Методичні рекомендації. 1.Суспільно-політичне життя України та ідея національно-духовного відродження

План

1.Суспільно-політичне життя України та ідея національно-духовного відродження.

2.Демократичні реформи 1840-х рр. на українських землях у складі Австро-Угорської та 1860-1880-х рр. на українських землях у складі Російської імперії.

3.Особливості аграрного розвитку:

а)розвиток сільського господарства та впровадження аграрних реформ 1840-1860-х рр. в Україні;

б)сільське господарство наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

в)особливості столипінської аграрної реформи на українських землях та її наслідки.

4.Початок промислової революції та модернізаційні процеси на українських землях.

У кінці ХVІІІ ст. Російська держава розширила свої кордони за рахунок Правобережної України, Малоросії та Новоросії. Розпочинаючи розгляд даної теми необхідно проаналізувати процеси, які відбувались в підросійській Україні в кінці XVIII – на початку XIX ст., зокрема, необхідно з’ясувати, коли і як завершилось включення етнічних українських земель у систему державних кордонів Російської імперії. Необхідно показати, що впроваджений новий адміністративний поділ був однією зі складових проведення в Україні російської імперської політики, охарактеризуйте її сутність. Доведіть, що українські землі, які увійшли до складу Росії, були повністю позбавлені ознак державності, стали її внутрішньою колонією.

Готуючи відповідь на перше питання, необхідно проаналізувати розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку ХІХ ст. та участь українців у війні 1812 р. Розкрити причини та суть українського національного відродження, яке в Україні пройшло три етапи (кінець XVIII – початок XX ст.). Правомірно побудувати розповідь за проблемно-хронологічним принципом. Це дасть можливість з’ясувати основні напрями та прояви національного руху, його сутність і особливості у різні періоди. Слід підкреслити, що українське відродження підготувало ґрунт для ідейного й організованого становлення національного руху. Висвітлюючи національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, яке відбувалося в умовах австрійського і польського засилля, зверніть увагу на діяльність та значення «Руської трійці». Розкрийте причини появи першої української політичної організації в західноукраїнських землях – Головної руської ради. Необхідно зазначити, що активність українців дала їм можливість вибороти право на представництво у першому австрійському парламенті. У ХІХ ст. формується інтелігенція, представники якої висунули концепцію нації, розмірковували, як вплинути на розвиток українського суспільства, змінити його. Необхідно розглянути діяльність декабристів в Україні, а саме «Південного товариства», «Товариства об’єднаних слов’ян». Доцільно розглянути зміст програмних документів декабристів, а також, які завдання ставили повстанці Чернігівського полку (січень 1926 р.). Проаналізувати соціальний склад декабристів, їх завдання та причини поразки декабристського руху.

У грудні 1845 року з ініціативи Костомарова, Гулака, Білозерського та інших виникає таємна політична організація – Кирило-Мефодіївське товариство. З’ясуйте його склад, програмні документи, діяльність і причини розгрому.

У кінці 50-х років ХІХ ст. зароджується національний рух у Наддніпрянській Україні, слід охарактеризувати, які організації та течії діяли в цей час в Україні. Слід зупинитися на суспільно-політичній течії російського руху – народництві, яким Україна була охоплена з початку 1870-х аж до кінця 1880-х рр. Потрібно охарактеризувати діяльність народників в Україні, форми та методи їх діяльності.

Необхідно проаналізувати суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях після революції, який мав кілька течій (москвофіли, народовці, радикали). Слід розкрити напрями діяльності кожної, вказати, які відмінності були між ними.

Важливо розглянути становище робітництва, його боротьбу за права, поширення соціалістичних ідей в Україні, зокрема марксистських (М. Зібер, С. Подолинський). Охарактеризувати діяльність перших робітничих організацій (зокрема, Південноросійського союзу робітників), діяльність марксистських гуртків в Україні (1880-1890 рр.) тощо.

У 90-х роках ХІХ ст. українці переходять від культурно-просвітницької до політичної діяльності, формуються перші політичні українські партії в Галичині. Необхідно згадати, що це були за партії, які позиції відстоювали. Починаючи з 1900 р. українські політичні партії починають формуватися в Наддніпрянській Україні. Важливо з’ясувати, на яких позиціях стояли політичні сили Наддніпрянщини, чим відрізнялися від західноукраїнських партій.

У другому питанні необхідно охарактеризувати реформи, які проводив австрійський уряд стосовно народів, що проживали в її межах у 40-х рр. та реформи 60-70-х років ХІХ ст., що проходили в Російській імперії (фінансову, земську, судову, міського самоврядування, військову, у сфері освіти, цензурну). Після земельної реформи 1861 р. починається розвиток капіталізму. Необхідно дати оцінку буржуазних реформ 1860-1870-х років (земська, судова, міського самоврядування, військова, у сфері освіти та ін.).

Розгляд третього питання щодо соціально-економічного становища України у першій половині XIX ст. доречно розпочати з пояснення, що феодально-кріпосницька система, яка базувалася на натуральному веденні господарства, власності поміщиків на землю, особистій залежності від них прикріплених до землі селян, залишалася панівною. Водночас слід наголосити, що загострюється боротьба між феодально-кріпосницькою системою і новим капіталістичним укладом, який визрівав у надрах феодалізму і з кожним кроком набував усе більшої сили. Бажано звернути увагу на соціально-політичний рух в першій половині XIX ст. Покажіть, що в поглибленні кризи феодально-кріпосницької системи відігравали значну роль антифеодальні рухи поміщицьких і державних селян, робітників-кріпаків поміщицьких та найманих робітників купецьких мануфактур (форма промислового виробництва з ремісничою технікою і ручною працею найманих працівників, а також з розподілом праці), виступи військових поселенців тощо.

