Методичні вказівки

Теми рефератів

Завдання для позааудиторної самостійної роботи над темою

План

Питання до семінарського завдання 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ В ХУШ - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ Х1Х ст. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО

Семінарське заняття – 2 години

Самостійна робота – 2 години

1. І.Кант – засновник німецького лібералізму, концепції правової держави і громадянського суспільства.

2. Основні ідеї державно-правового вчення Г.Гегеля.

3. Англійський лібералізм. Теорія утилітаризму І.Бентама. Французький лібералізм: Б.Констан, А-де Токвиль. Юридичний позитивізм: О.Конт, Дж.Остін.

Література до теми:

Основна: 6.1: 2, 5, 10; 6.2: 2, 3; 6.3: 1, 18, 28;

Додаткова: 6.4.:1, 7, 8; 6.5: 1,2, 3; 6.9: 13, 14, 15.

Основні терміни та поняття:

Анархізм. Аксіологія. Автократія. Аристократія. Верховенство закону. Верховенство народу. Громадянське суспільство. Діалектика. Етатизм. Консерватизм. Комуна. Категоричний імператив І.Каїна. Лібералізм. Максима. Метафізика. Неокантіанство. Пролетаріат. Позитивізм. Промислова асоціація. Соціалізм. Соціократія. Суб'єктивний, об'єктивний і абсолютний дух (Гегель).Утилітаризм. Фаланга. Феноменологія.

1. Який зміст вкладав К. Савіньї у положення його теорії щодо "динаміки права"?

2. Гегель вважав, що "право в собі" перетворюється в закон (позитивне право), однак воно може бути викривлено в процесі законотворчості. Які можуть бути практичні висновки з цієї абстрактної тези?

3. Суверенні волі держав можуть, на думку Гегеля, не узгоджуватись між собою. Як вирішувати цю проблему пропонував німецький мислитель за умов відсутності верховного (третейсь­кого) судді?

4. Що поєднує погляди І. Канта та Ж.-Ж. Руссо у проблемі тлумачення верховної влади?

5. Від якого іншого соціального явища походить право у Фр. Ніцше?

1. І.Кант “До вічного миру”.

2. Вчення про право і державу Г.Гегеля в праці “Філософія права”.

3. Історична школа права: Г.Гуго, Ф.Савіньї, Г.Пухта.

4. Соціалістичні вчення: Ш.Фур”є, А.Сен-Симон. Р.Оуєн.

При опрацюванні ідей і концепцій німецьких класиків філософії і державно-правової думки І.Канта та Г.Гегеля слід звернути увагу, що вони були засновниками німецького лібералізму, поглибили концепції правової держави та громадянського суспільства. Ці поняття можна буде зрозуміти тільки тоді, коли ви ознайомитесь з базовими їхніми працями, які названі в переліку літератури. При роботі над працями Канта акцентуйте увагу на сутності: “Категоричного імперативу”, “автономії індивіда”, “Силу власності”, “Верховенства права”, “Святість права”, “Соціоцентристська і персоно центристська правова культура”, “Нове розуміння антагонізму в суспільстві” і основні положення праці І.Канта “До вічного миру” (1793), та значення цих положень для сучасних глобалістичних процесів.

Оскільки твори енциклопедиста Г.Гегеля вивчаються в інших дисциплінах, то в контексті даної дисципліни слухачам в першу чергу слід опанувати державно-правові його погляди: різницю між громадянським суспільством і політичною державою; праворозумінні в вузькому і широким смислі; право як свобода, як форма свободи і як закон; співвідношення моралі і моральності; свободу особи в праві приватної власності; ідею про тотожність мислення і буття в філософії про державу та право; про систему права; основні ступені розвитку права; “ідеальний суверенітет”; “розумна держава” та інші.

З деякими концепціями І.Бентама ви мали можливість ознайомитись в курсі “Деонтології”, в його праці “Деонтологія, як наука про мораль”, але ще треба звернути увагу слухачам на сутність концепції утилітаризму, яку започаткував І.Бентам, до складу якої входять такі поняття та категорії як: принцип користі; утіхи; інтерес і безпека особи; межі законодавчого регулювання; про реформування права; “конституційний кодекс”, “теорія максималізму”.

Б.Констан вважається засновником французького лібералізму і теоретиком новітнього конституціоналізму. При опрацюванні його праць слід звернути увагу на новизну таких думок Б.Констана: про особисту і політичну свободу; критерії особистої свободи; про форми правління; про шість конституційних влад та інші.

Французький філософ і соціолог був одним із основоположників позитивізму, вперше ввів в науковий обіг термін “соціологія”. Розробив проект нового облаштування суспільства – “соціократії”. Вивчаючи основні праці О.Конта, треба прослідкувати його пропозиції як позитивні наукові знання здатні привести до нового позитивного ладу і істини; також, звернути увагу на тлумачення ним двох влад -– світської і духовної, солідарності класів, єдине право, перехід суспільства в соціократію і на проект нової всесвітньої позитивістської релігії. В подальшому вивченні історії вчень про право і державу слід прослідкувати, як позитивістська філософія вплинула на виникнення юридичного позитивізму.

Англієць Остін Джон являється одним із співзасновників позитивістської школи права.

В найвідомішій праці Остіна “Визначення галузі юриспруденції” ототожнюється право з законом; закони мають два види; предметом юриспруденції повинно бути виключно позитивне право як наказ влади, а правила моралі повинні бути поза предметом юриспруденції. Ці та інші постулати позитивістів не слід виключати із поля зору під час самопідготовки.

Дата добавления: 2015-05-22