Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація

Сформулювавши поняття судово-психологічної експертизи, розкривши її предмет та об´єкт, визначивши її методи, звернемося до класифікації даного роду експертизи.

Для обгрунтованої класифікації необхідно спершу визначити місце судово-психологічної експертизи в системі судових експертиз.

На даний час у науковій літературі переважає думка про поділ всіх судових експертиз на дванадцять класів: 1) криміналістичні; 2) медичні та психофізіологічні; 3) інженерно-технічні; 4) інженерно-транспортні; 5) інженерно-технологічні; 6) економічні; 7) біологічні; 8) ґрунтознавчі; 9) сільськогосподарські; 10) харчових продуктів; 11) екологічні; 12) мистецтвознавчі.

Звідси випливає, що судово-психологічна експертиза як самостійний рід експертизи належить до класу медичних та психофізіологічних. Однак чи правомірним є віднесення судово-психологічної експертизи до даного класу?

Як відомо, класи судових експертиз складають ті роди, види та підвиди експертиз, які об´єднані спільністю знань, служать підґрунтям для формування теоретичних та методичних основ судових експертиз та об´єктів, що досліджуються на базі цих знань.

Судово-медична та судово-психіатрична експертизи розвиваються в рамках медицини, яка є самостійною галуззю знань, має власний понятійний апарат, свою методологію. Натомість психологія не є галуззю медицини, вона становить собою дуже диференційовану науку. Різні дослідники нараховують від 50 до 100 відносно самостійних її галузей, що претендують на статус повноцінних наукових дисциплін. Судово-психологічна експертиза розвивається в рамках юридичної психології. Тож материнські науки, в рамках яких розвиваються ці експертизи, різні: для судово-медичної та судово-психіатричної експертизи — це медицина, для судово-психологічної — це психологія. Крім того, при всій подібності об´єктів судово-психологічної та судово-психіатричної експертизи, їх предмети є різними, що випливає з відмінностей базових наукових дисциплін — психології та психіатрії.

З огляду на вищевикладене, варто погодитись з пропозицією О. М. Холопової виділити судово-психологічну експертизу з класу медичних та психофізіологічних експертиз, а останній перетворити у наступні самостійні класи експертиз: а) судово-медичні, б) судово-психіатричні, в) судово-психологічні та судово-патопсихологічні, а також г) судово-психофізіологічні.

Перейдемо до класифікації судово-психологічної експертизи.

Залежно від процесуального статусу підекспертного:

а) судово-психологічна експертиза підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, свідка та потерпілого — у кримінальному судочинстві;

б) судово-психологічна експертиза позивача та відповідача, свідків — у цивільному та адміністративному судочинстві;

в) судово-психологічна експертиза правопорушника, потерпілого, свідка — у справах про адміністративні правопорушення.

Залежно від особливостей особистості підекспертного:

а) судово-психологічна експертиза неповнолітніх;

б) судово-психологічна експертиза повнолітніх;

в) судово-психологічна експертиза осіб з фізичними або психічним вадами (глухих, німих, глухонімих, туговухих, осіб з дефектами мови, олігофренів, епілептик

ів, психопатів, інфантилітиків і т. д.).

За кількістю підекспертних:

а) судово-психологічна експертиза окремих осіб;

б) судово-психологічна експертиза двох, трьох осіб;

в) судово-психологічна експертиза групи осіб.

За статевою ознакою:

а) судово-психологічна експертиза чоловіків;

б) судово-психологічна експертиза жінок.

Залежно від предмету дослідження:

а) судово-психологічна експертиза емоційних та інших станів особистості;

б) судово-психологічна експертиза регуляторних здібностей особистості (наявність емоційної виразності, емоційної чуттєвості та емоційного контролю; співпережиття; встановлення емоційних зв´язків з іншими людьми, вміння розрізняти стан окремої людини та групи);

в) судово-психологічна експертиза когнітивних здібностей особистості (наявність соціальної пам´яті — пам´ять на імена, обличчя; соціальної інтуїції — вміння розпізнавати емоції та почуття, визначення настрою, розуміння мотивів вчинків інших людей; соціального прогнозування — формування планів власних дій, відслідковування власного розвитку, оцінка невикористаних альтернативних можливостей);

г) судово-психологічна експертиза комунікативних здібностей особистості (можливість та ступінь керування, регуляції та координації здібностей, що проявляються у сфері спілкування та сприяють успішній діяльності людини у різноманітних сферах);

д) судово-психологічна експертиза характеристики мотиву;

е) судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних властивостей особистості;

є) судово-психологічна експертиза впливу;

ж) судово-психологічна експертиза груп;

з) судово-психологічна експертиза особистості та ситуації.

За предметно-змістовною ознакою:

а) судово-психологічна експертиза психічних процесів;

б) судово-психологічна експертиза емоційних станів;

в) судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних властивостей особистості;

г) судово-психологічна експертиза потерпілих у справах про злочини проти статевої свободи і недоторканності;

д) судово-психологічна експертиза неповнолітніх суб´єктів процесу;

е) судово-психологічна експертиза у справах про заподіяння моральної шкоди.

Залежно від об´єкта дослідження:

а) судово-психологічна експертиза живих осіб;

б) судово-психологічна експертиза за матеріалами справи (кримінальної, цивільної, адміністративної), яка у свою чергу поділяється на заочну та посмертну.

Класифікація, запропонована вище, не є остаточною і поповнюватиметься з розвитком як юридичної психології, так і теорії судової експертизи.

Дата добавления: 2015-05-22