Які причини зумовлюють це явище? Як воно співвідноситься з закономірностями психічного розвитку у цьому віці?

Відомо, що прогресуючий психічний розвиток у молодшому шкільному віці співіснує з погіршенням ставлення дітей до навчання. Якщо першокласникові більше подобаються уроки, ніж перерви, а уроки математики більше, ніж уроки фізкультури, то вже у другому класі учень часто нудиться на уроках, з нетерпінням очікує перерву, а у третьому вже може виявити сумніви з приводу методів навчання, які застосовує вчитель.

Про що свідчить така поведінка? Що зумовлює її зміни?

Перші прояви спілкування дитини з мамою починаються без слів під час годування, коли вона кладе ручку на її груди та намагається заглянути в очі. До 6 – 7 місяців арсенал засобів і форм взаємодії значно розширюється. Навіть плач немовляти набуває різноманітних відтінків: плач від страху, від дискомфорту, плач-заклик.

Перші «запитання», які задає дитина дорослому, виражаються у формі дії, погляду, жесту. Зрозуміти їх можна тільки в ситуації дії. Виконання прохань немовляти, його звернень до дорослого є новою формою діалогу, яка з’являється наприкінці першого півріччя.

Якщо органічні потреби дитини задовольняються, то в умовах правильного режиму та виховання у неї формуються нові потреби: в одержанні нових вражень, в нових рухах, в спілкуванні з оточуючими людьми; на основі цих потреб і відбувається психічний розвиток. Період майже до 3-х місяців називають періодом сенсорної активності: сприймання ще не набуло предметності та константності, але дитина вже фіксує погляд на обличчі матері. Сприймання обличчя, голосу узагальнюється, фіксується і з’являється впізнавання, це вже іскорка свідомості. Обличчя чужої людини викликає настороженість, обличчя мами — посмішку. Комплекс пожвавлення — це вже активна комунікативна функція, її змістом є потреба в увазі та доброзичливості дорослого. Але в формуванні цього поведінкового акту ініціатива належить дорослому. Якщо є достатній догляд, але немає емоцій з боку дорослого, час появи комплексу пожвавлення затримується надовго. За появою та проявом виявлення комплексу пожвавлення можна діагностувати психічний розвиток дитини в цей період. З’являється і перший мотив, як відображення потреби зберегти звичні сприятливі умови, що й виявляється в посмішці. При незадоволенні цієї потреби дитина буде плакати.

ПСИХОЛОГІЧНА ЗАДАЧА 28

Психічний і особистісний розвиток дитини у молодшому шкільному віці зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку - навчанням у початковій школі. На цьому віковому етапі провідною діяльністю стає навчання, основою якого є пізнавальний інтерес і нова соціальна позиція.

Це прагнення є основою бажання і здатності вчитися. У молодшому шкільному віці воно сформоване недостатньо, однак надалі ні сумлінність, ні старанність не можуть стати психологічним джерелом радісного й ефективного навчання. Ним є лише прагнення до розуміння внутрішнього змісту навчальних предметів. Виникнення та зміцнення його визначає зміст основних інтересів школярів 3-4 класів, які значну кількість часу приділяють читанню спеціальної літератури про подорожі, вчених, історичні події, пригоди тощо. Обсяг інформації, яка їх зацікавлює, часто виходить за межі шкільних програм.

Отже, діти молодшого шкільного віку спершу надають перевагу навчанню як суспільно-корисній діяльності взагалі, потім їх приваблюють окремі види навчальної роботи (читання, письмо, малювання), пізніше вони починають самостійно перетворювати конкретно-практичні завдання на навчально-теоретичні, цікавлячись внутрішнім змістом навчальної діяльності.

ПСИХОЛОГІЧНА ЗАДАЧА 29

Дата добавления: 2015-05-22