Методичні вказівки. Завдання для позааудиторної самостійної роботи над темою

Теми рефератів

Завдання для позааудиторної самостійної роботи над темою

План

Питання до семінарського заняття 5. ПРАВОВІ ІДЕЇ І ПАРАДИГМИ ПРО ПРАВО І ДЕРЖАВУ У ХХ СТ. ТА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

1. Загальна характеристика правових ідей і парадигм ХХ і на початку ХХ1 ст.

2. Концепція соціальної держави і політики загального добробуту.

3. Аксеологічна концепція права.

4. Неолібералізм, консерватизм і постмодернізм у вченнях про державу і право.

5. Концепція протистояння цивілізацій (С. Гантінгтон).

Література до теми:

Основна: 6.1:1, 2, 5, 9, 10; 6.3:9, 22, 25, 26, 37, 61;

Додаткова: 6.4:1, 2, 4, 5, 7, 8; 6.5: 1, 2, 3; 6.9: 1,3, 4, 5, 6, 9, 12, 13, 14, 18.

Основні терміни та поняття:

Атлантизм. Авторитаризм. Аксіологія. Біополі тика. Біхевіоризм. «Відкрите суспільство». Відроджене природне право. Егалітаризм. Етатизм. Євросоюз. Лобізм. Конспірологія. Неоспірітуалізм. Пасіонарність. Пастісторія. Постмодерн. Парадигма. Плюралістична демократія. Соціальна держава. Синергетика. Неофашизм.

1. Фрідріх фон Хайєк писав, що думка відносно необмеженості політичної влади законодавця народилась під впливом здійснення народовладдя та демократичної форми правління. Чи згідні Ви з тим, що влада народу повинна бути обмеженою (робота Хайєка "Шлях до рабства")?

2. Ганс Кельзен вважав, що право відрізняється від інших соціальних порядків, тим, що це примусовийпорядок. Які ще ознаки права Ви можете назвати?

3. У чому сенс розрізнення моралі і права у вченні X. - Л. Харта?

4. Які функції свідчать про значну роль держави у сучасному світі згідно із вченням О. Гьофе?

5. Що означає вимога "якості" Л. Фуллера щодо приймаємих законів?

6. Яку тезу у представників "історичної школи права" заперечує Ф.Хайєк?

1. Діалектико-системний підхід до сучасних державно-правових вчень.

2. Сутність концепції оновленого природного права.

3. Політичні і правові домінанти сучасної соціал-демократії.

4. Досягнення і проблеми сучасної української правової науки.

5. Концепції «плюралістичної демократії» та «відкритого суспільства».

Державно-правова думка, концепції, теорії, парадигми в ХХ столітті акцентували свою увагу на широкому спектрі проблем, які були актуальні для конкретної держави, або представляли інтерес як для європейських так і американських дослідників.

Слід прийняти до уваги те, що, на жаль, у більше ніж тридцяти концепціях ХХ і початку ХХІ століття при всій повазі до авторів і вчених, відсутній діалектико-системний підхід, відсутня даже визначеність на якому етапі розвитку знаходиться людство і окремі регіони, про це свідчать матеріали ряду міжнародних конференцій і, особливо, матеріали ХХ – ХХІ Всесвітніх філософських конгресів (2003 м. Стамбул, 2008 р. Сеул), а також монографії О.Дугіна та інших. Значна частина теорій, концепцій мають вузько професіональний, однобокий, схематичний і прагматичний підхід, обумовлений тими чи іншими реаліями для конкретної держави, Європи чи інших континентів. Про це свідчать даже самі їх назви: “теорія солідаризму”, “теорія еліт”, “нормативістська теорія Г.Кельзена”, “аналітична юриспруденція”, “психологічна теорія права”, “реалістична теорія”, “теорія конвергенції” та інші.

Опрацьовуючи матеріал даної теми, слухачам необхідно ознайомитись з працями, або хоча з уривками праць провідних вчених світу про природу політичних режимів тоталітарного типу, про роль еліт в політичному і соціальному розвитку суспільства, звернути увагу на те, що в ХХ столітті центральною темою західної науки була проблема демократії, еволюція цього явища. Важливою була також проблема влади, яку розглядали представники різних шкіл та напрямів і однозначно, актуальною залишається проблема політичних інститутів і політичних сил, які представляють собою систему комунікації суспільства і влади.

Готуючи реферати, доповіді, повідомлення, аналітичні висновки та інші матеріали, слухачам треба звертатися, в першу чергу, до матеріалів наукових, науково-практичних конференцій, Всесвітніх наукових конгресів по філософії та інших галузей науки, до публікацій в провідних наукових журналах України, СНГ, Європи та світу, в яких треба знаходити відповіді про стан державно-правових проблем в умовах глобалізації та постмодерністського розвитку цивілізації. Для наукового розуміння державно-правових проблем ХХI і початку ХХІ століття необхідно спиратися на домінуючий тип наукового мислення, на пошук парадигм сучасного праворозуміння, як фундаментальної пропорції людського мислення та буття.

Дата добавления: 2015-05-22