Уманська філія 2 страница

Література

1. Апанович О.М. Збройні сили України першої половини ХVІІІ ст.- К., 1969.
2. Гетьмани України: історичні портрети. – К., 1991.
3. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.
4. Іван Мазепа і Москва: Історичні розвідки і статті. – К.,1994.
5. Когут З. Російський централізм і українська автономія: ліквідація Гетьманщини 1760 – 1830. – К., 1996.
6. Павленко С. Іван Мазепа. – К., 2003.
7. Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика. – К., 1994.
8. Смолій В.А., Степанков В С. Українська державна ідея ХVІІ – ХVІІІ століть. Проблеми формування, еволюції, реалізації. - К., 1997.
9. Смолка А.О. Соціально-економічна думка та політика в Україні ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. – К., 1996.
10. Струкевич О.К. Українська “нація до націоналізму”: пошуки критеріїв ідентичності в Україні – Гетьманщині ХVІІІ ст.// УІЖ. – 1998. - №6.

Індивідуальні завдання

1. Ідея «Руського князівства» наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.
2. Конституція П.Орлика.
3. Проблема «золота Полуботка».
4. Три поділи Польщі.

Змістовий модуль ІІ. Українські землі у ХІХ-ХХ ст. Незалежна Україна.

Тема 5. Заняття 1. Суспільно-політичні рухи в Україні першої половини ХІХ ст.

1. Декабристи в Україні.

2. Вплив польського повстання 1830 – 1831 рр. в Україні.

3. Кирило-Мефодіївське товариство. Т.Г.Шевченко.

4. Гурток “Руська трійця”. Революція 1848 – 1849 рр. і участь в ній населення західноукраїнських земель.

Методичні рекомендації до теми

Перша половина XIX ст. — це період визрівання глибокої соціально-політичної кризи у Російській імперії, складовою частиною якої були українські землі. Ця криза зумовила виникнення суспільних рухів, які намагалися знайти вихід із складного становища.Покажіть, що в поглибленні кризи феодально-кріпосницької системи відігравали значну роль антифеодальні рухи поміщицьких і державних селян, робітників-кріпаків поміщицьких та найманих робітників купецьких мануфактур, виступи військових поселенців тощо. Наведіть конкретні факти та проаналізуйте їх, зробіть висновки. Продовжуючи відповідь на питання, потрібно звернути увагу на те, що невдоволення політикою самодержавства, яке охопило ліберальні кола, призвело до формування в суспільстві опозиційних настроїв. Тому не випадково наприкінці XVIII – початку XIX ст. у ліберальних колах українських діячів культури, військових, чиновників, поміщиків укорінюється масонство.

Необхідно звернути увагу на специфіку декабристського руху в Україні, проаналізуйте зміст програмних документів товариств дворянських революціонерів, зокрема, Південного, Північного та товариства Об’єднаних слов’ян. Співставивши їх, зробіть висновки про їх різницю. Зверніть увагу на те, як ставились декабристи до національного питання. До причин, що привели до виникнення декабристського руху, слід віднести дві: по-перше, це вплив прогресивних європейських ідей народовладдя, свободи та прав людини, які поширювалися після перемоги над наполеонівською Францією, усвідомлення значною частиною офіцерів, котрі побували на Заході, того, яка разюча відмінність існує між російським самодержавно-кріпосницьким ладом та розвиненими країнами Європи; по-друге, це посилення реакції царизму після війни 1812— 1814 рр.

У 1830 р. українські землі знову опинилися у вирі революційних подій — у листопаді спалахнуло національно-визвольне повстання поляків проти режиму Російської імперії. Поясніть, чого прагнули польські повстанці та як ці прагнення перекликались з інтересами українців на Правобережжі. Поясніть гасло: «За вашу і нашу свободу».

Навесні 1846 р. у Києві виникла таємна українська політична організація — Кирило-Мефодіївське товариство (або братство), яке вперше в історії українського суспільного руху висунуло політичні програмні завдання, спрямовані на докорінну перебудову тогочасного суспільства. У контексті українського відродження Кирило-Мефодіївське братство започаткувало перехід від дворянсько-шляхетського (за складом більшості учасників, а за змістом — переважно культурно-просвітницького етапу українського національного руху до етапу різночинсько-народницького — уже достатньо політизованого. Програмні вимоги кирило-мефодіївців передбачали корінні державні перетворення: ліквідацію в Україні чужоземних колонізаторських режимів, демократизацію суспільства, встановлення республіканської форми державного правління та федеративних зв'язків із сусідніми (переважно слов'янськими) країнами. Охарактеризуйте програмні документи товариства та поясніть причини його розпуску. Поясніть значення суспільно-політичної діяльності та творчості Т.Г.Шевченка для розвитку національної ідеї.

У 1830-1840-х роках центром національного руху став Львів, а його авангардом - громадсько-культурне об'єднання«Руська трійця». Засновники об'єднання М.Шашкевич (1811-1843), І. Вагилевич (1811-1866) та Я. Головацький (1814-1888), на той час студенти Львівського університету і водночас вихованці греко-католицької духовної семінарії, виступализа визволення поділеної на частини України. Вони започаткували новий етап у розвитку національного руху на західноукраїнських землях у дусі романтизму. Визначте основні напрямки діяльності гуртка, охарактеризуйте «Зорю» та «Русалку Дністрову». Поясніть, як склалась доля кожного із «трійці».

Навесні 1848 р. в ряді європейських країн почалися буржуазно-демократичні революції. Їх невід'ємною складовою стали визвольні рухи багатьох національно-поневолених народів Східної і Центральної Європи. Звідси пішла назва революції - "Весна народів". Не залишалася осторонь і Австро-Угорська імперія. Революційні події надали широкого розмаху національно-визвольному руху в Східній Галичині. Враховуючи настрої народних мас, уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину. Під впливом революційних подій у Західній Європі львівські українці 19 квітня 1848 р. від імені всіх українців Галичини подали на ім'я цісаря петицію з низкою демократичних вимог. Поясніть суть вимог та охарактеризуйте діяльність Головної Руської Ради.

Література

1. Костомаров М.І. Закон Божий (Книга буття українського народу). К., 1991.

2. „Русалка Дністрова”: Документи і матеріали. – К., 1989.

3. Грицак Я. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. – К., 1996.

4. Історія суспільних рухів і політичних партій України (ХІХ – ХХ ст.). –Львів, 1998.

5. Коляда І. Куриленко О. «За вашу і нашу свободу». Нарис з історії польського
національно-визвольного руху (до 175-річчя польського повстання 1831 р. на Правобережній Україні) // Історія в школі. — 2006. — №10.

6. Реєнт О. Україна в імперську добу (ХІХ – початок ХХ ст.). – К., 2003.

7. Сліпушко О. Українська суспільно-політична думка ХІХ ст. // Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9-ти Т. – К., 2001. – Т.5, кн.1.

8. Яременко В. Тарас Шевченко та Кирило-Мефодіївське братство: долання стереотипів // Київська старовина. – 2007. – С. 59-77.

Індивідуальні завдання

1. Масонство в Україні.
2. М.І.Костомаров у суспільному житті України.
3. Т.Г.Шевченко – творець національної ідеї.

Заняття 2. Утвердження капіталістичної системи на українських землях в другій половині ХІХ ст.

1. Українські землі в складі Російської імперії:

· cкасування кріпацтва та демократичні реформи 60–70 –х років ХІХ ст.;

· розвиток капіталізму в промисловості і сільському господарстві в пореформений період;

· суспільно-політичний рух в Україні в ІІ половині Х1Х ст.

2. Українські землі в складі Австро-Угорської імперії.

Методичні рекомендації до теми

Готуючись до вивчення теми, слід пом’ятати, що на середину ХІХ ст. Російська імперія (а, отже, в складі і Україна) знаходилась у важкому становищі внаслідок крайньої відсталості її економіки і політичної системи. Проявом цієї ситуації стала Кримська (Східна) війна 1853-1856 рр., в якій Росія зазнала тяжкої поразки. Ця обставина, а також активізація селянських рухів вплинули на діяльність уряду, спонукало його, зокрема, до створення Головного і губернських комітетів з підготовки селянської реформи

Вивчення теми передбачає опрацювання найважливіших документів:”Маніфесту 19 лютого 1861р.”, “Загального положення про селян, звільнених від кріпосної залежності”, “Положення про викуп селянами їх садиб та польових угідь” тощо. Слід звернути увагу на основні умови здійснення реформи: 1) земля і її особливості в регіонах; 2) категорії селян; 3) регіони виділені в Україні і умови на яких відбувалося звільнення селян кожної категорії (поміщіцькі, дворові, державні, удільні). Звернути увагу на впровадження викупних платежів, кредиту держави на користь поміщіків і умови його погашення селянами, визначити позитивні і негативні наслідки реформи.

