КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Способи обґрунтування права
В залежності від того, яка реальність подається як джерело правових ідей, розрізняються певні способи обґрунтування права. Обгрунтування права. Висунення переконливих доказів, фактів з метою аргументації основ, принципів та положення права. В межах класичних філософських традицій в залежності від уявлень про те, чи набуває правосвідомість правового смислу з об’єктивних відносин, чи із суб’єкта самої свідомості, розрізняють дві групи філософсько-правових теорій: а) об’єктивістські (матеріалістичні); б) суб’єктивістські (ідеалістичні). 1. Правовий об’єктивізм пов’язує право з об’єктивною реальністю. Правопорядок і правосвідомість пояснюються з їх життєвого значення. Правова реальність пов’язується із суспільними відносинами, в глибині яких визначається сутність права. Різноманітність суспільних відносин обумовлює наявність теорій об’єктивізму, які розрізняються в залежності від відносин, що покладаються в основу права. Розрізняють: · Юридичний біологізм пояснює право через біологічну організацію людини, фундаментальні біологічні потреби, що задовольняються за допомогою права (фрейдизм, біологічна антропологія, соціобіологія). · Юридичний економізм виходить з того, що існуючі економічні відносини відбиваються в людській свідомості і складають сенс права (Марксизм). · Політичний об’єктивізм, що пов’язує право з владними відносинами. · Культурно-історичний об’єктивізм обґрунтовує виникнення права з народного руху як невід’ємної частини цілісної культури народу (історична школа). · Соціологічний об’єктивізм перебільшує роль соціальних відносин як основоположних для права. Похідний пункт права вбачається не в законодавстві, а в суспільних відносинах (соціологізм).
Позитивні риси об’єктивізму: - показує взаємодію права і суспільства; - пов’язує правопорядок із суспільними відносинами; - вирішується проблема критеріїв справедливості права; - обґрунтовує ідею про неможливість самодостатності суб’єкта у створенні права. Негативні риси об’єктивізму: - абсолютизує роль суспільства у функціонуванні права; - перетворює правосвідомість і правопорядок у дзеркальне відображення суспільних умов; - недооцінює роль суб’єкта в сфері права; - природа права ототожнюється з його соціальною основою. Основними формами прояву суб’єктивізму в правовій філософії є: 1- Раціоналізм, що вбачає джерело правопорядку в ідеї права, яка знаходиться в людській свідомості. Течія існує у двох формах: а)догматичний раціоналізм, що виводить з ідеї права всю правову систему; б) критичний раціоналізм, що виводить з ідеї права лише основні принципи правопорядку. 2- Філософія цінностей - покладає в основу права цінності як незалежні сутності, які даються людині в інтуїтивній формі. Саме ці цінності забезпечують встановлення ідеальних, об’єктивних норм організації суспільства. На основі розуміння сенсу права як цінності людина емоційно відчуває справедливість і несправедливість. Саме це відчуття і є джерелом правопорядку. Позитивні риси суб’єктивізму: - Орієнтується на свободу і творчу активність суб’єкта; - Джерелом правопорядку є суб’єкт як носій ідеї права та справедливості; - Право характеризується як усвідомлена категорія; - Людина є критерієм права та правопорядку. Негативні риси: - Абсолютизується роль суб’єкта; - Втрачається зв'язок права з життям, суспільством; - Перебільшується роль свідомості та сприйняття права; - Не може бути застосованим до формування законодавства. Парадигмою сучасних концепцій права, що намагаються подолати протиставлення об’єкта і суб’єкта в праві є інтерсуб’єктивність як спосіб обґрунтування права.
Ця теорія прагне до урахування об’єктивних умов та ідей права у процесі створення і застосування законів. Сенс права не розчиняється у свідомості суб’єкта чи в суспільстві, а розкривається у взаємодії суб’єктів. Праворозуміння ототожнюється з договором. Ідеї: - Перехід від концепції моносуб’єкта (людини) до концепції полісуб’єкта (взаємодії); - Визнання мови як правової реальності, що забезпечує комунікацію та взаємодію суб’єктів; - Справедливість має суб’єктивний характер і розуміється лудьми по різному. Існує у формі двох концепцій: а) онтологічних, що вбачають справедливість права у людському співіснуванні, способах буття з іншими (екзистенціалізм, феноменологія, правова герменевтика); б) комунікативних, що акцентують увагу на проблемах громадянського суспільства. Комунікація породжує ціннісні орієнтації, що враховують соціальні умови та обмежують владу. Позитивні риси інтерсуб’єктивності: · точкою відліку у праві береться внутрішній досвід учасника правового спілкування; · право аналізується не як засіб підкорення людини, а як спосіб буття; · обґрунтовано перехід від пізнання сутності правових явищ до критеріїв справедливості юридичних рішень; · є основним елементом правової реальності, що обґрунтовує правовідносини. Негативні риси: · перебільшує роль спілкування як пошуку справедливості у праві; · не визначає ролі держави для права; · Не розкриває сутності правового суб’єкта правовідносин; · Правовідносини пов’язуються виключно з правами людини.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 907; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |