Сприйняття і розуміння людьми один одного як аспект міжособистісних стосунків

У процесі людських взаємин важливе значення має сприйняття, оцінка і розуміння людьми один одного. Важко придумати більше покарання, писав У Джеме, ніж якби хто-небудь потрапив у спільність людей, де ніхто на нього не звертав би уваги. У цьому глибоко психологічному і життєво правдивому висловлюванні точно підмічено не лише потребу людини в увазі до себе з боку інших людей, а й у певному їхньому ставленні.

Один із механізмів сприйняття і розуміння людьми один одного отримав назву імпліцитна теорія особистості. її суть полягає в уявленні людини про те, як взаємопов'язані між собою риси характеру, зовнішній вигляд і поведінка людей. Виходячи з такого досвіду, індивід на основі зовнішнього вигляду іншої людини судить про наявність у неї певних особистісних рис, прогнозує її вчинки і завчасно, налаштовується на певні форми власної поведінки стосовно цієї людини. Такі уявлення складаються в процесі тривалого індивідуального досвіду спілкування з іншими людьми і стають досить стійкою структурою, яка визначає сприйняття людини людиною. Взаємодіючи потім з людьми, які зовнішньо чимось нагадують індивіду тих, враження про кого вже відклалися в його пам'яті, він несвідомо починає приписувати цим людям ті риси характеру, які входять у закріплену структуру його уявлень (каузальна атрибуція). Якщо ця структура правильна, то це сприяє швидкому формуванню точного образу іншої людини навіть при відсутності інформації про неї (стериотипізація). Це позитивний соціально-психологічний бік цього явища.

Однак коли структура неправильна, що трапляється досить часто, то це може призвести до побудови помилкового апріорного (наперед визначеного) образу іншої людини, що породжує неправильне ставлення до неї і, як наслідок, негативну відповідну реакцію з її боку. Оскільки це відбувається на підсвідомому рівні, то між людьми можуть виникнути неконтрольовані і некеровані взаємні антипатії, що часто є причиною расових, національних, соціальних і релігійних упереджень.

Ще одним чинником, який впливає на правильність сприйняття і розуміння людьми один одного, є ефект первинності (ефект ореола). Суть його полягає в тому, що перше враження про людину, перша інформація (позитивна чи негативна) про особистість здатна справити сильніший і стійкіший вплив на формування її образу, ніж наступна. Це відбувається принаймні на початкових етапах міжособистісних стосунків людей і може або ускладнювати їх, коли перша інформація виявляється неправильною, або, навпаки, сприяти швидкому й ефективному налаштовуванню людей один на одного, коли перша інформація була правильною.

З ефектом первинності логічно пов'язаний ефект новизни, що стосується останньої інформації (вражень) про людину (за винятком найпершого враження). Над цією інформацією індивід може спокійно подумати і оцінити її. Вона ніби витісняє з пам'яті (на певний час) те, що раніше було відомо про людину.

Існування цих феноменів зумовлюється однією із особливостей людської пам'яті, коли найкраще запам'ятовується та інформація, яка надійшла першою і останньою.

Як показують психологічні дослідження, при сприйнятті нової людини основну увагу ми звертаємо на ЇЇ обличчя (очі і губи) та руки (пальці). Однак, крім індивідуальних відмінностей, існують типові форми сприйняття і розуміння людини людиною, серед яких виділяють такі.

Дата добавления: 2015-05-22