Національні особливості і віхи розвитку філософської думки на Україні

Становлення філос-ї думки укр го народу відбувалося в межах духовної культури Київської Русі. Найдавніші із збережених памяток писемності - кін. 10 - поч. 11 ст. Завдяки введенню християнства Русь прилучається до досягнень світової культури. У результаті взаємодії двох чинників - світової традиції (ідеї давньогрецьких мислителів, суттєво переосмислені у візантійській філ-її) і вітчизняної культури, що ввібрала в себе відображення міфологічних уявлень східних словян, склалася оригінальна традиція укр. філ-її, яка впродовж віків визначала специфіку філ-го мислення укр-го народу.

Основні погляди:

1. несхильність до абстрактного теоретизування. Філософ мислить себе як факт всередині буття. До філ-х висновків іде через пошук особистого сенсу життя. Філ-я розуміється і як практична мораль. В „Пространному житії Константина - Кирила Філософа” дається виз-ня філ-її як „знання Божих та людських речей, що навчає як людина може прийти до Бога”.

2. хар-р розвязання онтологічних і натурфілософських проблем зумов-ся християнским світобаченям, - поділом світу на наявний та бажаний. Знання про будову всесвіту в „Ізборник Святослава”, збірка „Пчела” і т.д.

3. Значне місце-гносеологічна проблематика. („Повість минулих літ”, „Шестоднев” Йоанна). Розгляд пізнання як тлумачення істини, проголошеної, але „сокровенної” у Слові

4. Акцентація ролі серця, при зясуванні сутності людини однією з головних є проблема співвідношення тіла і душі

5. Честь і слава - найвищі ціннісні хар-ки людини. („Руська правда”). Святість як втілений моральний ідеал. (князі Борис і Гліб, оспівані в „Києво-Печерському Патерику”).

2. Козацька доба, ознаменована розквітом культури (16- 17 ст.). Розгортається книгодрукування, діяльність Острозького науково-освітянського центру. 17 ст. - діяльність братств та Києво-Могилянської Академії.

1. Тенденція до синтезу арістотелізму і платонізму.

2. З 15 ст. - зростання інтересу до пізнання людини і природи, поширюються ідеї гуманізму (Юрій Дрогобич, Шимон Шимонович)

3. Діяльність Остроз-го центру - діячі: М.Смотрицький, К. Лукаріс, Клірик Острозький, Д.Наливайко).Трактують філ-ю як любов до Бога. Підкреслюють відмінність між небесним та земним, трансцендентним, абсолютним Богом і земною, смертною людиною.

4. Гносеологічні орієнтації: неможливість пізнати божествену істину з допомогою розуму.

Осторзькі письменники -полемісти: І. Вишневецький, С. Зизаній.

5. Братські школи як осередки поширення греко-словянських традицій культурного життя.

6. Заснована у 1632 році синтезувала досвід Острозького центру, братських шкіл разом із системою навчання зх-європейських університетів. Знаменує початок розвитку професор філософської діяльності: Плеяда вчених творила: Ф. Прокопович, Яворський, Гізель, Кононовим-Горбацький. Читали курси діалектики, логіки, фізики, психології, метафізики. Спостерігалася поступова переорієнтація від багато пізнання до пізнання природи і людини. У трактуванні проблем співвідношення Бога і природи вводяться елементи пантеїстичного, діалектичного уявлень (спроба ототожнення Бога з природою і обмеження впливу його на природу роллю творця).

Значна увага приділяється гносеологічній проблемі. Значна увага - аналіз чуттєвого пізнання. Діячі поділяють започатковану в старогрецькій філософії теорію образів: образ - це матеріальне утворення, що відривається від речей і діє на органи чуття. Чуттєве пізнання розглядається як перший етап пізнавального процесу; другий етап - раціональне пізнання - завершує його. Це пізнання пов’язують з діяльністю розумної душі, дарованої Богом людям. З часом з часом переважає інтерес до вивчення активної, дієвої ролі розум, до питання про користь і застосування знань.

Філософія діячів Києво-Могилянської академії виявляє спорідненість гуманістичному світогляду з властивою йому антропоцентричною спрямованістю.

Сковорода- вихованець К-М. Ак-її. Досл-є філ-ю життя, моральні поблеми, ідея „сродної праці”, започаткував т. зв. філ-ю серця.

3. З роз витком капіталістичних відносин (кінець 18 ст.) в Україні пробуджувалася нац. Свідомість. Антикріпосницькі погляди в творах Котляревського, Гулака-Артемовського, Гребінки.

Середина 19 ст. - пошир-ся ідеї нім. кас-ї філ-її (Лодій, Рубан, Гогоцький)

Значний вплив на форм-ня укр-ї філ-ї думки здійснив Юркевич. В його теорії пізнання чільне місце посідає концепція ідеї., обгрунтовує філ-ю пізнання, розроб-є філ-ю серця.

2-а пол. 19-поч. 20 ст. - велику роль відіграє плеяда укр-х літераторів - Подолинський, Грабовський, Франко, Л.Українка. Основа поглядів Франка - філ-ий матеріалізм та ідея розвитку природи і суспільства. Філ-я укр-х революційних демократів мала велике значення у форм-ні самосвідомості укр-го народу.

Кінець 19 ст. - поширення марксизму на Україні.

4. Від 1917 р. - до наших днів.

20-і рр. - осередки філ-ї думки - Київ і Харків. (Вернадський, Багалій).Філос-ка проблематика презентувалася і вченими інших наук. Внаслідок репресій - зниження теорет. рівня філ-х досл-нь в Україні в 30-50-і рр.

60-і рр. - розробка проблем логіки наук-о досл-ня, теорії пізнання, типології форм мислення. (Кримський, Попович, Лєдніков).

Проблеми природознавства (Глушков, Маркевич, Ситник).

70-80-і рр. - розробка питань студентської молоді, розвитку художньо-естетичної культури (Попова, Астахова, Якуба).

Дослідження спадщини К.-М. А-її (Горський, Нічик).

Аналіз зх.-європ-ї філ-її 18-19 ст., філ-ії 20 ст.(Шинкарук, Заїченко)

За умов творення суверенності України - на першому плані проблеми духовного відродження, практичного формування нац -ї культури.

Дата добавления: 2015-05-08