КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
ПЕРЕДМОВА. Адаптований до кредитно-модульного контролю
Скомаровським В.О. Упорядковано Адаптований до кредитно-модульного контролю НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС
з курсу “Історя політичних і правоих вчень ”
кандидатом політологічних наук
Затверджено на засіданні кафедри Протокол № 1 від “31 серпня” 2014 р.
Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність навчально-методичних матеріалів з кожної дисципліни, виконаних за модульно-рейтинговими засадами і доведені до відома викладачів та слухачів (курсантів). Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою навчально-методичних матеріалів і передбачає визначення якості виконаної слухачем (курсантом) усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь, шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System). Фундаментальною метою викладання дисципліни є набуття слухачем (курсантом) вмінь стосовно питань (проблем), що пов’язані із історією виникнення і розвиту теоретичних знань людства про державу, право, політику і законодавство. В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти: · характеризувати першоджерела з окремих тем навчальної дисципліни; · формулювати основні ідеї, принципи, уявлення, що стосуються держави, права, політики і законодавства в окремі історичні епохи; · робити порівняльний аналіз політико-правових поглядів видатних діячів, учених на питання (проблеми), які стосуються предмета навчальної дисципліни; · встановлювати „паралель” між політико-правовими поглядами на державу, право, політику і законодавство, що панували в окремі історичні періоди розвиту суспільства та домінуючими теоріями (течіями, ідеями) у філософії та інших соціальних науках відповідних історичних епох; · критично оцінювати теоретико-правові погляди видатних діячів, політиків, учених на політико-правові категорії та поняття навчальної дисципліни; · робити власні висновки (узагальнення) щодо питань (проблем) предмета навчальної дисципліни. Предметно-видовими цілями вивчення дисципліни є те, що саме повинен знати в результаті студент o місце цієї дисципліни серед юридичних та інших гуманітарних наук, практичне значення в умовах побудови в Україні основ правової держави і громадського суспільства; o двохаспектний предмет цієї дисципліни: історичний і теоретичний стосовно двох соціальних феноменів: держави й права; o основні методи, які використовує "Історія політичних і правових вчень ", досліджуючи свій предмет. Зокрема уяснити сутність методологічної бази навчальної дисципліни – діалектичного методу, який передбачає розгляд державно-правових концепцій у розвитку та зв'язку між собою, так і з явищами суспільного життя. Знати, чому провідну роль у цьому методі відіграє принцип історизму, для якого характерне розуміння історії як специфічної форми руху від минулого через сучасність до майбутнього, розгляд минулого і сучасного як внутрішньо пов'язаних; o першоджерела, уявлення і правові ідеї мислителів Античності, Середньовіччя та Нового часу; o зміст понять (категорій), які характеризують предмет вивчення навчальної дисципліни; o соціальну значущість теоретичних державно-правових концепцій минулого для поглибленого вивчення категорій „політика ” і „право”, а також для практичних заходів, які здійснює народ України з розбудови своєї державності. Загально-функціональними цілями є формування в усього загалу тих, хто навчається: o поваги до права, до професії юриста; o навичок моделювати практичні життєві ситуації за участю представників юридичної професії, в яких би висвітлювалися функціональні особливості відповідно професійної спеціалізації праці юристів, а також їх взаємодія на рівні правових інституцій; o уміння обирати для себе єдине вірне, справедливе та обґрунтоване рішення, виходячи із аналізу певної правової ситуації, спираючись на норми законів та етичних кодексів, доводити власними діями високе призначення юристів у суспільстві як представників гуманної професії. В системі юридичних наук історія вчень про державу та право є самостійною науковою дисципліною, синтетичною галуззю знань, яка має світоглядне, методологічне та евристичне значення. Ця дисципліна безпосередньо пов'язана з історією формування філософських систем, які включають в себе й політичні теорії; з іншого - розвиваючись паралельно з державно-правовими інститутами, вона набуває нових ідей, водночас справляючи неабиякий вплив на практичну сферу державно-правового життя. Аналізуючи в історичній послідовності розвиток теоретичних форм наукового осмислення державно-правових явищ суспільства, вона сприяє формуванню правової свідомості і культури, допомагає з'ясуванню соціальної цінності держави та права. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни Знання та вміння, отримані під час вивчення даної навчальної дисципліни, будуть використані під час вивчення переважної більшості наступних дисциплін професійної та практичної підготовки фахівця. Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результати поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей), а також підсумкового контролю. Розподіл балів представлений у структурі навчальної діяльності. Форма контролю – залік. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. ТЕМА 1. ІСТОРЯІ ПРАВОХ І ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 1.Завдання і значення курсу історії політичних та правових вчень. 2. предмет історії політичних та правових вчень 3. Методи вивчення історії політичних та правових вчень. 4. Періодизація історії політичних та правових вчень
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 407; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |