Виникнення і розвиток людської свідомості. За сучасних умов розбудови соціальне орієнтованої економіки стає можливим і необхідним принципово новий підхід до визначення ефективності технічних новин і

За сучасних умов розбудови соціальне орієнтованої економіки стає можливим і необхідним принципово новий підхід до визначення ефективності технічних новин і нововведень. Його суть полягає у визнанні безумовної пріоритетності критеріїв соціальної ефективності й екологічної безпеки об'єктів технічних новин і нововведень щодо критерію економічної ефективності. Процедурний механізм порівнювання й вибору найліпшого з можливих варіантів технічних новин (нововведень) здійснюється у певній послідовності.

З метою більш глибокого економічного аналізу ефективності технічних новин (нововведень) варто обчислювати й оцінювати також інші похідні вимірники – коефіцієнт ефективності одночасних витрат (внутрішню норму ефективності), строк їхньої окупності тощо.

В Україні практично не створені умови для ефективного здійснення інноваційної діяльності. Перешкоди фінансового, політичного, правового, організаційного характеру постають на шляху масової реалізації інновацій.

По-перше, проводиться ранжирування цілей розробки, виробництва й використання об'єктів технічних новин; до вищого рангу відносять соціальні цілі та вимоги екологічної безпеки, до нижчого – максимізацію економічної ефективності.

По-друге, можливі варіанти технічних новин однакового функціонального призначення проходять перевірку на відповідність соціальним цілям і вимогам екологічної безпеки, що їх зафіксовано в державних і міжнародних стандартах, а також у цільових нормативах соціального характеру, – якщо новини не відповідають таким цілям і вимогам, то вони мають бути відхилені незалежно від рівня їхньої економічної ефективності.

По-третє, на кінцевій стадії процесу порівняння й вибору треба розглядати тільки соціальне й екологічно допустимі (і в цьому розумінні – ефективні) варіанти технічних новин чи нововведень; найліпший з них визначається вже за економічним критерієм.

3 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТУ АВТОМАТИЗАЦІЇ

3.1 Характеристика обладнання, яке підлягає автоматизації

Технологія виробництва відливних глазурованих цукерок в поточній лінії передбачає процеси варіння, відливки та глазуруванні. Основні компоненти: фруктове пюре, молочний сироп, патока та цукровий сироп – відбираються в заданих кількостях з проміжних збірників насосом, що приводиться в дію електродвигуном, і через трубопровід надходить в рецептурний змішувач, з якого суміш перекачується в змієвиковий варильний апарат, та уварюється за допомогою гріючої пари. Після уварювання вона направляється в помадозбивальну, а потім в темперуючу машину, в процесі яких задається необхідна кількість дрібних кристалів в помаді. Після завершення всіх процесів маса переміщується до відливної машини.

Основним технологічним обладнанням являється:

- Двороторний змішувач;

- Змієвиковий варильний апарат типу 33А;

- Помадозбивальна машина ШАЄ-800;

- Темперуюча машина.

Двороторний змішувач складається з корпусу 4, встановленого на станині 10, закритій з усіх боків огорожами 14. Усередині корпусу розташовані два горизонтальних вала 6 з фігурними лопатями 5 розгорнутими щодо осей валів на 60 °. Таке розташування, а також наявність в лопатях циліндричних отворів, створюють умови для ефективного отримання однорідної маси.

Рисунок 3.1 – Змішувач з двома горизонтальними валами

Компоненти надходять в корпус 4 через решітки 8 при відкритій кришці 9. Вали обертаються в опорах 3 і приводяться в рух від електродвигуна 13 через ремінну передачу 1 і спеціальний редуктор 2. Конструкцією двороторного змішувача передбачено зустрічний рух маси вздовж стінок корпусу. При цьому лопаті поділяють змішувальну масу на шари і передають їх в сусідні зони. Отримана однорідна маса вивантажується з двороторного змішувача через патрубок 12, який під час змішування закритий заслінкою.

Двороторнй змішувач може бути забезпечений сорочкою 7, заповненою парафіновим маслом, яке нагрівається електричними підігрівачами, також можуть бути (водяна, парова та ін. сорочки).

