Всього за роки колективізації в Україні було експропрійовано понад 200 тис. селянських угідь

Наслідки індустріалізації для УСРР

Промисловий потенціал України збільшився в 6 р. УСРР вийшла:

• на 2-ге місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуну;
• на 3-тє місце (після Німеччини і Англії) за виробництвом сталі;
• на 4-те місце в світі за видобутком вугілля.

Модернізація промисловості зробила Україну урбанізованою державою з значною кількістю робітників і інтелігенції. Разом з тим, індустріалізація поглибила колоніальний характер її економіки – понад 90% промисловості складали видобувні галузі та важка промисловість.

Ваш обозреватель не поддерживает встроенные рамки или он не настроен на их отображение. Процеси індустріалізації країни значною мірою залежали від сільськогосподарського виробництва. Селянство, яке становило більше половини населення країни могло дати місту значні кошти, сировину, продукти харчування, робочу силу тощо. Але лише за умови наявності нормальних торгово-грошових відносин між містом та селом. Але більшовики на чолі з Сталіним вирішили розв’язати це питання шляхом проведення суцільної колективізації. Колективізація за моделлю Сталіна відкривала для держави можливість безперешкодно привласнювати створений селянською працею і додатковий, і необхідний для прожиття виробника продукт. Позбавлений знарядь виробництва, обмежений у громадських правах, колгоспник мав стати приписаним до артілі найманим працівником, виконавцем волі партійно-державної бюрократії як асоційованого власника землі та виробничих знарядь. Звідси випливала безкомпромісна боротьба держави проти селян – вільних товаровиробників, узагальнена й реалізована в політиці “ліквідації куркульства як класу на основі суцільної колективізаці ”, розкуркулювання.

Наслідки колективізації:

• підрив продуктивних сил села;
• знищення найхазяйновитішого прошарку – заможних селян;
• падіння урожайності та зменшення валових зборів зернових;
• зменшення поголів’я великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз;
• ліквідація мережі підприємств і організації сільськогосподарської кооперації;
• розрив торговельних, в тому числі міжнародних, зв’язків

О.Субтельний називає колективізацію однією з найжахливіших подій в українській історії.

Ваш обозреватель не поддерживает встроенные рамки или он не настроен на их отображение. Все це разом стало причиною голоду 1932-1933 рр. в Україні. Останнім часом опубліковано чимало наукових праць, які розкривають жахливу картину становища українського села, пограбованого сталінською аграрною політикою та її виконавцями. Апогей голодомору припав на весну і літо 1933 року. На жаль, досі невідома загальна кількість жертв катастрофи 1932-1933 рр. в Україні. Дослідники називають різні цифри від 2,9 млн. до 5 млн. осіб. Міжнародна наукова конференція, яка відбулася в 1990 р., назвала цифру в 9 млн.жертв.

Отже, колективізація призвела до штучного (хліб в державі був) голодомору, деградації сільськогосподарського виробництва, страждань і жертв українського народу. Крім того, вона остаточно зламала опір селян радянській владі.

Глибокі протиріччя дестабілізували радянське суспільство і вимагали створення такої державної влади, яка б не тільки контролювала, стримувала, а й спрямовувала суспільні процеси в потрібне більшовикам русло. Виконати ці завдання міг тільки тоталітарний режим, який був сформований в 30-х роках ХХ ст. і відразу набув відкрито терористичного характеру. Масові репресії проти власного народу, показові судові процеси над "ворогами народу", зокрема з числа колишніх лідерів партії (так, у 30-ті роки були фізично знищені майже всі найближчі соратники Леніна - Г.Зиновьєв, Л.Каменев, М.Бухарін тощо) стали характерними рисами цього режиму. Ідеологічну основу масових репресій заклав лідер комуністичної партії СРСР Й.В.Сталін, якій був глибоко переконаний, що по мірі просування СРСР до соціалізму опір ворогів радянської влади має неухильно посилюватись.

