Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Характеристика процесів пам'яті




Види пам'яті

Існує ряд класифікацій видів пам'яті [9; 217-259]:

1. За характером психічної активності, що переважає в діяльності, виділяють такі види пам'яті:

рухова – запам'ятовування, збереження й відтворення різних рухів і їх систем;

– емоційна – пам'ять на переживання;

образна – запам'ятовування уявлень, картин природи й життя, а також звуків, запахів, смаків;

– словесно-логічна – пам'ять на слова й думки (які здебільшого можуть бути передані іншими словами).

2. За тривалістю збереження матеріалу пам’ять буває:

миттєва чи іконічна – утримання точної й повної інформації без якої-небудь її переробки; тривалість збереження від 0,1 до 0,5 с;

короткочасна пам'ять – інформація зберігається до 20 с (без повторення);

довгочасна – здатна зберігати інформацію протягом практично необмеженого терміну;

оперативна пам'ять – розрахована на збереження інформації протягом визначеного, заздалегідь заданого терміну, у діапазоні від декількох секунд до декількох днів. Термін збереження визначається завданням, яке стоїть перед людиною.

3. За характером цілей діяльності пам’ять поділяється на такі види:

мимовільна – запам'ятовування й відтворення при відсутності спеціальної мети щось запам'ятати чи пригадати;

довільна – має місце за наявності спеціальної мети запам'ятати чи відтворити.

Індивідуальні розходження в особливостях запам'ятовування виявляються в типах пам'яті, що залежать від того, при якому способі пред'явлення матеріалу людина краще запам'ятовує.

Зорова – інформація краще запам'ятовується під час зорового сприймання.

Слухова – при сприйманні “на слух”.

Моторна – за потреби підключити моторну ланку (вимовити інформацію вголос, написати її хоча б у повітрі).

Комбінована чи змішана – у разі необхідності побачити, почути й написати.

 

Крім видів пам'яті, виділяють ще її процеси, беручи за основу різні функції, виконувані пам'яттю в житті й діяльності: а) запам'ятовування (закріплення); б) відтворення (актуалізація, поновлення); в) збереження; г) забування.

Між усіма цими процесами існує тісний динамічний взаємозв'язок.

Запам'ятовування – це процес пам'яті, внаслідок якого відбувається закріплення нового шляхом пов'язування його з засвоєним раніше.

Відповідно до цілей діяльності, у яку включені процеси запам'ятовування, виділяють довільне і мимовільне запам'ятовування.

Відтворення – процес пам'яті, внаслідок якого відбувається актуалізація закріпленого раніше змісту психіки шляхом вилучення його з довгочасної пам'яті та переведення в короткочасну.

Упізнавання – це відтворення якого-небудь об'єкта в умовах повторного сприймання.

Власне відтворення здійснюється без повторного сприймання відтворюваного об'єкта. Воно може бути довільним і мимовільним.

Пригадування – відтворення, пов’язане з труднощами пошуку необхідної інформації.

Забування – процес пам'яті, який полягає в неможливості актуалізувати збережену інформацію. Забування виявляється тим глибше, чим рідше включається матеріал у діяльність особистості, чим менш значимим стає він для досягнення актуальних життєвих цілей.

Основні принципи організації пам'яті

До основних принципів організації пам’яті належать: принцип передбачення; принцип використання засобів; принцип залежності запам'ятовування від місця об'єкта, що запам'ятовується, у структурі діяльності; принцип “повторення без повторення ” [1].




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 421; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.006 сек.