Слід також об’єктивно оцінити значення інших реформ 60-70рр.: військової, судової, земської, міської, фінансової, освітньої. Буржуазні реформи створили сприятливі умови для розвитку капіталізму в промисловості і сільському господарстві. Потрібно відзначити, що протягом 60 – 80-х рр. ХІХ ст. завершився промисловий переворот, на кінець століття Україна перетворилася на вугільно – металургійну базу Російської імперії, значного розвитку досягли традиційні для України галузі промисловості по переробці сільськогосподарської продукції, сільськогосподарське машинобудування тощо. Промисловому розвитку сприяло бурхливе будівництво залізниць, а також залучення іноземного капіталу, особливо у важку промисловість.

Розглядаючи швидкі темпи та особливості розвитку промисловості в Україні не треба забувати, що переважаючим на українстких землях було сільське господарство. Капіталізація сільського господарства йшла двома шляхами: пруським і американським, суть яких студенти повинні засвоїти під час вивчення даної теми. Перехід на капіталістичну систему господарювання сприяв піднесенню сільськогосподарського виробництва, подальшому розшаруванню селянства. Всі ці явища призвели до завершення формування капіталістичної системи в Україні в ІІ половині ХІХ ст.

Розглядаючи суспільно-політичний та національний рухи, спочатку треба визначити місце української громади в загальноросійському опозиційному русі. Аналізуючи етапи громадівського руху, довести, що на першому етапі діяльність громад мала культурно-просвітницький характер, другий етап характеризувався здебільшого науковою і видавничою роботою його членів. Обґрунтувати тезу про неоднорідний характер суспільно-політичних позицій громадівців, більшість з яких займала помірковані позиції, між тим як інша частина дотримувалась радикальних, а то і революційних поглядів. Охарактеризувати діяльність народників в Україні, показати, що ідея національно-культурного відродження України посідала центральне місце в світогляді українського народництва. Висвітлити ідейні засади перших марксистських і соціал – демократичних організацій в Україні, їх соціальний і національний склад, місце в загальному антидержавному русі.

Розкриваючи становище західноукраїнських земель, треба прослідкувати еволюцію державного устрою Австрійської імперії другої половини ХІХ ст. та становище в ній українських земель, охарактеризувати розвиток промисловості та сільського господарства краю після скасування кріпацтва в ході революції 1848 – 1849 рр., становище робітників та селян. В той же час слід обґрунтувати причини перенесення центру українського національного руху на західноукраїнські землі. Показати, що народовству доводилося там стверджуватися в досить жорсткій ідеологічній та практичній конкуренції між москвофільством і польським національним рухами. Розкрити питання про створення перших політичних партій, що стало закономірним фіналом багатогранних процесів становлення, розвитку і укріплення українських національних сил.

Література

1. Бойко О.Д.. Історія України. - К., 2005. (3-тє видання).

2. Бойко Я.В. Аграрна колонізація Півдня України (60 – 90-ті рр. ХІХ ст.) // УІЖ. – 1989. - № 10.

3. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. – К., 1996.

4. Волощенко А.К. Нариси з історії суспільно – політичного руху на Україні 70-початку 80-х рр. ХІХ ст. – К., 1974.

5. Грицак Я. Нарис історії України: Формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. – К., 1996.

6. Гуз А. Земства дбали і про українську мову // Політика і час. – 2001. - № 5.

7. Гуржій І.О. Україна в системі всеросійського ринку 60 – 90-х років ХІХ ст. – К., 1968.

8. Іванова Л.Г., Іванченко Р.П. Громадівський рух 60-х років ХІХ ст. в Україні. – К., 1999.

9. Лазанська Т. Історія підприємництва в Україні. – К., 1999.

