Теоретичні засади та історія виникнення. Базові дані про методику Повна назва та автор Вихідне джерело Джерела з описом та прикладами застосування Методика експрес-діагностики

Базові дані про методику

Повна назва та автор	Вихідне джерело	Джерела з описом та прикладами застосування
Методика експрес-діагностики властивостей нервової системи за психомоторними показниками (теппінг-тест) Є. П. Ільїна	Ильин Е. П. Методики изучения соотношения первой и второй сигнальных систем // Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология. – СПб.: Питер, 2001. – С. 368-373.	Агарков В. И. Методика оценки функционального состояния ЦНС младших школьников по коэффициенту моторной частоты руки // Гигиена и санитария. – 1987. – № 6. – С. 80. Вайнштейн А. Л., Жур В. П. Влияние силы нервной системы на характер обучения физическим упражнениям младших школьников // Вопросы теории и практики физкультуры. – Минск: 1973. – Выпуск 2. – С. 56-60. Вайнштейн А. Л., Жур В. П. Влияние характера начального обучения теннису на рост спортивных достижений в связи с силой и слабостью нервной системы // Сборник тезисов Республиканской конференции Преподавателей вузов БССР. – Минск, 1971. – С. 157-160. Ильина М. Н. Монотонность труда оператора-аудитора и эффективность его деятельности в зависимости от силы нервной системы // Психологическое состояние: Экспериментальная и прикладная психология. – Л., 1981. – Вып. 10. – С. 56-61. Ильина М. Н. Типологические особенности в проявлении основных свойств нервной системы и выносливость // Проблемы индустриальной психологии. – Ярославль, 1972. – С. 122. Ильина М. Н., Ильин Е. П. Об одном из условий диагностирования силы нервной систему по возбуждению с помощью теппинг-теста // Психофизиологические особенности спортивной деятельности – Л., 1975. – С.183-186.

Теоретичними засадами виникнення теппінг-тесту є положення про вищу нервову діяльність, сформульовані у вітчизняній диференційній психофізіології (В. М. Бехтєрєв, І. П. Павлов, Б. М. Теплов, В. Д. Небиліцин, А. Р. Лурія, К. М. Гуревич та інші). В лабораторіях Б. М. Теплова – В. Д. Небиліцина, Б. Г. Ананьєва, В. С. Мерліна, зорієнтованих на психофізіологічні дослідження, описано основні властивості нервової системи, з’ясовано основні характеристики і встановлено їхній вплив на динамічні показники поведінки.

Теппінг-тест розроблено Є. П. Ільїним (1972) з метою вимірювання максимального темпу рухів кистю руки, що, на думку автора, є опосередкованим показником типу нервової системи. Суть тесту полягає у тому, що досліджуваний упродовж 30 сек намагається утримати максимальний для себе темп роботи. Показники темпу фіксуються кожні 5 сек і за шістьма отриманими точками на графіку будується крива зміни темпу рухів кистю руки.

При розробці методики максимальний темп вимірювався спочатку впродовж 1-1,5 хвилини, однак пересвідчившись, що найважливіша для діагностики інформація одержується впродовж перших 20-25 сек і що тривала робота призводить лише до втрати часу і сил досліджуваного, час тестування було обмежено 30 секундами. Зрештою завдання тесту полягає у виявленні зсувів у центральній нервовій системі, а не у силі м’язів. Щоправда, можна заперечити, що у суб’єктів зі слабкою нервовою системою фізична втома все одно виникає навіть після 30-секундної роботи (як, до речі, і в багатьох осіб із сильною нервовою системою). Однак, з точки зору механізмів розвитку втоми, між різними видами втоми спостерігаються суттєві відмінності. При роботі помірної та високої інтенсивності основні причини втоми пов’язані з вегетатикою, а при роботі максимальної інтенсивності (як у теппінг-тесті) – з розвитком запорогового гальмування у нервових центрах. Саме тому за допомогою теппінг-тесту визначається витривалість нервової системи і тому обов’язковою умовою виконання тесту для визначення сили нервової системи є робота в максимальному темпі. Якщо ця умова не дотримується, діагностика буде неправильною.

Дата добавления: 2015-05-22