Поняття “культура” та її сутнісні засади. Основні ознаки й властивості культури

Культура - (лат. cultura - обробіток, виховання, освіта, розвиток, вшанування) історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений в типах і формах організації життя і діяльності людей, а також в створенні ними матеріальних і духовних цінностей. Існування культури можливе лише у людському суспільстві і служить потребам людини.

Зв'язок людини і культури не може бути безпідставним. Основою цього зв'язку є природа, в широкому розумінні цього слова. +Отже, культура, будучи специфічним способом існування людини в природі, все ж не нівелює значення останньої в людському бутті, а сама є засобом взаємозв'язку, засадою людської єдності з природою.

Якщо людська діяльність є процесом формоутворення предмета, то творчість - сенсоутворення діяльності. Таким чином суспільні проблеми, відображаючись у свідомості, втілюються в діях людей, котрі, в свою чергу, створюють культурні цінності - матеріальні і духовні.

Культурна цінність предмета праці людини полягає не так в його утилітарному призначенні, як у формі, через яку предмет одержує соціальну значимість. Предметні форми культури відображають також взаємини людей. Людина ж реалізується як діяльний суб'єкт, що розвивається і як об'єкт, результат діяльності. Культура тут постає в якості світу людини, де людина подвоює себе інтелектуально (в свідомості) і реально (в діяльності). Культура як самовідтворення людини здійснюється в її матеріальній і духовній діяльності.

Однією з основних характеристик повно-функціональної особи як такої, що здатна до самоздійснення, самоактуалізації14, є здатність до самостійного мислення. Ця ознака передбачає здатність особистості самостійно формувати власні ставлення й переконання. Така людина є вільною від жорстких світоглядних і поведінково-особистісних залежностей.

Іншою характеристикою є глибока самосвідомість. Зміст її тісно пов'язаний з розвитком філософського погляду на світ, на себе. Повно-функціональна особа оцінює себе, свої дії, можливості. Саме філософія є підставою рефлексивної переоцінки "базових інтелектуальних підстав" життя.

Наступна ознака - гнучкість. Нестабільність, кардинальні зміни у світі людського буття здатні зламати лише жорсткі, подібні до міфологічних переконань, світоглядні орієнтири людини. Та людину, котра здатна до постійного саморефлексованого контролю, до перебудови, яка може розуміти, враховувати й оцінювати впливи змін зовнішнього світу, адекватно реагуючи на них закономірними і гнучкими змінами власного внутрішнього єства, вони не в змозі розхитати й порушити.

Ще одна важлива характеристика повно-функціональної особистості полягає у здатності до творчості. Творча людина нестандартно вирішує будь-які питання у всіх сферах своєї життєдіяльності на всіх рівнях.

Наступною рисою повно-функціональної особистості, яку допомагає сформувати засвоєння філософії, - це чітко концептуалізована, добре продумана система ціннісних уявлень у галузі моралі, мистецтва, політики тощо.

Дата добавления: 2015-05-22