Тоталітаризм в Україні означав:

Монополізація права на владу

Ліквідація опозиції в рядах партії більшовиків

Безкомпромісна боротьба з релігією

Закриття альтернативних культурно-просвітніх закладів – «Просвіт»

Придушення виступів інтелігенції

Закріплення в Конституції 1936 р. статті про керівну роль партії більшовиків

Призначення на керівні посади тільки комуністів

Відповідність ідеологічним установкам – основний критерій ефективності економіки

Централізація управління економікою зверху донизу

Партійно-державний контроль за економікою  

Монополізація права на істину

Створення прошарку партійної та державної номенклатури

Ухвалювала рішення про їх розпуск

Здійснювала суворий контроль за роботою

Затверджувала програми їх діяльності

Усунення від влади інших партій

Партія створювала громадські організації

Партійно-державний контроль над громадським життям

Командно-директивне управління

Відмова від ринкових відносин  

Тоталітаризм тримався на репресіях і забезпечував:

• придушення опозиційних сил;
• основний стимул до праці – страх;
• дармову робочу силу для великих будов через систему ГУЛАГ;
• атмосферу взаємної недовіри та пошуку ворогів народу;

Пригадайте з відомого Вам матеріалу середньої школи:“Справу СВУ”,“Шахтинську справу”,“Справу Українського національного центру” та інші.

Арешти, допити, суди йшли щоденно. Кількість репресованих не встановлено, але про їх чисельність можна судити по числу “виявлених” в Україні всілякого роду “центрів”, “блоків”, “організацій”(з 1930 р. по 1941р - понад 100). Починаючи з 1933 р. почалося справжнє гоніння на українську інтелігенцію – еліту народу. Жертвами репресій стали: С.Єфремов, В.Чехівський, А.Ніковський, Й.Гермайзе, М.Зеров, М.Хвильовий, Л.Курбас та сотні інших. В Академії наук України, за неповними даними, було репресовано 250 чол., з них 19 академіків. Розгрому зазнала Спілка письменників: 89 чол. розстріляно, 64 заслано, а 83 змушено емігрувати. Масові репресії прокотилися по освітянській ниві. В 1933 р. за політичними мотивами було звільнено близько 200 працівників Наркомату освіти УСРР, всіх керівників облвно, 90% керівників районної ланки та кожен десятий вчитель. Руйнівний смерч пронісся в збройних силах, навіть партії. Із 102 членів і кандидатів у члени ЦК КПУ та 9 членів Ревізійної комісії, яких обрали в 1933 р. репресовано 100.

Ваш обозреватель не поддерживает встроенные рамки или он не настроен на их отображение. За розмахом знищення населення власної країни сталінська практика не має рівних у світовій історії. Йдеться про десятки мільйонів громадян. Мабуть, не було в Радянському Союзі такої родини, якої б не торкнулося чорне крило репресій. Навіть дружини найвищих посадових осіб в державі - Голови Верховній Ради СРСР М.І.Калініна і голови Ради Міністрів В.М.Молотова - перебували у в’язницях. Вся ця кривава вакханалія здійснювалася під прапором захисту соціального експерименту по побудові соціалізму – найсправедливішого суспільства – від внутрішніх та зовнішніх ворогів.

Висновок: Сталінська «революція згори» спричинилася до приголомшуючих змін в умовах життя українців та інших народів СРСР. Основною складовою економіки стала промисловість. Міста почали швидко зростати, що через кілька десятиліть перетворило їх на головні осередки населення країни. Докорінних змін зазнало сільське господарство, однією з основних тут була ліквідація приватного землеволодіння. Ці зміни й особливо колективізація в Україні проводилися із застосуванням нечуваного насильства й ціною величезних людських жертв. Хоч би які блага принесла Україні радянська модернізація, безперечним є те, що блага ці коштували невиправдано дорого. Але попри величезні жертви, нова Конституція СРСР 1936 року закріпила висновок про те, що соціалізм в СРСР В ОСНОВНОМУ ПОБУДОВАНО.

Дата добавления: 2015-05-22