Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Європейська валютна система




 

Європейська валютна система (ЄВС) являє собою визначені правиларозрахунків між групою країн-членів ЄС. Це є замкнуте валютне угрупування, до складу якого у 1979 році увійшли: ФРН, Франція, Італія,Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Данія, Ірландія, Великобританія, Іспанія, а пізніше Ісландія, Португалія, Греція.

ЄВС включає три основні елементи: спеціальну європейську розрахункову одиницю - ЕКЮ; механізм валютних курсів і інтервенцій і механізм кредитування.

ЕКЮ являє собою спеціальний запис на рахунках Європейського фонду валютного співробітництва. Вона використовується як розрахункова база при визначенні бюджету ЄС, для розрахунку центральних валютних курсів, як розрахункова і кредитна одиниця між центральними банками, а також як база для розрахунку відхилень різних валютних курсів.

Курс ЕКЮ публікується щоденно. Крім свого офіційного змісту, ЕКЮ має ринковий курс, за яким здійснюються угоди на ринку.

Квота національних валют в структурі ЕКЮ визначається економічним потенціалом країн (їх часткою в сукупному ВНП та товарообігу товариства) і підлягає перегляду один раз на п’ять років.

Остання структура ЕКЮ зафіксована 21 вересня 1989 р. з такою питомою вагою (в процентах):

· німецька марка - 30.1;

· французький франк - 19.0;

· фунт стерлінгів - 13.0;

· італійська ліра - 10.15;

· голландський гульден - 9.4;

· бельгійський франк - 7.6;

· іспанська песета - 5.3;

· інші валюти - 5.45;

Кількісний вміст 1 млн. ЕКЮ, зафіксований на п’ять років, складає:

· бельгійські франки - 3301000;

· голландські гульдени - 219800;

· грецькі драхми - 1440000;

· датські крони - 197600;

· ірландські фунти - 5552;

· іспанські песети - 6885000;

· італійські ліри - 151800000;

· люксембургські франки - 130000;

· німецькі марки - 627200;

· португальські ескудо - 1393000;

· французькі франки - 1332000;

· фунти стерлінгів - 87840.

Питома вага кожної валюти може змінюватися в залежності від її курсу на світовому валютному ринку. При цьому, якщо питома вага якої-небудь з валют кошику змінюється більш, ніж на 25% то структура ЕКЮ може бути переглянута.

Механізм валютних курсів і інтервенцій базується на двосторонніх центральних курсах по відношенню до яких встановлюються допустимі межі коливання. Країни-члени ЄС зобов’язані підтримувати межі коливання валютних курсів у розмірі +- 2.25%, за винятком італійської міри, коливання якої можуть досягти +- 6%. Після кризи 1993 р. межі коливання розширились до 15% для усіх валют, крім німецької марки і гульдена, для яких зберігся рівень +-2.25%. Утримання валют в цих межах здійснюється за допомогою валютних інтервенцій центральних банків.

Інтервенції центральних банкиі для підтримання двосторонніх валютних курсів в межах допустимих коливань повинні проводитись у валютах-учасницях. Але, оскільки центральні банки не тримають у своїх портфелях валюти країн ЄС, то вони змушені в рамках ЄВС погоджувати взаємні найкороткостроковіші кредитні лінії без обмеження сум. Залік зустрічних вимог проходить через Європейський фонд валютного співробітництва. Центральні банки зобов’язані депонувати в цьому Фонді 20% своїх золотовалютних запасів і їм надається еквівалентна вартість в ЕКЮ. Якщо після інтервенції є залишки, то про це повідомляється Фонду, який проводить кліринг цих сальдо.

З 1 січня 1999 року в Європі починає діяти Економічний і валютний союз з введенням в обіг єдиної для Євросоюзу валюти - Євро. Остаточний список держав, які готові для впровадження Євро був затверджений главами держав і урядів країн на саміті 2 травня 1998 р.у Брюселі. Згідно з цим списком до монетарного союзу у січні 1999 року приєднаються 11 з 15 країн Європейського союзу - Бельгія, Німеччина, Іспанія, Франція, Ірландія, Італія, Люксембург, Голландія, Австрія, Португалія і Фінляндія. Утррималися від вступу Англія, Швеція, Данія, а Греція не пройшла за макроекономічними показниками.

Отже, з 1 січня 1999 року Євро замінить національні валюти держав у безготівкових розрахунках, а банкноти і монети будуть введені в обіг лише з1 січня 2002 року.

З 1 січня 1999 року на Євро замінює у своєму кошику резервних валют німецьку марку і французький франк Міжнародний валютний фонд. Згідно з оголошенням МВФ, точну кількість Євро в кошику буде визначено після того, як Європейський союз встановить обмінні курси Євро щодо марки та франка.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 383; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.