Воля - це свідоме регулювання людиною своїх дій і вчинків, що вимагають подолання внутрішніх і зовнішніх труднощів

Визначення волі, її фізіологічні основи.

Фізіологічні основи волі. У тім'яній частині кори великих півкуль розташована рухова область. Вона пов'язана з усіма ділянками кори, в тому числі з корковими частинами всіх аналізаторів. Цей зв'язок дає можливість збудженню, яке виникло на якій-небудь ділянці кори, досягти рухової області і викликати в ній аналогічний процес. Наприклад, збудження з коркового кінця зорового аналізатора передається в рухову область і викликає її збудження. Інформація з аналізатора, отримана руховою областю, є своєрідним пусковим сигналом рухової реакції. Рухова область знаходиться під постійним «обстрілом» інформації з кіркових закінчкнь аналізаторів. Отримавши інформацію, рухові клітини в будь-який момент можуть надіслати наказ про рух.

Таким чином, зв'язок рухової області кори з іншими ділянками мозку - передумова свідомих рухів і дій людини. Однак такий зв'язок не вичерпує всього механізму вольової поведінки. В даному випадку представлений елементарний шлях проходження інформації від аналізатора до рухової області кори мозку і можливого втілення цієї інформації в рух. Людині ж притаманна здатність накопичувати інформацію та діяти на її основі. Більше того, вона здатна узагальнювати отримані ззовні відомості, знання. Це, як відомо, досягається за допомогою другої сигнальної системи. Другосигнальні зв'язки включаються в загальну систему зв'язків кори головного мозку і незрівнянно ускладнюють її діяльність. Дещо спрощуючи складну мозкову мозаїку постійних і тимчасових зв'язків, можна визнати, що другосигнальні зв'язки є як би проміжними ланками між кінцями аналізаторів і рухової областю мозку.

На основі другосигнальних зв'язків здійснюється вся свідома регуляція людської поведінки, відбувається вибір місця, часу, характеру, способу, інтенсивности дії при реалізації отриманої інформації. Подразники другої сигнальної системи активізують не тільки моторну частину поведінки людини, вони є сигналом до початку багатьох психічних процесів: мислення, уяви, пам'яті, регулюють увагу, викликають почуття. За допомогою мови актуалізується і регулюється вся свідома д іяльність людини. Другосигнальних зв'язки відіграють вирішальну роль у гальмівній функції волі, в затримці рухів, дій.
Таким чином, другосигнальних зв'язку змінюють напрямок руху інформації з аналізаторів до рухової області. Ця інформація йде по дуже складному шляху. Довільність рухів є результат сумарної роботи всієї кори головного мозку.
Воля, як регулююча сторона свідомості, має умовно-рефлекторну природу. На основі тимчасовоихї нервових зв'язків складаються і закріплюються найрізноманітніші асоціації та їх системи, що у свою чергу створює умови цілеспрямованості поведінки.

Мозок безупинно отримує відомості про те, як і що виконується в кожен даний момент. Ці дані негайно включаються в уже вироблену програму дій. Якщо дії узгоджуються з заздалегідь наміченої програмою, то ніяких трансформаційних змін протягом дії не вноситься. Якщо ж надходять відомості, що не відповідають створеної в корі мозку програмі, то змінюється або практична діяльність, або попередня програма. Таким чином, цей своєрідний механізм звірення «стоїть на сторожі» відповідності програми і дії, що розгортається на її основі.

Як показують дослідження, виняткове значення у здійсненні вольової регуляції мають лобові частки кори мозку. Саме в них відбувається звірення досягнутого в кожен даний момент результату з попередньо складеною програмою. Враження лобових часток призводить до абулії (хворобливого безвілля).

Не можна не відзначити важливого значення ретикулярної формації в загальному механізмі вольового регулювання поведінки. В даний час загальновизнано, що ретикулярна формація - своєрідний фільтр, що відбирає одні імпульси, що йдуть до кори, і затримує інші, що не мають життєво важливого значення. Ретикулярна формація як би просіває ці імпульси. Загальновизнано також, що ретикулярна формація є своєрідним акумулятором і пультом управління з енергетичного постачання кори.

Існуючий в корі осередок оптимального збудження вимагає постійного підвищеного енергетичного постачання. Людина може проявити велику енергію при виконанні якоїсь справи, довго прагнути до мети, оскільки ретикулярна формація постійно підтримує осередок оптимального збудження, забезпечує його енергією.

П. К. Анохін висунув поняття акцептора дії. Сутність його в тому, що нервові процеси як би випереджають перебіг зовнішніх подій. На основі минулого досвіду людина передбачає майбутні дії на нервову систему. На основі сигналу у мозку відновлюється весь комплекс нервових зв'язків, вся система асоціацій, вироблена багатократним повторенням.

Дата добавления: 2015-05-22