Розвиток різних видів мистецтва України XIV- першої половини XVII ст.

Назвати пам ятки культури періоду Галицько - Волинської держави, збережених до наших днів

Від доби Галицько-Волинського князівства та інших князівств XIII — початку XIV ст. дійшли до наших днів дуже цінні пам’ятки архітектурного і будівельного мистецтва, але вони становлять лише незначну частину того, що існувало свого часу. Так само збереглася тільки дуже невелика частка пам’яток образотворчого мистецтва (ікони, розписи), датованих витворів ужиткового мистецтва. Але речові пам’ятки, як і окремі збережені грамоти та згадки іноземних хронік, були б недостатніми для відтворення цілісної картини культурного життя князівства, якщо б не було такого унікального твору літератури й історії, як Галицько-Волинський літопис XIII ст. Попри літературні якості, а якоюсь мірою й завдяки їм, він зберіг унікальні відомості про політичну культуру Галицько-Волинської держави і участь в суспільному житті різних соціальних верств, про ментальність і особливості соціальної психіки князів, бояр, мешканців міст і сіл. Цей літопис, як жодна інша пам’ятка тієї доби і пізніших часів, дає нам уявлення про спосіб життя і мислення тогочасних людей. У ньому розсіяно різноманітні подробиці, ще не до кінця використані й оцінені, про повсякденне життя, звичаї та обряди, взагалі про багатство духовного світу наших предків. Дуже шкода, що для наступних століть подібних пам’яток немає.

Стосовно другої половини XIV ст. і XV ст. писемні джерела зберегли порівняно нечисленні згадки про політичне життя, зокрема про такі релікти давньої державності, як Київське, Волинське та інші князівства, що, незважаючи на васальну залежність від Литви, служили збереженню старокиївських традицій. Починаючи з кінця XIV — початку XV ст., є судові і адміністративні книги міст Львова і Перемишля, починаючи з 30-х рр. XV ст. — судові й адміністративні книги гродських і земських судів Галичини, а з XVI — XVII ст. — судові книги також з Наддніпрянської України.

Уживані в церкві рукописні книги з XIII — першої половини XVII ст. дійшли до наших днів у досить значній кількості. Переважна більшість — це літургічні тексти, з часом з’являється щораз більше богословських, проповідницьких та ін.

У творчості тодішніх різьбярів і скульпторів переважала релігійна тематика, в якій яскраво проявлявся дух непокори іноземним поневолювачам. Митці найчастіше зображали в кам'яних, мідних та дерев'яних скульптурах святих, покровителів українського воїнства — Михайла, Дмитра, Федора, Покрову. Найбільше таких пам'яток дійшло до нас у вигляді дерев'яних хрестів, кам'яних і бронзових рельєфів на кахлях, дверях, фасадах будинків (Увірування Фоми, Вірменська церква, фасад Чорної кам'яниці у Львові, царські врата у Монастириськах на Тернопільщині).
країнський живопис XIV —XVI ст. розвивався під животворним впливом іконопису княжої доби. Найбільше картин цього періоду збереглося у глухих Карпатських горах, де не ступала нога татарина-людолова. За силою художнього вираження тогочасне мистецтво можна порівняти з українським фольклором. Найхарактернішою особливістю малярства XIV —XV ст. був розпис іконостасів. Митці дбали про виразність картини, її лаконічність, простоту, ідейність змісту. Малювали переважно на липових дошках.

Центрами живопису були Києво-Печерська лавра, а також міста Львів, Перемишль. Уперше на картинах зустрічаються підписи малярів (Владика, Яків, Матвій та ін.). Найчастіше трапляються ікони Юрія Змієборця, Богородиці, Архангела Михаїла, святих Петра, Павла, Миколи, Розп'яття Ісуса, Тайної вечері, Різдва, Марії, Вигнання з раю, Страшного суду, Поклоніння волхвів. Коли ж на Заході, зокрема в Італії, виникли школи малярів, картини яких охоче купували польсько-литовські королі і магнати, з'явилися художні групи, а також цілі школи в Польщі та в Україні. Найвідомішою з них стала Львівська художня школа. У XVI ст. маляр В.Стефанович отримав звання королівського художника. Він та його побратими створили прекрасні портрети польського короля С.Баторія, князя К.Острозького, громадського діяча, книговидавця і письменника Я. Гербурта та ін.

Освіта та наука
Культурному піднесенню в Україні наприкін. XVI— на поч. XVII ст., зокрема розвитку освіти, сприяли братства. При кожному з них було засновано братські школи. Першим ректором Львівської братської школи став відомий учений Іов Борецький, а викладачами — брати Стефан і Лаврентій Зизанії, Кирило Ставровецький, Памво Беринда та ін. Навчання у братських школах регламентувалося статутом — "Порядком шкільним". У цих школах навчалися діти заможних міщан, козаків, нижчого духовенства, дрібної шляхти, старшин, а також сироти. Вихованці шкіл мандрували по Україні, поширюючи знання, закликаючи громадянство до опору польсько-католицькому наступу.
На поч. XVII ст. центром освіти й науки в Україні знову стає Київ. Тут у 1615 р. була відкрита Київська братська школа й групувалися визначні вчені — Іов Борецький, який переїхав зі Львова й став ректором, Єлисей Плетенецький, Захарія Копистенський, Тарас Земка, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович та ін. Митрополит Петро Могила також заснував школу при Києво-Печерській лаврі. У1632 р. школи було об'єднано в Києво-Могилянській колегіум (згодом перейменований в академію), що став на рівень західноєвропейських університетів. Цей колегіум давав досить широку освіту: там викладали філософію, математику, риторику, слов'янську, грецьку, латинську, польську мови. Колегіуму підпорядковувалися школи у Вінниці, Кременці та інших містах. Його вихованці часто продовжували навчання в університетах Парижа, Рима, Відня, Гейдельберга.

22. Дати визначення поняттю «ренесансний стиль», проаналізувати архітектурні пам’ятки, збудовані в цьому західноєвропейському художньому стилі.
«Ренесансний стиль» -культурно-філософський рух кінця Середньовіччя –початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.Тільки на початку XVI ст. він набув свого поширення. Символом тієї епохи можна назвати кам`яні церкви, оборонні споруди – Києво-Печерської лаври та церкви замку в с. Сутківцях на Поділлі.
В цей час починається активне будівництво замків, фортець, церков як оборонні споруди. Таке будівництво оборонних споруд призвело через навалу монголо-татарських орд на українські терени та ін.. На зміну дерев`яним спорудам прийшли кам`яні стіни, потужні мури, велика кількість башт. Поширення цього стилю набуває на заході. Домінуючим містом є Львів.
Пам`ятки цього стилю є каплиці Боїмів і Кампіанів – у Львові XVI ст.. Кам`янець-Подільська фортеця, Зіньківський замок та ін..

22. Дати визначення поняттю «ренесансний стиль», проаналізувати архітектурні пам’ятки, збудовані в цьому західноєвропейському художньому стилі.
«Ренесансний стиль» -культурно-філософський рух кінця Середньовіччя –початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.Тільки на початку XVI ст. він набув свого поширення. Символом тієї епохи можна назвати кам`яні церкви, оборонні споруди – Києво-Печерської лаври та церкви замку в с. Сутківцях на Поділлі.
В цей час починається активне будівництво замків, фортець, церков як оборонні споруди. Таке будівництво оборонних споруд призвело через навалу монголо-татарських орд на українські терени та ін.. На зміну дерев`яним спорудам прийшли кам`яні стіни, потужні мури, велика кількість башт. Поширення цього стилю набуває на заході. Домінуючим містом є Львів.
Пам`ятки цього стилю є каплиці Боїмів і Кампіанів – у Львові XVI ст.. Кам`янець-Подільська фортеця, Зіньківський замок та ін..

22. Дати визначення поняттю «ренесансний стиль», проаналізувати архітектурні пам’ятки, збудовані в цьому західноєвропейському художньому стилі.
«Ренесансний стиль» -культурно-філософський рух кінця Середньовіччя –початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.Тільки на початку XVI ст. він набув свого поширення. Символом тієї епохи можна назвати кам`яні церкви, оборонні споруди – Києво-Печерської лаври та церкви замку в с. Сутківцях на Поділлі.
В цей час починається активне будівництво замків, фортець, церков як оборонні споруди. Таке будівництво оборонних споруд призвело через навалу монголо-татарських орд на українські терени та ін.. На зміну дерев`яним спорудам прийшли кам`яні стіни, потужні мури, велика кількість башт. Поширення цього стилю набуває на заході. Домінуючим містом є Львів.
Пам`ятки цього стилю є каплиці Боїмів і Кампіанів – у Львові XVI ст.. Кам`янець-Подільська фортеця, Зіньківський замок та ін..

Дата добавления: 2015-05-22