10. Нариси з історії українського національного руху. – К., 1994.

11. Присяжнюк Ю.П., Горенко Л.М. Ринкова еволюція аграрних відносин в Україні (друга пол. ХІХ ст. – 1905 р.) // УІЖ. – 2000. - №5.

12. Рибалко І.К. Історія України: в 2 ч. – Ч.2. – К., 1995.

13. Світленко С.І. Народництво в Україні: сучасний погляд на проблему // УІЖ. – 1997. - № 3-4.

14. Турченко Ф.Г.. Історія України. Кінець 18-поч. 20 ст. – К., 1999. – С.143-157.

15. Якименко М.А. Становлення селянського (фермерського) господарства в Україні після скасування кріпосного права (1861 – 1918 рр.) // УІЖ. – 1996. - № 1.

Індивідуальні завдання

1. В.Антонович – ідеолог “хлопоманства” та громадівства.

2. Громадівський соціалізм.

3. Галичина – «український П’ємонт».

4. Валуєвський циркуляр 1863 р. і Емський указ 1876 р. та їх вплив на український національний рух.

5. І.Франко в історії України

Тема 6. Українська революція та громадянська війна (1917-1921рр.)

План

1. Доба української Центральної Ради. М.Грушевський.

2. Українська держава гетьмана П.Скоропадського.

3. Відновлення УНР. В.Винниченко. С.Петлюра.

Методичні рекомендації до теми

Події 1917 – 1921 років в Україні займають виняткове місце в історії України ХХ століття. Фактично вони відкривають нам нову Україну, яка не лише покликається на своє славне минуле княжої та гетьманської доби, не лише декларує прагнення до відновлення власної державності, а робить рішучі кроки на шляху будівництва української новітньої держави. Вони вражають своєю калейдоскопічністю, швидкістю змін, тісним поєднанням національних та соціальних змін. Саме у цей час народжується українська політична нація.

Підготовка до семінарського заняття вимагає скласти відповідь до кожного запитання за наступним планом:

1. Передумови становлення даного типу національної державності (зовнішні та внутрішні політичні події, політична платформа та політичні партії, соціальна опора режиму);

2. Хронологія основних подій;

3. Внутрішня політика (склади урядів, аграрна політика, ставлення до створення війська, промислова політика, становище національних меншин, культурна політика та українізація);

4. Зовнішня політика (відносини з Росією, Четверним союзом, Антантою та інші аспекти).

У кожному питанні плану передбачено дати характеристику (політичний портрет) визначних діячів революції. Старайтесь дотримуватись такої схеми:

1. Короткі біографічні відомості.

2. Суспільно-політичні погляди, політична програма (член якої партії)

3. Статус у процесі державотворення (посада, титул тощо)

4. Роль у національній революції (позитивні і негативні аспекти).

Необхідно також визначити найбільші успіхи та прорахунки кожної форми державності.

Література

1. Великий українець: матеріали з життя та діяльності М.Грушевського. – К., 1992.

2. Винниченко В. Вiдродження нацiї: У 3 т. – К., 1990.

3. Грушевський М. Новий період історії України. – К., 1992.

4. Верстюк В.Ф. Симон Петлюра: політичний портрет (до 125-річчя від дня народження). // УІЖ. – 2004. – №3.

5. Грабовський С., Cтавроянi С., Шкляр Л. Нариси з iсторiї українського державотворення. – К., 1995.

6. Грицак Я. Нарис історії України: Формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. – К., 1996.

7. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ столiття: Нариси полiтичної iсторiї. – К., 1993.

8. Iсторiя України в особах: ХIХ–ХХ ст. – К., 1995.

9. Нагаєвський I. Iсторiя Української держави двадцятого столiття. – К., 1993.

10. Реєнт О. Українська революція. – К., 1996.

11.Солдатенко В.Ф. Українська революція. Кн.1. – К., 1998.

12.Солдатенко Ф. Володимир Винниченко: на перехресті соціальних і національних прагнень. – К., 2005.

13. Удовиченко О. Україна у вiйнi за державнiсть. – К., 1995.

Індивідуальні завдання

1. Історико-політичні уроки української державності.

2. Селянська революція 1917-1921 років.

