Чому дівчинка помилилась? Як ця помилка характеризує дитяче мислення?

Дівчинка двох з половиною років запитала в матері: «Мамо, а де тато?» «Пішов на роботу», — відповіла та. «Ні, — заперечила дівчинка, — він удома, ось висить його сорочка».

Чи справді це так? Чи мають ці рекомендації наукові підстави?

К. Д. Ушинський (1824 - 1871) у праці «Людина як предмет виховання» писав: «Педагог, який хоче щось закарбувати в дитячій пам’яті, повинен подбати, щоб якомога більше органів чуття - око, вухо, голос, відчуття м’язевих рухів тощо (навіть нюх і смак) - взяли участь в акті запам’ятовування. За такого дружнього сприяння всіх органів чуття актові засвоєння ви переможете найлінивішу пам’ять».

Які психологічні механізми зумовлюють таке забування? Як боротися з цим явищем?

Пам’ять – одна з форм психічного відображення. Завдяки пам’яті індивід може закріплювати, зберігати і відтворювати свій життєвий досвід. Образи предметів і явищ дійсності, що виникають у процесі сприймання, а також пов’язані з ними думки, емоції, дії за певних умов знову з’являються тоді, коли предмети і явища, що їх викликали, не діють на органи відчуттів. Короткочасна пам’ять утримує і відтворює матеріал, який надходить із сенсорної і тривалої пам’яті. Короткочасна пам’ять характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, негайним його відтворенням і дуже нетривалим збереженням (20-30 сек.). Вона обслуговує ситуативні завдання діяльності й функціонує без зусилля. Забування – це мнемічний процес, який призводить до втрати чіткості й зменшення обсягу закріпленого в тривалій пам’яті матеріалу і, нарешті, неможливості відтворити його.

ПСИХОЛОГІЧНА ЗАДАЧА 10

Пам’ять – одна з форм психічного відображення. Завдяки пам’яті індивід може закріплювати, зберігати і відтворювати свій життєвий досвід. Образи предметів і явищ дійсності, що виникають у процесі сприймання, а також пов’язані з ними думки, емоції, дії за певних умов знову з’являються тоді, коли предмети і явища, що їх викликали, не діють на органи відчуттів. Вони утворюються внаслідок взаємодії різних аналізаторів і поділяються на зорові, слухові, рухові, дотикові, нюхові та ін. Завдяки пам’яті людина може утримувати безліч змістових зв’язків між явищами світу. Індивідуальні якісні відмінності в пам’яті виявляються в тому, що в одних людей ефективніше закріплюється образний матеріал (предмети, зображення, звуки, кольори та ін.). У других – словесний матеріал (поняття, зображення, думки, числа тощо), у третіх немає явного переважання в запам’ятовуванні певного матеріалу.

Тому у психології розрізняють наочно-образний, словесно-абстрактний і проміжний типи пам’яті.

ПСИХОЛОГІЧНА ЗАДАЧА 11

На 2-3-му роках життя малюк оволодіває різноманітними діями із не поєднаними помітним зв’язком предметами, тобто здійснює співвідносні і знаряддєві дії. Наочно-дійове мислення - мислення, яке здійснюється за допомогою зовнішніх орієнтувальних дій.

Дитина використовує наочно-дійове мислення для дослідження найрізноманітніших зв’язків у навколишньому світі. Особливість його полягає у наочному представленні завдання, використанні дитиною практичних дій під час його розв’язання. Наочно-образне мислення - мислення, яке здійснюється на основі уявлень, без використання практичних дій.

У ранньому дитинстві можливості образного мислення дуже обмежені, йому під силу тільки найпростіші завдання. При розв’язанні ускладнених завдань малюк змушений вдаватися до зовнішніх дій.

ПСИХОЛОГІЧНА ЗАДАЧА 12

Дата добавления: 2015-05-22