На початку ХІХ ст. Україна лишалася аграрним краєм, сільське господарство ґрунтувалося на праці кріпаків, переживало занепад. Існуючі форми господарювання не відповідали вимогам часу, а нові не впроваджувалися. Сільське господарство знаходилось у кризовому стані. На Лівобережжі та Слобожанщині переважало землеробство, яким займалися в дрібних та середніх поміщицьких господарствах. На Правобережжі у великих магнатських маєтках вирощували зернові й буряки. Найуспішнішими були господарства Степової України, де більшість землі перебувала в руках українських селян, а також колоністів-німців, сербів, болгар тощо. У цьому регіоні в поміщицьких господарствах особливо розвивалося тваринництво: конярство і вівчарство.

Основною галуззю господарства в Західній Україні залишалося сільськогосподарське виробництво. У Галичині, окрім зернових культур, дедалі більші площі займала картопля. У економіці Буковини і Закарпаття з давніх часів велику роль відігравало скотарство. Значна площа пасовищ у підгірських і гірських районах сприяла розведенню великої рогатої худоби й овець. Головними сільськогосподарськими культурами, які для більшості населення вже ставали основними продуктами харчування, були кукурудза й картопля. Після революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії у Західній Україні поступово ліквідовуються феодально-кріпосницькі відносини і розвивається капіталізм. Проте вона так і не позбулася рис аграрно-сировинного придатка Австро-Угорщини. Поясніть причини міграції місцевого населення.

У цілому ефективність сільськогосподарського виробництва України залишалася низькою і не відповідала потребам нового часу. Цей контраст ставав особливо помітним на тлі прогресивних змін в аграрній сфері Західної Європи. Гальмом у розвитку сільськогосподарського сектора економіки було збереження великого поміщицького землеволодіння і кріпосного права.

Важливе значення мала реформа 1861 р., проте її наслідки були неоднозначними. Збереглося поміщицьке землеволодіння, зменшилися селянські наділи, селянам віддавали гірші землі, вони нерідко позбавлялися можливістю використання пасовищ, луків, лісів та ін., повинні були 49 років викуповувати свої земельні наділи тощо. Разом з тим, відміна кріпацтва створила умови для активізації господарської діяльності, надала значні імпульси для розвитку сільського господарства (до 1914 р. земельні наділи селян збільшилися в 10 р., а у дворян скоротилися вдвічі), позбавила селян особистої залежності.

Слід проаналізувати столипінську аграрну реформу 1906 р., яка сприяла приватизації селянських наділів. Селянам надавалося право «закріплення за собою в особисту власність належної їм частини землі». За роки Столипінської аграрної реформи на засадах приватної земельної власності було створено 982 тис. хуторів та відрубів.

Готуючись до відповіді на четверте питання, зверніть увагу, що в 20-40 рр. XIX ст. в Росії розпочався промисловий переворот ( перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, супроводжувався впровадженням у виробництво і транспорт робочих машин, механізмів, які замінили ручну працю людей, створення самостійної машинобудівної галузі). Проаналізуйте його сутність. Необхідно звернути увагу на розвиток капіталізму в Росії, зокрема в Україні. Покажіть частку промислового виробництва українських земель в загальному обсязі виробництва Російської імперії, зокрема проаналізуйте розвиток транспортної системи, міст, роль іноземного капіталу тощо. Охарактеризуйте зміни в соціальній структурі суспільства.

Промисловий переворот започаткував епоху індустріалізації. Незважаючи на панування кріпосництва в аграрній сфері та деякі інші перешкоди, на шляху до економічного зростання, у першій третині XIX ст. мануфактурне виробництво досягло значних успіхів. Зростала кількість мануфактур, число найманих робітників. Почали використовуватися механічні робочі машини, зросло зацікавлення поміщиків, купців у збільшенні виробництва. Промисловий переворот в Україні почався у харчовій галузі промисловості. У 1820-х роках з'явилися перші парові ґуральні. Парова техніка прискорила виробничі процеси, збільшила вихід горілки з одиниці сировини. У цей же час виникає цукрова промисловість. Перший цукровий завод збудував польський поміщик граф І.Понятовський у 1824 р. в с. Трощин Канівського повіту Київської губернії. Перший завод з виробництва сільськогосподарської техніки, гідравлічних пресів, парових котлів та іншого обладнання для цукрових заводів збудував у 1841 р. український поміщик Кандиба. На час реформи 1861 р. в українських губерніях було біля 20 машинобудівних заводів. Проте багато машин ввозилося з-за кордону.

Розвиток машинобудування сприяв зростанню обсягів металургійного виробництва, видобутку кам'яного вугілля і хоча потужність підприємств цих галузей була невеликою, проте невпинно зростала.

Зверніть увагу на глибокі зміни, що відбулися в соціально-економічному становищі підросійській України на межі XIX – XX ст. Проаналізуйте темпи росту промисловості, інтенсивні процеси концентрації та централізації капіталу; утворення великих монополістичних та банківських об’єднань, посилення їх ролі в економічному житті; практичний інтерес іноземного капіталу до українських промислових центрів, характер інвестицій та їх вплив на тенденцію становлення капіталістичного виробництва.

Ознайомтесь із першоджерелами:

Із книги О. Афанасьєва-Чужбинського «Поїздка в Південну Росію»

Дата добавления: 2015-05-22