Змієвиковий варильний апарат складається із сталевого корпусу (варильної колони), всередині якого розташований мідний змійовик. В середину циліндра подається пар тиском 4-6 ат. та рецептурна суміш вологістю 45-50% плунжерним насосом безперервно подається в змійовик варильної колони, де відбувається уварювання. Зварена маса з температурою 100-105°С з змійовика потрапляє в паровідділювач, де відбувається відділення сокової пари. Продуктивність даного апарату складає 1000 кг/год. Ємність двошарова з термоізоляцією. Також конструкція апарату передбачає аварійний і запобіжний клапани, конденсатовідвідник.

Рисунок 3.2 – Змійовиковий варильний апарат

Помадосбивальна машина складається з станини, на якій встановлені електропривод і секційний корпус. До станині підведені магістралі водяного охолодження. Корпус машини складається з трьох робочих секцій, приймальні секції та двох опорних секцій. Секції з'єднані один з одним за допомогою фланців, які мають центрувальні виступи.

Усередині секцій проходить порожнистий шнек, в якій по трубі подається охолоджуюча вода. Відпрацьована вода через розширювач зливається в воронку. Шнек приводиться в рух від електродвигуна клиноремінною передачею.

Приймальна секція призначена для прийому увареного сиропу з паровідділювача. Через неї сироп з паровідділювача надходить в машину.

Робочі секції призначені для інтенсивного охолодження сиропу і збивання його в помаду. Простір між трубами служить охолоджуючої сорочкою, яка виготовлена у вигляді спіральних каналів.

Рисунок 3.3 – Помадозбивальна машина ШАЄ-800

Технічні характеристики:

- Продуктивність по помаді 1000 кг / год.;

- Час проходження сиропу-помади 34 сек.;

- Температура сиропу 112 ° С, помади на виході 64 ° С, вхідної води 17° С;

- Витрата води 50-70 л / хв.;

- Число обертів шнека за хвилину – 320;

- Число штуцерів для збивання – 30;

- Маса 800 кг.

Темперуюча машина – обладнання призначене для темперування і зберіганням рідких і напіврідких кондитерських продуктів.

Рисунок 3.4 – Темперуюча машина

Змішувач являє собою круглий бак з нержавіючої сталі з конусним дном. Усередині бака встановлена знімна мішалка з приводом, розташованому на кришці бака. Підігрів продукту в робочій ємності здійснюється за допомогою пароводяної сорочки.

.Для охолодження продукту в пароводяної сорочці передбачений патрубок для підведення і зливу холодної води. Завантаження продукту здійснюється через люк в кришці робочої ємності. Розвантаження - через вентиль в конусному дні. Для вивантаження грузлих продуктів, або подачі на інший рівень передбачений в кришці патрубок з вентилем для підпору повітрям.

Технічні характеристики:

- Робоча ємність, дм3 - 1000;

- Швидкість обертання мішалки - 30;

- Мішалка рамна;

- Наявність пароводяної сорочки нагріву;

- Максимальна температура в робочій ємності - 120 ° С.

3.2 Техніко-економічне обґрунтування проекту

На сучасному етапі економічного розвитку країни на перше місце висувається питання підвищення ефективності виробництва, покращення якості продукції і росту продуктивності праці на основі прискорення впроваджень досягнень науки та техніки, підвищення технічного рівня та покращення виробництва.

Цільова функція автоматизованих систем управління – отримання максимальної величини додаткового прибутку за рахунок досягнення основних техніко-економічних показників виробництва на рівні чи вище їх норми.

Цільова функція досягається за рахунок:

- підвищення виходу цукеркової маси та зниження її втрат;

- підвищення продуктивності заводу (покращення використання потужності обладнання);

- зниження питомих втрат пари, гарячої та холодної води.

Варочне відділення є одним із основних на кондитерській фабриці. Технологія виробництва цукеркової маси в поточній лінії передбачає процеси варіння, збивання та темперування. На подальших ділянках помадка передбачає процеси відливки та глазурування. Параметри одержаної цукеркової маси, її технологічні властивості, визначають подальший хід процесу.

Запропонована система автоматизації дозволяє здійснити найбільш точне регулювання основних технологічних параметрів процесу варки, а також сприяє зниженню втрат і сприяє зниженню дій збурень, зменшення витрат пари, та інших теплоносіїв, зниження аварійності і відповідно, збільшення надійності роботи обладнання, в результаті чого досягається економічний ефект.

Головною метою автоматизації кондитерського виробництва являється максимізація економічної ефективності його функціонування за рахунок оптимізації основних технологічних процесів та забезпечення стабільності і безаварійності виробництва.

4 РОЗРАХУНОК КАПІТАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПРИДБАННЯ,

ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА МОНТАЖ ПРИЛАДІВ І ЗАСОБІВ

АВТОМАТИЗАЦІЇ

Капітальні вкладення – це кошти, що направляються на розширене відтворення основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури підприємства.

За чинними на підприємствах системами планування та обліку до складу капітальних вкладень включають: вартість усіх видів виробничого устаткування, а також зарахованих до основних фондів інструментів та інвентарю; вартість будівельно-монтажних робіт інші капітальні роботи і витрати.

Ціни на прилади і засоби автоматизації беруться по даних підприємства або з прайд-листів підприємств-виробників та підприємств-постачальників.

Розраховуємо капітальні витрати на придбання, транспортування та монтаж приладів та засобів автоматизації, розрахункові дані заносимо в таблиці.

Таблиця 4.1– Кошторис капітальних витрат на систему автоматизації

Витрати	Сума, грн.
Кошторисна вартість приладів	24738,00
Кошторисна вартість монтажних матеріалів	1590,00
Всього вартість приладів і монтажних матеріалів	26328,00
Транспортні витрати 7%	1731,66
Заготівельно-складські витрати 12%	190,80
Витрати на монтаж та налагодження приладів 9%	2369,52
Всього капітальні витрати (ВК)	30619,98

Сума капітальних витрат (В_к) буде використана для розрахунку:

- витрати на амортизацію;

- витрати на поточний ремонт;

- коефіцієнта економічної ефективності капітальних вкладень;

- терміну окупності капітальних вкладень.

5 РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ

Виробнича програма – програма, по якій визначається об’єм виробництва та річний випуск продукції.

Таблиця 5.1 – Розрахунок виробничої програми

Показники	Позначення	До автома-тизації	Після автома-тизації
Виробнича потужність одиниці обладнання кг/год.	Bn
Кількість одиниць обладнання	m
Коефіцієнт використання потужності	k	0,74	0,79
Кількість днів роботи обладнання	Tднів
Кількість змін на добу	nзм
Тривалість зміни, год.	tзм
Тривалість роботи обладнання, год.	Фгод
Річний обсяг продукції, кг.	N

Кількість днів роботи обладнання при безперервному режимі розраховується за формулою:

, днів (5.1)

днів

Тривалість роботи обладнання протягом року в годинах розраховується за формулою:

, год. (5.2)

год.

де - кількість днів роботи обладнання;

- тривалість зміни, год.

- кількість змін на добу

Річний обсяг продукції (одиниць) розраховується за формулою:

, кг. (5.3)

, кг.

6 РОЗРАХУНОК ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВИТРАТ

6.1 Розрахунок заробітної плати обслуговуючого персоналу до

автоматизації

Для розрахунку заробітної плати необхідно скласти штатний розклад обслуговуючого персоналу за такою формою:

Таблиця 6.1 – Штатний розклад

Посада	Тарифний розряд	Кількість працівників, грн.	Тарифна ставка за годину, грн.
Слюсар КВП і А			3,07
Слюсар КВП і А			5,49
Слюсар КВП і А			7,16
Разом:

Розрахунок заробітної плати за тарифом:

грн. (6.1)

грн.

де - середня тарифна ставка за год., грн.;

Розрахунок середньої тарифної ставки:

, грн. (6.2)

грн.

де - тарифна ставка і-того розряду, грн.;

- чисельність обслуговуючого персоналу, чол.

Розрахунок доплат за шкідливі умови праці:

, грн. (6.3)

грн.

де - відсоток доплат, %

Розрахунок доплат за професійну майстерність:

, грн. (6.4)

грн.

де - середній відсоток доплат за професійну майстерність, %

Розрахунок середнього відсотку доплат за професійну майстерність:

, % (6.5)

де - відсотки доплат за професійну майстерність і-того розряду, які приймаються у розмірі: 3 розряд – 12%, 4 розряд – 16%, 5 розряд – 20%, 6 розряд – 24 %.

Розрахунок доплат за роботу у нічний час:

, грн. (6.6)

грн.

