Закріплення вивченого матеріалу. 1. Дати відповідь на питання:

1. Дати відповідь на питання:

1. Як змінилася роль США у світі після Другої світової війн

2. Які наслідки маккартизму для розвитку США?

3. Чим відрізнялася зовнішня політика демократів і республіканців у 1940—1950-ті рр.?

4. «Нових рубежів» прагнув досягнути....

5. Побороти бідність намагався....

6. Карибська криза припадає на період президентства...

7. Агресія США проти В'єтнаму розпочалась у період президентства...

8. Назвіть ім'я президента США, убитого в 1960—1970-х рр.

9. Коли американські астронавти висадилися на Місяці?

10. Назвіть ім'я лідера негритянського руху в США в 1950— 1960-ті рр.

11. Назвіть ім'я президента США, який започаткував політику «розрядки» у відносинах з Радянським Союзом.

12. Який зовнішньополітичний курс намагалася реалізувати адміністрація президента Р. Рейгана?

13. Охарактеризуйте період президентства Дж. Буша.

14. Дайте оцінку періоду президентства Б. Клінтона.

15. Які наслідки мав теракт 11 вересня 2001 р. для США і світ

16. Чи справляється США з роллю світового лідера?

2. Вміти аналізувати:

Що сприяло перетворенню США на лідера світу.

Чи утримує США позиції світового лідера.

Що сприяло перетворенню США на постіндустріальну державу.

3. Підготувати доповіді:

«Єволюція зовнішньої політики США»

«Особливості економічного розвитку на початку XXI ст.»

Література

Основна:

Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки 1945 – 1986 г. М, 1986.

Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 11 кл. К, 1998.

Бураков Ю.В. Новітня історія країн Європи, Азії та Америки. Л, 1993.

История новейшего времени стран Европы и Америки. М, 2002.

Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 11 кл. К, 2000

Майборода О.М. Новітня історія (другий період). К, 1995.

Пивовар С. Новітня історія XX ст.. К, 1996.

Додаткова:

Гісем О. Всесвітня історія XX ст. (кінець XIX - початок XXI ст.). Повний курс. - Кам'янець-Подільський: Абетка. - 2003.

Гренвилл Дж. История XX века. Люди. События. Факты.- М.: Аквариум, 1999

История XX века. Зарубежные страны / Ред. Володина.- М.: Аванта+, 2002.

Иванян Э. А. История США: Учеб. пособие. — М.: Дрофа, 2004. — 576 с.

Тема: Канада та країни Латинської Америки (1945 – початок XXI століття).

Основні поняття: домініон, сепаратизм, «проблема Квебеку», «бананова республіка».

План:

1. Канада в післявоєнні роки.

2. Країни Латинської Америки у 60 – 90х роках.

1. Канада взяла участь у Другій світовій війні на боці Антигітлерівської коаліції. Економічне піднесення продовжилось в повоєнні роки. Стимулом стало швидке зростання кількості населення (емігранти), збільшення внутрішнього ринку, освоєння території.

У 1949 р. до складу Канади увійшли Ньюфаундленд і багата на залізну руду північно-східна частина острова Лабрадор. Було від­рито великі родовища нафти в Альберті та Саскачевані. Важливим кроком до ліквідації залишків колоніальної залежності стало прийняття у 1947 р. закону про канадське громадянство. 17 квітня 1982 р. канадський парламент прийняв Акт про конституцію.

У внутрішньополітичному житті продовжувалося традиційне суперництво політичних партій — ліберальної та прогресивно-консервативної. Із 1935 по 1957 р. при владі залишалися ліберали, політика яких сприяла економічному піднесенню країни. У 1957 р. консерватори перемогли на виборах. Новий уряд збільшив розміри допомоги інвалідам і людям похилого віку, зменшив податки, дав кредити фермерам під майбутній врожай, провів інші соціальні реформи. У серпні 1960 р. був прийнятий Білль про права громадян. У зовнішній політиці уряд Д. Дифенбейкера продовжував курс на зміцнення атлантичної солідарності в рамках НАТО (з 1949 р.). На початку 1960-х рр. розгорілася дискусія щодо розміщення американської ядерної зброї в країні й присутності канадських військ у Європі. Прем'єр-міністр Д. Дифенбейкер виступив проти, але більшості міністрів - «за». Це викликало урядову кризу, наслідком став розпуск парламенту. У 1963 р. перемогу отримали ліберали (42 %), консерватори -32 %, а нові партії - 25 %.