3.Події революції у нашому краї.

Тема 7. Українська РСР в умовах утвердження тоталітарного ладу (1929-1938 рр.).

План

1. Курс на “розгорнуте будівництво соціалізму по всьому фронту”.

2. Голодомор 1933 р.: причини і наслідки.

3. Згортання політики українізації. “Розстріляне відродження”.

Методичні рекомендації до теми

На XVI з'їзді ВКП(б) в червні 1930 р. був проголошений курс на «розгорнуте будівництво соціалізму по всьому фронту». Цей курс підтримав і XI з'їзд КП(б)У (червень 1930 р.) У рішеннях з'їздів наголошувалося, що соціалістичні відносини (в СРСР і в Україні), які спиралися на соціалістичну промисловість, починають спиратися також на швидко зростаючий соціалістичний сектор в сільському господарстві (радгоспи і колгоспи). Курс на суцільну колективізацію, проголошений листопадовим 1929 р. Пленумом ЦК ВКП(б), в Україні набув прискореного та насильницького характеру. При розгляді цієї теми необхідно з’ясувати, якими були основні причини форсованої індустріалізації та тотальної колективізації, визначити закономірності та обґрунтувати виокремлення головних періодів їх здійснення.

Не можна вважати ґрунтовними знання даної теми без вивчення протестних рухів українського селянства у різні періоди проведення колективізації. Тому нагальною і своєчасною є рекомендація звернутися до розгляду його різноманітних форм: від пасивного не сприйняття колективізації до багаточисленних збройних виступів українського селянства. Потрібно визначити також місце і роль каральних органів у придушенні руху опру в Україні.

Вивчення теми має продовжитися констатацією становища колективних господарств у системі соціалістичної планової економіки кінця 1920 – початку 1930-х рр., визначенням причин голодомору 1932 – 33 рр. в Україні. Поясніть фразу Р. Конквеста «Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями». По можливості використайте документи про факти голоду та прокоментуйте їх. Чи можна назвати конкретних винуватців трагедії?

Розкриваючи третє питання, потрібно дати загальну характеристику політики українізації та її здобутків у 1920-х рр. Спостерігаючи за українізацією з еміграції, Симон Петлюра дійшов наступної думки: "Взагалі справа українізації справляє враження певного тактичного ходу з боку більшовиків, коли він не дасть бажаних наслідків, то про нього швидко забудуть". Поясніть причини згортання українізації. Дайте визначення поняття «розстріляне Відродження». Хто вперше вжив цього терміну? Дайте обґрунтовану відповідь на запитання: “Розстріляне відродження” – загальна риса тоталітаризму чи суто національне явище?

Література

1. Безкровна війна. Мовою архівних документів про голод 1921 – 1923, 1932 – 1933 рр. Автори – упорядники О.Житков, В. Кусмінська, Л.Маренець. - Кіровоград,2003.
2. Білас І.Репресивно-каральна система в Україні (1918 – 1953). – К., 1994. – Кн. 1-2.
4. Голод 1932 – 1933 років в Україні: причини та наслідки. – К.,2003.
5. Колективізація і голод на Україні 1929 – 1933 рр. Збірник документів і матеріалів. –К., 1992.
6. Граціозі Андреа. Голод у СРСР 1931 – 1933 рр. та український голодомор: чи можлива нова інтерпретація? // УІЖ. – 2005. - №3.
7. Дашкевич Я. Політичне ошуканство чи провокація? Крах українізації 20-х – 30-х років // Україна вчора і нині. – К., 1993.
8. Житков О.А., Пономаренко Л.В. Етнополітичний аспект колективізації в Україні // Наукові записки з історії України. - Вип. 8. – К., 1998.
9. Калініченко В.В., Рибалка І.К. Історія України. – частина ІІІ. – К., 2004.
10. Касьянов Г., Даниленко В. Сталiнiзм i українська iнтелiґенцiя. – К., 1991.
11. Конквест Роберт. Жнива скорботи. – К.,1993.
12. Кому був вигідний голодомор? – К.,2004.
13. Кульчицький С. Сколько нас погибло от голодомора 1933 года? //Зеркало тижня. - №45. - 23 листопада 2002 р.
14. Кульчицький С. Цiна «великого перелому». – К., 1991.
15. Петров В. Дiячi української культури (1920–1940 рр.) – жертви бiльшовицького терору. – К., 1992.
16. Смертю смерть подолали. Голодомор в Україні 1932 – 1933. Панченко П.П. – кер. авт. колективу. – К.,2003.
17. Шаповал Ю. Людина і система (Штрихи до портрета з тоталітарної доби в Україні). – К., 1994.

Індивідуальні завдання

1. Голодомор у нашому краї.

2. М.Скрипник – трагічна фігура української історії.

Тема 9. Українська РСР в другій половині 1940-х – 1980-х роках

Заняття 1. Повоєнна відбудова та соціально-екномічне становище України в 1945- середині 60-х рр. ХХ ст.

1. Діяльність Української РСР на міжнародній арені 1940-х – 60-х рр.
2. Відбудова народного господарства України (1945 – 50-ті рр.).
3. Промисловість та сільське господарство України в роки реформ М.Хрущова.
4. Десталінізація громадського життя. Розвиток науки, освіти та національної культури.

Методичні рекомендації до теми

Вивчення діяльності Української РСР на міжнародній арені після другої світової війни доцільно розпочати із аналізу повоєнних адміністративно-територіальних змін, розгляду внеску українського народу у перемогу над нацизмом, розбудови ООН. Потрібно при цьому пам’ятати залежність зовнішньополітичного відомства УРСР від центру та заідеологізованість процесу зовнішньополітичних зносин.

Ознайомлення із загальними втратами, нанесеними війною населенню та народному господарству України, особливостями процесу відбудови народного господарства в Україні, дасть можливість належним чином оцінити результати напруженої праці українського народу по відновленню зруйнованого війною народного господарства. Але ріст промислового виробництва не призвів до значного підвищення рівня життя народу. До 1950 року легка промисловість досягла лише 80,5 % довоєнного рівня, відчувалася гостра потреба предметів побуту. Грошова реформа 1947 р. девальвувала карбованець і супроводжувалася підвищенням цін.

Досить гострі протиріччя відновлення економіки найбільш сильно проявилися в сільському господарстві (до 1950 року воно досягло лише 60% від рівня 1940 р.).Катастрофічна посуха 1946 року, та жорстока політика держзамовлень привели до голодомору 1946-47 рр., під час якого на Україні загинуло 880 тис. чоловік.

Розглядаючи проблему соціально-економічного розвитку 1960-х рр., студенти повинні звернути увагу на такі проблеми, як перехід в управлінні промисловістю до територіального принципу, масове перетворення колгоспів на радгоспи, ліквідація МТС, матеріальний добробут і розвиток культури, підвищення оплати праці, розширення житлового будівництва, зміни в пенсійному забезпеченні населення.

Важливо оцінити наявні протиріччя політичних процесів в Україні. Так, поряд із лібералізацією громадського життя, спостерігалися тенденції посилення командно-адміністративної системи, а, скажімо, створення союзно-республіканських міністерств не привело до розширення суверенних прав республіки. Проблеми були і в національно-культурному житті.

Розпочалася відбудова і зміцнення матеріальної бази культури. Проте позитивний розвиток загальноосвітніх шкіл, створення розгорнутої мережі шкіл інтернатного типу супроводжувався русифікацією республіканської освітньої системи.

Література

1. Баран В., Даниленко В. Україна в умовах системної кризи (1946-1980 рр.) // Україна крізь віки. - Т. 13. - К., 1999.
2. Баран В. Україна 1950-1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи. -К.,1996.
3. Батенко Т. Нариси історії українського руху опору кіпця 50-х - початку 90-х рр. – Львів, 1999.
4. Бугай М.Ф. Депортація населення з України (З0- 50-ті роки) // УІЖ. - 1990.- №10-11.
5. Голод в Україні 1946-1947 рр. Документи і матеріали. - Нью-Йорк, 1996.
6. Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація //Вітчизна. — 1990. - № 5,7,8.
7. Досягнення Радянської України за 40 років: Стат. збірн. - К., 1957.
8. Історія народного господарства Української РСР. - Т.З. - К., 1991.
9. Калініченко В.В., Рибалка І.К. Історія України. – частина ІІІ. – К., 2004.
10. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років. - К., 1995.
11. Медвєдєв Р.О. М.Хрущов: Політична біографія. -К., 1992.
12. Курносов Ю.О. Інакомислення в Україні (60-ті - перша половина 80-х років XX ст.).- К., 1977.
13. Народне господарство Української ССР: ювілейний статистичний щорічник.-К., 1987.
14. Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х - початок 1990-х рр.- К., 1998.
15. Суспільно-політичний розвиток Західних областей УРСР. 1939-1989. (36. документів і матеріалів). - К., 1989.
16. Ткачов С. Польсько-український трансфер населення 1944-1946 рр.—Тернопіль, 1997.