де - відсоток доплат за роботу у нічний час. Доплата за роботу у нічний час становить 40% тарифної ставки. При безперервному режимі роботи нічний час складає 1/3 робочого часу. Таким чином, по відношенню до тарифного фонду доплата складе: .

Розрахунок доплат за роботу у святкові дні:

, грн. (6.7)

грн.

де - кількість святкових днів за рік

- кількість змін на добу

- тривалість зміни, год.

Розрахунок суми премії:

, грн. (6.8)

грн.

де %П – відсоток премії від тарифної ставки.

Розрахунок фонду основної заробітної плати:

, грн. (6.9)

грн.

Розрахунок додаткової заробітної плати:

, грн. (6.10)

грн.

де - відсоток додаткової заробітної плати, який складає 10% від

основної заробітної плати.

Розрахунок фонду оплати праці:

, грн. (6.11)

грн.

6.2 Розрахунок заробітної плати обслуговуючого персоналу після

автоматизації

Для розрахунку заробітної плати необхідно скласти штатний розклад обслуговуючого персоналу за такою формою:

Таблиця 6.2 – Штатний розклад

Посада	Тарифний розряд	Кількість працівників, грн.	Тарифна ставка за годину, грн.
Слюсар КВП і А			3,07
Слюсар КВП і А			5,49
Разом:

Розрахунок заробітної плати за тарифом:

, грн. (6.12)

грн.

де - середня тарифна ставка за год., грн.;

Розрахунок середньої тарифної ставки:

, грн. (6.13)

грн.

де - тарифна ставка і-того розряду, грн.;

- чисельність обслуговуючого персоналу, чол.

Розрахунок доплат за шкідливі умови праці:

, грн. (6.14)

грн.

де - відсоток доплат, %

Розрахунок доплат за професійну майстерність:

, грн. (6.15)

грн.

де - середній відсоток доплат за професійну майстерність, %

Розрахунок середнього відсотку доплат за професійну майстерність:

, % (6.16)

де - відсотки доплат за професійну майстерність і-того розряду.

Розрахунок доплат за роботу у нічний час:

, грн. (6.17)

грн.

де - відсоток доплат за роботу у нічний час.

Розрахунок доплат за роботу у святкові дні:

, грн. (6.18)

грн.

де - кількість святкових днів за рік;

- кількість змін на добу;

- тривалість змін, год.

Розрахунок суми премії:

, грн. (6.19)

грн.

де %П – відсоток премії від тарифної ставки.

Розрахунок фонду основної заробітної плати:

, грн. (6.20)

грн.

Розрахунок додаткової заробітної плати:

, грн. (6.21)

грн.

де - відсоток додаткової заробітної плати, який складає 10% від основної заробітної плати.

Розрахунок фонду оплати праці:

, грн. (6.22)

грн.

6.3 Розрахунок відрахувань на соціальні заходи до автоматизації

, грн. (6.23)

грн.

де - відсоток відрахувань на соціальні заходи, %.

6.4 Розрахунок відрахувань на соціальні заходи після автоматизації

, грн. (6.24)

грн.

де - відсоток відрахувань на соціальні заходи, %.

6.5 Розрахунок амортизаційних відрахувань до автоматизації

Амортизаційні відрахування розраховуються за нормами амортизації, які виражені у відсотках від вартості основних фондів.

Визначимо розмір амортизаційних відрахувань до автоматизації:

, грн. (6.25)

грн.

де - норма нарахування амортизації для обладнання, %

- вартість встановленого обладнання, грн.

6.6 Розрахунок амортизаційних відрахувань після автоматизації

Амортизаційні відрахування розраховуються за формами амортизації, які вираженні у відсотках від вартості основних фондів.

Визначаємо розмір амортизаційних відрахувань після автоматизації:

, грн. (6.26)

грн.

де - норма нарахування амортизації для обладнання, %

- вартість встановленого обладнання.

, грн. (6.27)

грн.

де - вартість капітальних вкладень.

6.7 Розрахунок витрат на поточний ремонт до автоматизації

Витрати на поточний ремонт обладнання розраховується за формулою:

, грн. (6.28)

грн.

де - норма витрат на поточний ремонт обладнання, %

- вартість встановленого обладнання до автоматизації, грн.

