Правила психологічного впливу на осіб з метою схиляння їх до давання правдивих показань

Дослідники виділяють наступні правила психологічного впливу на осіб, які вчинили злочини, з метою схиляння їх до давання правдивих показань:

1) правило демонстрації впевненості у винуватості. Слідчий не повинен показувати жодного сумніву у винуватості допитуваного. Навпаки, необхідно демонструвати свою впевненість у його причетності до вчинення злочину та при цьому пам´ятати, що злочинець завжди намагається викликати жаль, співчуття, породити сумніви. При допиті можна поспівчувати, однак в жодному випадку не можна показувати якої-небудь невпевненості у твердженнях щодо його винності. Якщо підозрюваний (обвинувачений) відчує, що у слідчого є сумніви у його винуватості, йому буде складно зробити визнання та дати правдиві показання стосовно вчиненого злочину.

2) правило поміркованості. Не слід вимагати від допитуваного швидкого та повного визнання своєї вини та давання правдивих показань з усіх обставин справи. Нехай винний зізнається у дечому, поверне частину викраденого. Використовуючи подібного роду обставини, згодом можна забезпечити викриття особи у вчиненні злочину.

3) правило дистанції. За будь-якого ступеня соціального контакту з допитуваним слідчий повинен зберігати певну соціальну дистанцію. Це зовсім не перешкоджатиме, як вважають практичні працівники, одержанню тактично значимої інформації. Швидше навпаки: допитуваний, вбачаючи у слідчому професіонала, сильну особистість, швидше схилятиметься до давання правдивих показань. Без необхідності не слід вживати, а тим більше хизуватись кримінальним жаргоном: професійні злочинці все одно знають його краще, а на інших подібна поінформованість не справляє бажаного враження.

4) правило різноманітності вимагає використання різних прийомів психологічного впливу, пошуку серед них оптимального для конкретної ситуації. Важливо враховувати, що найчастіше результативність впливу на винного визначається комплексним застосуванням тактико-психологічних прийомів.

5) правило виконання обіцянок. Досить часто схиляння особи до давання правдивих показань супроводжується певним «торгом», коли слідчий замість достовірної інформації обіцяє допитуваному допомогу у вирішенні якихось проблем (зустріч із сім´єю, придбання сигарет, допомога родичам тощо). У зв´язку з цим, важливо дотримуватись двох принципів: по-перше, обіцяти тільки те, що можна виконати, по-друге, якщо обіцяно, то слід виконати.

6) правило «оптимального блефу» покликане переконати підозрюваного (обвинуваченого) у повній або частковій поінформованості слідчого про обставини вчиненого злочину. Необхідно уникати при допиті конкретизації обвинувачення і не розкривати деталей начебто відомих слідчому обставин. У той же час, слідчий своєю поведінкою, впевненістю повинен демонструвати достатність вини допитуваного.

7) правило терплячого ставлення до спроб виправдання допитуваним злочину, який він вчинив.

Дата добавления: 2015-05-22