Несвідоме як складова психіки

Основний зміст психіки людини зберігається на несвідомому рівні (3. Фройд). Існують несвідомі душенні процеси, які не підлягають контролю розумом. Це означає, що абсолютна більшість інформації загалом залишається в несвідомій сфері.

Несвідоме зберігає в пам'яті генетичну та соціальну передісторію людини. Завдяки успадкованому енергетичному потенціалу воно має значні переваги над свідомим.

Однією зі складових несвідомого є архетип як позадосвідний феномен.

Архетип (грец. arche - початок, походження і typos - образ) - універсальна структура, що акумулює досвід колективного несві-домого,об'єднаний навколо життєво важливих образів чи ідей.

Він є основним у символізації змісту несвідомого. Спрямованість несвідомого змісту реалізується в поведінці.

Несвідоме і передсвідоме мають свою «мету», що не усвідомлюється суб'єктом. Будучи витісненими, вони наявні у свідомості в символічній (замаскованій) формі. У змісті свідомого, що витіснене в несвідоме, завжди прихована енергія. Ця енергія несвідомої сфери прагне проявитися у свідомості та поведінці суб'єкта.

Диференційованість і розпізнаність лише деяких феноменів несвідомого не дає змоги свідомості визначити їх зв'язки з глибинно-психологічними цінностями.

Логіка несвідомої сфери є іншою логікою порівняно з логікою свідомого. Вона - наслідок синтезу індивідуального досвіду людини (соціалізації) та орієнтації на задоволення її інфантильних потреб, що відбувається поза межами свідомого. Її неможливо раціонально навчити. Несвідоме є «алогічним» (ірраціональним) тільки з погляду свідомого. З позицій цілісного сприйняття психічного ірраціональні явища є наслідком дії «іншої логіки», якій вони підпорядковані, не менш чіткої, ніж логіка свідомого, але енергетично потужнішої.

Нижчий рівень психіки утворює несвідоме як специфічний прояв, складову психічного. Зміст його зумовлений суспільним та індивідуальним життям людини й особливостями внутрішніх переживань. Цей рівень психічної активності не піддається свідомому, вольовому контролю. Людина не усвідомлює своїх дій, втрачає орієнтування в часі, недостатньо регулює поведінку та переживання. Особистість реагує на вплив подразників об'єктивного світу, але не усвідомлює його. Наприклад, людина прокинулася з добрим настроєм, однак через певний час відчуває сонливість, пояснити яку не може, хоча й усвідомлює це.

Несвідоме охоплює і вищі стани творчого процесу, коли спрацьовує інтуїція, в результаті чого відбуваються наукові відкриття, створюються шедеври мистецтва тощо.

До неусвідомлених явищ зараховують:

а) субсенсорні (позамежові, неусвідомлені) відчуття, викликані реальними подразниками, дія яких неусвідомлена. Це свідомо непочуті звуки, невидимі світлові сигнали, які реально діють. Вивчення субсенсорних подразників допомагає виявити резервні можливості органів чуття людини та її психіки загалом;

б) сновидіння (зміст снів, дії у сні). Природа сну ще не цілком вивчена. Існує думка, що зміст снів опосередковано залежить від свідомих бажань. У них виражаються сильні неусвідомлені бажання, переживання та мрії. Практичні психологи (психотерапевти) використовують інтерпретацію снів для визначення діагнозу захворювань, станів. Сни бувають кольорові (у творчих особистостей), чорно-сірі (у більшості людей), рідше - тривожні, жахливі, коли життя людини сповнене важких особистісних проблем та переживань. Особливості снів залежать і не залежать від людини: наприклад, неможливо змусити приснитися щось приємне. Людям сняться найрізноманітніші за змістом та фабулою сни, які можуть справджуватись або ні;

в) творчу інтуїцію як неусвідомлену здогадку. Людина не може пояснити собі, чому в неї виник певний здогад чи спосіб виконання завдання. Творча інтуїція як складний інтелектуальний акт охоплює відоме і невідоме, відсутнє в досвіді;

г) мимовільне запам'ятовування та відтворення інформації, коли відсутня мета запам'ятати (яскраві спогади дитинства, афіші, обличчя, життєві ситуації, код реклами);

ґ) мимовільні рухи. Хвилюючись, наприклад, людина рве папір, крутить ручку, гризе нігті. Такі рухи є неусвідомленою реакцією захисту від травматичних ситуацій;

д) автоматизовані навички, звички (хода, характер письма тощо);

е) деякі спонукання до діяльності, коли людині дуже хочеться щось робити.

Несвідоме проявляється також в обмовках, помилках на письмі, словах-паразитах, вдалих чи помилкових діях, провалах пам'яті (забування невдалих намірів, неприємних завдань, імен неприємних осіб, важких вражень і переживань) тощо. З ним пов'язані і деякі патологічні стани - марення, страхи, паніка, галюцинації тощо.

Прояви несвідомого значущі в житті людини. Воно забезпечує бурхливий прояв психічної енергії. Кожен його елемент спонтанно намагається перейти зі стану «сну» в стан «неспання», із глибин несвідомого на поверхню свідомості.

За даними психологічної науки, несвідомі явища психіки мають об'єктивну реальність. Як стверджував російський фізіолог Іван Павлов (1849-1937), вони є результатом наявності в корі головного мозку ділянок із низьким рівнем збудливості.

У життєдіяльності людини беруть участь різні форми свідомого і несвідомого. Тому проблема несвідомого актуальна для сучасної психології, але теоретично вона ще не цілком вивчена. Несвідоме аналізують різні науки, неоднаково пояснюючи його зміст і природу.

Дата добавления: 2015-05-22