Індивідуальні завдання

1. Трагічні 1940-і роки у нашому краї.

2. Операція «Вісла».

3. М.С.Хрущов і Україна.

4. Дисидентський рух в Україні (60-80-ті рр.).

5. ХХ з’їзд КПРС. Засудження культу особи Й.Сталіна.

Тема 9. Заняття 2.Україна в період наростання кризи комуністичної системи (друга половина 1960-х – перша половина 1980-х рр.).

1. Суспільно-політичне життя в УРСР. Опозиційний та національно-визвольний рух.

1. Стагнація економіки. Екстенсивний розвиток сільського господарства та консервація авторитарно-бюрократичної системи управління 1970-х – поч. 80-х рр.

Методичні рекомендації до теми

Зроблені перші кроки реформування суспільних відносин за часів М.Хрущова, в цілому, закінчилися невдало. Вони не зачіпали основ командно-адміністративної системи, викликали опір бюрократичного апарату, який проповідував гасла: "стабілізація" і “закритість”. Духовний розвиток суспільства опинився під ідеологічним диктатом КПРС. Зважаючи на названі причини, потрібно розкрити закономірність появи в Україні дисидентства у його конкретних проявах. Зокрема, необхідно змалювати три основні течії дисидентського руху, утворення Української Гельсінської групи (1976) та охарактеризувати її діяльність, а також показати репресії проти них.

З точки зору конкретизації історичних подій і явищ важливим є відображення специфіки національно-визвольного руху зазначеного періоду, особливостей розвитку народної освіти, науки УРСР 60 – 80-х рр.

Розглядаючи питання економічного становища України, студенти мають звернути увагу на те, що в середині 60-х рр. урядом проводилася непослідовна політика реалізації господарської реформи, системи заходів вдосконалення управління виробництвом, розширення прав підприємств, переведення їх на госпрозрахунок, посилення економічного стимулювання продуктивної праці.

Ознайомлюючись з проблемами екстенсивного розвитку сільського господарства, шкідливості кампанії щодо ліквідації "неперспективних" сіл, змін у соціальному розвитку і життєвому рівні народу, студенти мають залучити до критичного аналізу документальний та статистичний матеріал, періодичну пресу. Потрібно проаналізувати динаміку економічного становища, можливості екстенсивного розвитку народного господарства. Приступаючи до вивчення питання політичних репресій 60-70-х років, потрібно звернути увагу на посилення реакції в духовному житті, подальше обмеження суверенних прав України.

Література

1. Алексеєв Ю. М.. Кульчицький С. В., Слюсаренко А. Е. Україна на зламі історичних епох. (Державотворчий процес 1985-1999 рр.). — К., 2000.
2. .Богомаз К. Ю. Громадсько-політичні рухи і партії в Україні др. пол. 80-х - на поч. 90-х рр. - К., 1992.
3. Зайцев Ю.Д. Дисиденти: опозиційний рух 60-80-х рр. // Сторінки історії України ХХ століття: Посібник для вчителя. – К., 1992.
4. Калініченко В.В., Рибалка І.К. Історія України. – частина ІІІ. – К., 2004.
5. Курносов Ю.0. Інакомислення в Україні (60-ті - перша половина 80-х років XX ст.).- К., 1977.
6. Лук'яненко Л.Г. Не дам загинуть Україні! - К., 1994.
7. Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х - початок 1990-х рр. - К., 1998.
8. Шелест П. Да не судимы будете. Дневниковые записи, воспоминания члена Политбюро ЦК КПСС. - М., 1995.

Дата добавления: 2015-05-22