активності людини (сновидіння, вчинки, малюнки, фантазії). Зміст несвідомого семантично закритий, не має санкції на прямий (неприхований), незашифрований вихід у свідому сферу.

Спотворена, нездорова логіка свідомого, що зумовлене деструктивним впливом несвідомого («тенденція до слабкості Я»), виявляється на внутрішньоособистісному рівні через: ірраціональність (спотворене сприймання дійсності, ригідність поглядів, залежність від поглядів та оцінок оточення); неадаптованість до життєвої ситуації; відсутність ефективної саморегуляції; хворобливе ставлення до проблем і суперечностей особистого життя; дисгармонійність (ідеалізоване Я, інфантильність, психологічна неспроможність, внутрішня впевненість у собі та своїх силах, замкненість, тривожність, страх, автоагресія, володіння умовними цінностями, емоційна нестійкість, прояви залишкових явищ дитинства тощо).

На поведінковому рівні нездорова логіка свідомості проявляється у нездатності до ефективного та морального самоствердження; пасивності (сором'язливість,

нерішучість тощо); реактивності; соціальній дезадаптованості (замкненість, балакучість, заздрощі, фізична і вербальна агресивність) тощо.

У психічно здорової особистості свідоме з несвідомим перебувають у гармонійних зв'язках. Нерозривну єдність свідомого і несвідомого забезпечує Я (Его) та

духовне Я (внутрішня особа). Здорова логіка свідомого ті являється на внутрішньоособистісному рівні в реалістичності (відкритий погляд людини на світ); раціональності та усвідомленості внутрішнього стану, поведінки, довірі до власної інтуїції; цілісному Я (внутрішня гармонія, відсутність напруженості і внутрішніх конфліктів, актуалізованість особистісного та інтелектуального потенціалів, прийняття Я-реального, впевненість у собі, високий рівень самооцінки, внутрішній спокій, відкритість власному досвіду; відсутність тривожності, агресивних тенденцій; зацікавленість собою, здатність до конструктивного самозахисту, врівноваженість, витриманість); наявності мотивації до діяльності, рішучості і впевненості у своїх силах; адаптованості в життєвій ситуації; ефективному використанні власного досвіду, тверезому ставленні до проблем і суперечностей особистого життя, конструктивному їх розв'язанні.

Отже, психіка є цілісною системою, яка пов'язана із нервовою системою людини, мозковою діяльністю та тілом, а також із духовною сферою особистості. Постає вона як єдність свідомого і несвідомого.

Дата добавления: 2015-05-22