Особливості пізнавальних процесів дошкільника

Виникнення і розвиток уяви є соціально зумовленим процесом, оскільки її механізм формується внаслідок взаємодії дитини з оточуючими людьми, завдяки чому вона засвоює вироблені і зафіксовані в культурі засоби створення нових образів: спочатку дії, а пізніше - мовлення.

Стимулює уяву дошкільника ігрова діяльність. Виконання ролі, розвиток сюжету спонукають його перекомбінувати відомі події, створювати їх нові поєднання, доповнювати і перетворювати власні враження. Малюк, перевтілюючись у різні персонажі, особливо у режисерській грі, має змогу подивитися на ситуацію з різних точок зору: бачить себе то лікарем, то принцом тощо.

Сюжетно-рольова гра захоплює дитину, створює необхідний для творчості емоційний настрій. У грі вона повно і вільно виражає себе, тому необхідно, щоб її ігри були різноманітними і творчими. Сюжетно-рольова гра сприяє виробленню у дитини здатності, яка характеризує уяву дорослої людини, - здатності діяти з використанням образів, уявлень.

З часом гра переходить у внутрішній план. Один із прикладів цього процесу описала В. Мухіна: << Кирилко розставляє на тахті навколо себе іграшки. Лягає серед них. Тихо лежить приблизно годину. "Що ти робиш? Ти захворів?" - "Ні. Я граюся." - "Як же ти граєшся?" - "Я на них дивлюся і думаю, що з ними відбувається" (Із щоденника В. Мухіної).

Показники	Вік дітей
	Молодший	Середній	Старший
Форма спілкування з дорослими	Позаситуативно-пізнавальне	Позаситуативно-пізнавальне	Позаситуативно-пізнавальне Позаситуативно-особистісне
Форма спілкування з однолітками	Емоційно-практичне	Ситуативно-ділове	Ситуативно-ділове Позаситуативно-пізнавальне Позаситуативно-особистісне
Мовлення	Словниковий запас слів — 1500—2000 Прості речення Складносурядні речення Складнопідрядні речення простої конструкції Ситуативне Егоцентричне Звуковий аналіз слів в ігровій ситуації	Словниковий запас слів — 2500—3000 Словотворчість Структура простих речень ускладнена (з однорідними членами) Поширені речення Контекстне Звуковий аналіз слів поза ігровою ситуацією	Високий рівень розвитку Словниковий запас слів — 4000—4500 Виникнення словотворчості Пізнавальне Внутрішнє Повний звуковий аналіз слів (оволодіння читанням і письмом)
Увага	Момовільна Зародження довільної	Мимовільна Довільна починає формуватися	Мимовільна Довільна Післядовільна Оволодіння способами організації своєї уваги
Відчуття і сприймання	Розглядання предмета, Виділення окремих частин і ознак Підвищення гостроти зору на 15-20% Уявлення про напрямок простору пов’язані з власним тілом (щодо правої руки) Орієнтується у часі	Планомірне і послідовне обстеження Підвищення гостроти зору на 15-20% Уявлення про напрямок простору щодо інших осіб і предметів	Систематичне, планомірне обстеження й опис предмета Підвищення гостроти зору на 25-30% Гострота зору у з рази вища, ніж у молодших дошкільників Орієнтування у просторі не залежить від власної позиції Спираються на суттєві ознаки у визначенні часу
Мислення	Наочно-дійове Зародження наочно-образного Слабо виражена пізнавальна активність («хто?», «що?», «який?»)	Наочно-схематичне Наочно-образне Пізнавальна активність («чому?»)	Наочно-образне Словесно-логічне Зростання пізнавальної активності («для чого?»
Пам’ять	Мимовільне запам’ятовування і відтворення Зародження довільної	Мимовільна Довільна починає формуватися Довілье відворення виникає раніше від довільного запам’ятовування	Мимовільна Формується довільна Застосвання спеціальних прийомів запам’ятовування
Уява	Мимовільна Зародження довільної Лише відтворювальна Образи уяви нестійкі Тривалість гри – 10-15 хв.	Мимовільна Довільна починає формуватися Розвивається стійкість Переважає відтворювальна Тривалість гри – 40-50 хв.	Мимовільна Довільна Стійкість зростає Відтворювальна повніше і чіткіше відображає дійсність Зростають творчі прояви Мрії про майбутнє Тривалість гри – декілька годин і навіть днів

