Судзукі Д.Т. Лекції по дзен-буддизму . – К., 1992 – С. 8 - 10

План

Філософія Стародавнього СХОДУ

Сенека. Про щасливе життя // Римські стоїки: Сенека, Епіктет, Марко Аврелій. - М., 1995. - С. 169, 171, 183.

1. Відмінності західного і східного світобачнення.

2. Філософсько – релігійне вчення буддизму.

3. Китайська філософія. Даосизм

4. Китайська філософія. Конфуціанство.

1. ОСОБЛИВОСТІ СХІДНОГО СВІТОГЛЯДУ.

Відмінності західного і східного типів взаємин людини і світу досить наочно виявляються в аналізі авторитетного східного мислителя Д. Т. Судзукі, фахівця в області дзен-буддизму, і західного неофрейдиста Е. Фромма двох приведених нижче віршів, написаних відповідно західним і східним поетами

Возросший средь руин цветок, Тебя из трещин древних извлекаю, Ты перед мною весь – вот корень, Стебелек, здесь, на моей ладони Ты мал, цветок, но если бы я понял, Что есть твой корень, стебелек, И в чем вся суть твоя, цветок, Тогда я Бога суть и человека суть познал бы Теннисон А. (1809 - 1892)

Внимательно вглядись! Цветы пастушьей сумки Увидишь под плетнем Басё (1644 - 1694)

Заповніть таблицю, прочитавши міркування Теннісона і Басьо

	СХІД	ЗАХІД
Пізнавальне відношення людини до світу
Діяльне відношення людини до світу

Д. Т. Судзукі:

У цих рядках я відзначаю, насамперед, два моменти: 1. Теннісон зриває квітку і тримає її в руці, «корені й усе інше», уважно розглядаючи. Схоже, він переживає почуття, подібне з тим, що переживає Басьо, виявивши в огорожі розпущену квітку пастушої сумки. Однак тут є істотна відмінність: Басьо не зриває квітки. Він лише вдивляється в неї. Він вбирає її думкою. Він відчуває в душі щось, не виражаючи це прямо, а лише надаючи вигукові виразити усе, що він хоче сказати. Тому що немає підходящих слів, його переживання настільки глибоке, що відсутня сама спроба концептуалізувати, ясно оформити своє почуття.

Що стосується Теннісона, то він аналітичний і діяльний. Спочатку він витягує з землі квітуючу рослинку. Він роз'єднує її з землею, де вона виростала. На відміну від східного поета, він не може залишити квітку саму собі, він повинний витягти «корені і все інше», що означає для квітки смерть...

2. Що далі робить Теннісон? Розглядаючи зірвану квітку, що вже починає в’янути, поет задається питанням: «Чи розумію я тебе?» Басьо не настільки прямолінійний. Він відчуває таїнство, що йде коренями в глибини сущого. З його зворушених вуст зривається невимовний, нечутний крик.

В протилежність цьому, Теннісон продовжує своє інтелектуальне запитування: «Якби я зрозумів тебе, я довідався б, що є Бог і людина».

Подібне розуміння характерне для Заходу. Басьо приймає, Теннісон наполягає. Індивідуальність Теннісона виявляється поза межами квітки, «Бога і людини». Він не ототожнює себе ні з Богом, ні з природою. Він відділений від них. Його тип розуміння сучасна людина назвала б «науково-об'єктивним». Басьо ж цілком «суб'єктивний»...

Басьо говорить: «уважно вдивляюся»... Слово «уважно» містить у собі важливий елемент: Басьо не просто ззовні дивиться на квітку, але сама рослина, через нього ніби усвідомлюючи себе, красномовною безмовністю виражає свою сутність...

У Теннісона, наскільки я можу судити, на першому місці аж ніяк не глибина переживань, а інтелект, настільки типовий для західної свідомості. Він представляє доктрину Логосу. З приводу конкретної ситуації він повинний щось промовити, провести абстрагування й інтелектуалізацію. Йому необхідно, щоб диктат почуттів поступився місцем диктатові розуму; щоб життя і переживання перетворилися в серію аналітичних досвідів. Тільки тоді інквізиторський дух Заходу знаходить заспокоєння.

Еріх Фромм (1900-1980) – американський психолог і соціолог, один з найвідоміших представників неофрейдизму:

Теннісону, як представляється, необхідно володіти квіткою, щоб осягнути природу і людей, і в результаті цього володіння квітка гине. Басьо ж хоче просто споглядати, причому не просто дивитися на квітку, але стати з нею єдиним цілим – і залишити її жити...

Відношення Теннісона до квітки є вираженням принципу володіння, або власності, але володіння не чимось матеріальним, а знанням. Відношення ж Басьо... до квітки виражає принцип буття. Під буттям я розумію такий спосіб існування, при якому людина і не має нічого, і не жадає мати що-небудь, але щаслива, продуктивно використовує свої здібності, перебуває в єднанні з усім світом.

Відмінність між буттям і володінням не зводиться до відмінності між Сходом і Заходом. Це розрізнення стосується типів суспільства – одне орієнтоване на людину, інше – на речі. Орієнтація на володіння – характерна риса західного індустріального суспільства, у якому головний сенс життя полягає в погоні за грішми, славою і владою. У суспільствах, у яких відчуження виражене меншою мірою, і які не заражені ідеями сучасного «прогресу», наприклад, у середньовічному суспільстві, в індіанців зуні й африканських племен існують свої Басьо.

Дата добавления: 2015-05-22