6.8 Розрахунок витрат на поточний ремонт після автоматизації

Витрати на поточний ремонт обладнання розраховується за формулою:

, грн. (6.29)

грн.

де - норма витрат на поточний ремонт обладнання, %

- вартість встановленого обладнання, грн.

6.9 Розрахунок витрат на силову і технологічну енергію до автоматизації

, грн. (6.30)

грн.

де - витрати на електроенергію;

- встановлена потужність обладнання, кВт/год;

- фактична кількість годин роботи обладнання, год.

- коефіцієнт використання потужності ( < 1);

- ціна 1 кВт/год електроенергії, грн.

6.10 Розрахунок витрат на силову і технологічну енергію

після автоматизації

Для розрахунку витрат на силову і технологічну енергію складаємо таблицю:

Таблиця 6.3 – Витрати на електроенергію

Найменування приладів марка, тип	Кількість шт.	Потужність на одиницю, кВт/год	Потужність всього, кВт/год
Освітлення в щиті		0,04	0,04
Контроль напруги		0,002	0,002
Індикатор технологічний ИТМ-2		0,0085	0,0085
Мікропроцесорний регулятор МТР-8		0,0085	0,0085
Регулятор сигналізатор рівня РОС-301		0,007	0,028
Витратомір ИР-51		0,04	0,16
Схема регулювання температури		0,01	0,02
Схема дозування компонентів суміші		0,01	0,04
Схема регулювання тиску пари		0.046	0,046
Схема сигналізації		0.02	0,02

Продовження таблиці 6.3

Блок живлення БП-24-4К		0,18	0,18
Блок живлення БП-24-2К		0,045	0,09
Ремонтна напруга		0,1	0,1
Всього:			0,743

,грн. (6.31)

грн.

де - витрати на електроенергію;

- встановлена потужність обладнання, кВт/год;

- фактична кількість годин роботи обладнання, год.

- коефіцієнт використання потужності ( < 1);

- ціна 1 кВт/год електроенергії, грн.

Результати проведених розрахунків заносимо в таблицю і за допомогою «Мастера диаграмм» будуємо діаграму експлуатаційних витрат:

Таблиця 6.4 – Склад експлуатаційних витрат

Витрати за елементами	Позначення	До автоматизації	Після автоматизації
Заробітна плата обслуговуючого персоналу (основна і додаткова)	ФОП	73762,23	66848,76
Відрахування на соціальні заходи		27424,80	24854,37
Амортизаційні відрахування		14200,00	15842,00
Витрати на поточний ремонт		5680,00	6336,80
Витрати на силову і технологічну енергію		12889,46	5378,52
Всього експлуатаційні (поточні) витрати		133956,49	119260,45

Рисунок 6.1 – Склад витрат

7 РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗА

ДОПОМОГОЮ ПК

Розрахунок показників економічної ефективності потрібно здійснювати за допомогою табличного редактора MS Excel.

Показником досягнутого економічного ефекту, який зумовлений економією на собівартості продукції , являється показник економії на приведених витратах.

Таблиця 7.1 – Показники економічної ефективності системи автоматизації

Показники	Позначення	Величина
Капітальні вкладення		30619,98
Поточні витрати за рік до автоматизації		133956,49
Поточні витрати за рік після автоматизації		119260,45
Зміна поточних витрат		14696,04
Нормативний коефіцієнт		0,16
Економія на приведених витратах		9796,84
Коефіцієнт абсолютної економічної ефективності		0,48
Термін окупності капітальних вкладень		2,08

7.1 Розрахунок величини економії на приведених витратах

(7.1)

грн./рік.

(7.2)

грн./рік.

де - поточні витрати за рік до автоматизації, грн./рік.;

- поточні витрати за рік після автоматизації, грн./рік.;

- нормативний коефіцієнт, який в галузі харчової промисловості

становить 0,16;

- капітальні вкладення, грн.

7.2 Розрахунок абсолютного коефіцієнта капітальних вкладень:

(7.3)

7.3 Розрахунок терміну окупності капітальних вкладень:

років (7.4)

років

7.4 Порівняємо термін окупності капітальних вкладень з нормативним

терміном ( років):

(7.5)

ВИСНОВКИ

В даній курсовій роботі були виконані розрахунки капітальних вкладень на автоматизацію, розрахунок заробітної плати персоналу у відповідності до їх розряду, а також витрати на електроенергію. Розрахунки проводились для визначення економічної доцільності впровадження автоматичної системи для процессу варки відливних глазурованих цукерок.

