Суть та особливості науково-технічних відносин

Міжнародні науково-технічні відносини.

В сучасних умовах все більшого поширення набувають відносно нові форми міжнародних економічних відносин - міжнародні науково-технічні відносини. При цьому під ними розуміють відносини з приводу обміну результатами НДДР, спільного проведення країнами, підприємствами чи організаціями НДДКР з подальшим сумісним чи роздільним використанням їх результатів; спільної розробки і використання науково-технічних нормативів, вимог і стандартів; обміну загальною науково-технічною, маркетинговою інформацією [6.с.100]. Формами їх прояву є:

1. Обмін загальною науково-технічною інформацією, накопичення останньої в банках даних для спільного використання, наприклад у консультаційних цілях, включаючи обмін програмними продуктами.

2. Укладання і реалізація контрактних угод щодо порведення НДДКР контрагентом з наступною передачею всієї інформації і права розпотядження результатами розробок замовнику (в тому числі права оформлення патенту і ліцензії на виробництво).

3. Спільне проведення на основі прямих зв’язків партнерами з різних країн коопераційних НДДКР щодо конкретного винаходу з наступним спільним володінням патентом і правом надання ліцензій (чи, що буває значно рідше - роздільним).

4. Здійснення міжнародних (за участю кількох країн або фірм) науково-технічних програм з розробки важливих спеціальних проблем (наприклад, телекомунікаційна технологія чи біотехнологія) на основі спеціалізації та кооперації НДДКР.

5. Виконання міжнародних комплексних науково-технічних програм.

Головними причинами швидкого розвитку міжнародних науково- технічних відносин є посилення нерівномірності економічного розвитку окремих держав; монополізація НТП великими фірмами, які можуть фінансувати проведення дорогих НДДКР; загострення конкурентної боротьби на світовому ринку.

Нерівномірність економічного розвитку спричинює неоднаковий рівень розвитку науки і техніки у різних країнах в результаті чого в умовах сучасного рівня НТП передова техніка і технологія зосередилась у відносно невеликій групі промислово розвинутих країн. Велика роль у цьому процесі належить потужним фірмам, які мають змогу отримати надприбутки за рахунок підтримання передових позицій в техніному розвитку і продажу результатів наукових досліджень. Великі ТНК використовують експорт наукових досягнень та передових технологій для встановлення панування на світових ринках і встановлення контролю над дрібнішими фірмами.

Основними формами реалізації науково-технічних досягнень є міжнародна передача технології та міжнародне технічне сприяння.

Дата добавления: 2015-05-22