Перехід до внутрішньої, порівняно вільної від зовнішньої діяльності уяви, який відбувається у результаті розвитку гри, стимулює творчу активність: діти складають віршики, казки; втілюють свій творчий потенціал у малюванні, конструюванні, музичній діяльності. Такі їх творчі прояви потрібно заохочувати, поступово прищеплюючи критичний погляд на результати творчості. У дошкільних закладах, сім'ях нерідко заводять спеціальні папки, альбоми, де зберігають створені дітьми вдалі малюнки, казки.

Важливим чинником розвитку уяви дитини є організація предметного середовища, включення до нього як знайомих предметів з певними функціями, так і неспецифічних, напівфункціональних: коробки, котушки, клаптики тканини, паперу, шишки, гілочки, жолуді тощо. Діючи з ними, наділяючи їх різними значеннями в різних ситуаціях, використовуючи варіативно, дитина інтенсивно засвоює принципи і механізми заміщення.

Розвиток уяви пов'язаний із засвоєнням норм рідної мови, адже слово допомагає дитині уявити і перетворити предмет за його відсутності.

Основою уяви є уявлення, власний досвід дошкільника. Тому дорослі мають навчати дитину способів і засобів створення образів, розвивати її комбінаторні здібності. Як правило, з цією метою використовують розрив реальних зв'язків шляхом включення об'єктів у нестандартні їм ситуації, наділення їх невластивими функціями, поєднання різноманітних об'єктів у новий образ.

Дитину необхідно вчити формулювати різні за складністю задуми і реалізовувати їх насамперед у продуктивних видах діяльності. Попереднє формулювання їх у розгорнутому мовленні із зазначенням того, що і як буде зроблено, надає процесу створення нових образів цілеспрямованості, відповідно організовує творчу діяльність.

Збагачує уяву і формування критичності мислення ("Так буває чи ні?"), критичне ставлення до образів власної фантазії.

Керівництво уявою вимагає від дорослого створення проблемних ситуацій, що не мають однозначних способів розв'язання. Упродовж дошкільного дитинства позиція дорослого у спілкуванні з дитиною змінюється. Добре, якщо він у взаємодії з молодшим дошкільником займає позицію людини, яка багато не знає, не вміє, намагаючись за допомогою адресованих дитині реплік і запитань порушити шаблони її мислення, показати, що одне і те саме завдання можна виконувати по-різному. Для 4-5-річної дитини стимулом є змагання з однолітками, яким керує дорослий: "Хто придумає цікавіше?", "Хто придумає інакше, ніж у товариша?". Старшим дошкільникам потрібно створити такі умови, щоб вони відчули свою відповідальність за навчання молодших дітей, розповідали їм казки, показували інсценівки, організовували ігри.

Розвиток уяви іноді може породжувати дитячі страхи, внаслідок чого діти бояться темряви, скелетів тощо. Ці страхи дитини є супутниками і своєрідними показниками розвитку уяви. Тому потрібно дуже уважно ставитися до вражень, які отримує дитина, дбати, щоб вони відповідали її віку, особливостям нервової системи. Адже за певних обставин страх може перерости у невроз, для подолання якого потрібна допомога дитячого невропатолога або психіатра. Крім того, ще одна небезпека полягає у тому, що, поринаючи у світ уявлень, дитина може почати жити своїми фантазіями, мріями, не втілюючи їх у життя.

Дорослий повинен не тільки створювати умови для прояву уяви дітей. У процесі організації і керівництва їх діяльностю слід активно впливати на розвиток цього процесу, запобігати небезпекам, збагачувати уявлення дошкільників, навчати їх ефективним прийомам маніпулювання образами уяви, використовувати спеціальні вправи для її стимулювання.