З розрахунків видно що, поточні витрати після автоматизації зменшились з 133956,49 грн. до 119260,45 грн., економія на приведених витратах становить 14969,04 грн., розрахунковий показник економічної ефективності складає 0,48, що є більшим від нормативного, який становить 0,16.

Все це досягнуто за допомогою зменшення обслуговуючого персоналу, а отже зниження витрат на заробітну плату після автоматизації, зниження витрат на соціальні заходи і витрат на силову та технологічну енергію.

Термін окупності капітальних вкладень складає 2,08 роки, все це доводить, що впровадження системи автоматизації економічно доцільно та ефективно.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.:,,Каравела”, 2001.

2. Макаровська Т.П., Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2003.

3. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни,,Економіка, планування і організація виробництва” для студентів 4 курсу спеціальності 5.05020201,,Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва” денної форми навчання. / Укладач: Бартельова А.А. – Вінниця: ВК НУХТ, 2012.

4. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. – К.: КНЕУ, 2001.

5. Соколов В.А. Основы автомвтизацитии технологических процессов пищевых производств. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983.

6. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.:,,Каравела”, 2005.

7. Шыроков Л.А., Михайлов В.Й и др. Автоматизация производственных процессов и АСУ ТП в пищевой промышленности. – М.: Агропромиздат, 1986.

З розвитком науки, особливо історії та біології, поступово формувалися погляди про походження людини та її свідомості. Головною передумовою виникнення людської свідомості було утруднення умов існування людиноподібних істот - антропоїдів. Під впливом умов життя їх центральна нервова система стала набагато складнішою за будовою та функціями. У зоні великих півкуль головного мозку поступово розвивалися тім'яні, скроневі та особливо лобові долі, які здійснювали вищі пристосувальні функції. Досить помітно розвинулися вони в людини під впливом праці. На біологічному етапі розвитку психіки виникли передумови для появи вищих, суто людських, форм психіки - свідомості. Знання біологічного етапу розвитку психіки як передісторії людської свідомості дає можливість науково пояснити її виникнення.

Свідомість людини не відразу стала такою, якою вона є тепер, а здолала тривалий шлях свого суспільно-історичного розвитку.Перші люди, що виділилися з тваринного світу, мало ще відрізнялися від своїх предків-тварин, їх свідомість була обмеженою. Вона являла собою усвідомлення людиною її найближчого природного середовища і свого обмеженого зв'язку з іншими людьми. Яким був спосіб життя людини, такою була і її свідомість. З розвитком способів добування людьми засобів до існування, способів виробництва матеріальних надбань розвивалась і їх свідомість. Прагнучи задовольнити свої потреби, що виникали внаслідок змін умов життя, люди винайшли вогонь, поступово перейшли від вживання кам'яних знарядь праці, якими вони користувалися сотні тисяч років, до бронзових і залізних знарядь.Поруч із мисливством, рибальством, скотарством виникло хліборобство, а далі ремісництво; від ремісництва люди перейшли до машинного виробництва і т. д.А зміна знарядь праці зумовила ускладнення людських взаємин, розвивалися самі люди, їх потреби, життєвий досвід, їх свідомість, здібності та інші психічні властивості. Розвиток психічних властивостей людей являв собою і результат, і потрібну передумову вдосконалення і розвитку їх практичної діяльності.Історичний розвиток людської свідомості був і є можливим через те, що кожне попереднє покоління не тільки фізично породжує наступне покоління, а й передає йому свої виробничі і культурні надбання.

Завдяки праці та іншим видам діяльності людська рука досягла такої досконалості, що змогла, ніби чарівною силою, викликати до життя шедеври образотворчого мистецтва.

Збагачення вмісту психіки людини - це і розвиток нових, суто людських видів і форм пам'яті, які полягають в опосередкованому мовою довільному запам'ятовуванні і відтворенні даних попереднього досвіду. Необхідність перетворювати дійсність у процесі праці спричинила до розвитку в людини здатностей перетворювати її в образи, уявляти предмети, над втіленням яких вона працює.

25. Мова і свідомість. Свідомість і праця.

Дата добавления: 2015-05-22