Із 1993 р. при владі в країні знаходились ліберали. Було оздоровлено фінансову систему. Створення наукоємних галузей виробництва за рахунок скорочення сировинних галузей. Поглибились інтеграційні процеси зі США (Північноамериканська згода про вільну торгівлю. У 2003 р. відбулася зміна лідера ліберальної партії. Ж. Кретьєн пішов у відстав­ку, а його місце посів П. Мартін. Він продовжив політику щодо скорочення державних витрат і оптимізації державного сектору економіки.

Національна проблема викликана невдоволенням франкомовного населення Канади своїм економічним, соціальним та політичним статусом. Більшість франкомовного населення мешкає у провінції Квебек - 82 %. Виник руху за вихід провінції зі складу Канади й утворення незалежної держави. Ситуація загострилась після приходу в 1976 р. до влади в провінції Квебекської партії, яка проголосила план поетапного виходу Квебеку зі складу федерації. Референдум у листопаді 1995 р. про незалежність Квебеку. Сепаратисти зазнали поразки: за незалежність проголосували 44 %, проти - 46 %.

2. Країни Латинської Америки у повоєнний період розвивалися нерівномірно. Нестабільний стан суспільства, своєрідна політична культура породили високу нестійкість політичних систем, часті державні перевороти, повстання, революції. У більшості країн при владі знаходилися авторитарні режими, що опиралися на армію. Хоча формально існували республіканські інститути, конституції, демократія носила часто формальний характер, прикриваючи авторитарні режими. Після війни позиції європейських країн у цьому регіоні послабшали, а США - посилилися, можно говорити про залежність цих країн від експорту тропічних культур до США – «бананові республіки». У сфері економіки ці країни перетворилися з переважно аграрних на індустріально-аграрні. Найвищі темпи зростання економіки спостерігалися в Бразилії, Аргентині, Мексиці.

1959 р. на Кубі було встановлено прорадянський соціалістичний режим на чолі з Фіделем Кастро. Протистояння між СРСР та США призвело до Карибської кризи 1962 р. На Кубі провели націоналізацію промисловості, кооперування сільського господарства. За перші 20 років свого існування Куба досягла певних успіхів. Валовий суспільний продукт виріс в 2,5 рази, виробництво цукру досягло 8 млн. т. Покращилось медичне обслуговування, ліквідована неграмотність. З розпадом СРСР режим Кастро дещо змінив свою економічну політику в напрямку розвитку ринкових відносин.

У 1970 р. до влади в Чілі шляхом виборів прийшов уряд С. Альенде, який почав соціалістичні перетворення. Але соціально-економічна ситуація залишалася тяжкою, у 1973 р. його уряд в результаті військового перевороту було скинуто, а самого Альенде вбито. Влада перейшла до генерала А. Піночета. Йому вдалося підняти економіку Чілі та рівень життя. Згодом влада перейшла до цивільного уряду.

У 1979 р. в Нікарагуа було повалено реакційну диктатуру Сомоси і влада перейшла до Сандіністського фронту національного визволення. Але соціалістичні експерименти закінчилися невдачею. У 1991 р. сандіністи зазнали поразки на виборах і при владі опинилися консервативні сили.

У 80-90-х рр. в країнах Латинської Америки відбулися процеси демократизації суспільства. У багатьох державах військові диктатури були замінені цивільною владою, проте темпи економічного розвитку уповільнились. Рівень життя багатьох людей продовжує залишатись низьким: 80 млн. людей знаходяться за межею бідності. Однією із найсерйозніших проблем розвитку Латинської Америки є дуже гостра проблема зовнішньої заборгованості. Вона зросла з 20 млрд. дол. у 1970 р. до 500 млрд. дол. у середині 90-х pp. Ще одною значною проблемою для Латинської Америки стало нелегальне виробництво наркотиків і діяльність наркомафії, особливо колумбійської.

Дата добавления: 2015-05-22